У Полтаві пропонують «дерусифікувати» 63 вулиці, названі на честь російсько-радянських поетів, письменників і науковців
У Полтавській громаді нарахували 67 вулиць і провулків, названих на честь Макаренка, Менделєєва, Пушкіна, Толстого, Маяковського та інших російських діячів культури, які можуть бути перейменовані
«Полтавщина» продовжує цикл матеріалів про топоніми Полтави і навколишніх сіл, які, за рекомендацією громадської експертної групи, варто перейменувати в рамках «дерусифікації». 12 липня 10 краєзнавців презентували свої напрацювання Комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій.
Тоді ми опублікували перший матеріал зі списком вулиць і провулків Полтавської громади, які містять орфографічні помилки та русизми. Попередньо, їх пропонують виправити першочергово.
Другий матеріал був про 13 вулиць і провулків громади, назви яких походять від топонімів країн, що є членами ОДКБ. Під час попереднього засідання такі урбоніми також пропонувалося перейменовувати одними з перших.
Третій випуск — про топоніми, названі на честь російських або радянських військових діячів, героїв війн, політиків чи подій. Оскільки цей перелік викликає трохи менше суперечок, ніж вулиці, названі на честь культурних діячів, припускаємо, що його також оброблять раніше.
Нині четверта група з 67-ми урботопонімів Полтави та сіл, які входять до складу громади, що містять у назвах імена російських або радянських поетів, письменників, викладачів, винахідників і науковців. З 63-х таких вулиць і провулків у Полтаві краєзнавці радять перейменувати 55, а решту уточнити або залишити, бо ці люди не висловлювалися негативно в бік України та зробили позитивний внесок у розбудову культури.
Вулиці та провулки Полтави, названі на честь діячів російської (радянської) культури, освіти і науки
| № | Назва | Історична довідка | Пропозиції |
| 1 | Бєлінського пров. (в рішенні Бєлінського) | Бєлінський Віссаріон Григорович (1811-1848) — російський революційний демократ, літературний критик і публіцист, філософ-матеріаліст. Шовініст, вважав шкідливим і неіснуючим українське питання. Колишній пров. Баденський перейменовано у 1951 році. | Перейменувати. Автор концепції про росіян як «найвизначнішої нації серед слов’ян». Паплюжив творчість Тараса Шевченка. У баченні Бєлінського росіяни — це раса зі світовим значенням. На його думку, українці не мають права на історію, вони ніколи не були нацією, їх можна назвати лише племенем. Бєлінський вважав необхідністю асиміляцію підбитих народів. |
| 2 | Бразова Леоніда вул. | Бразов (Безобразов) Леонід Петрович (1916-1997) — радянський письменник, автор повісті «Фортеця», де поширено радянсько-імперські міфи про гетьмана Івана Мазепу. | Перейменувати. Зважаючи на наявність меморіальної дошки, увічнення відбулося. Обласна літературна премія імені Бразова скасована через відсутність подання здобувачів протягом 2 років. |
| 3 | Буніна Івана вул. | Бунін Іван Олексійович (1870-1953) — російський письменник, поет, перекладач, почесний академік Петербурзької Академії наук (1909), лауреат Нобелівської премії з літератури (1933 р.) Походив з дворянського роду Бунянських, що бере свій початок з XV століття на Полтавщині, проживав і працював у м. Полтаві. | Не перейменовувати, оскільки жив у Полтаві, опублікував тут перші твори. У своїх творах боровся з більшовизмом. Не ставив під сумнів право України на незалежність. |
| 4 | Вільямса вул. | Вільямс Василь Робертович (1863-1939) — російський радянський вчений- ґрунтознавець і агробіолог. Академік АН СРСР. Герой Праці. Один з основоположників агрономічного ґрунтознавства. Член ВКП (б). Допустив чимало помилок, як агроном-науковець. Колишня вул. Селянська. | Перейменувати. До Полтавщини прямого стосунку не мав. Брав активну участь у шельмуванні колег — «ворогів народу» в 19371938 роках. Пропозиція: вул. Старий Хутір, як згадка про хутір, з якого пішло Дослідне поле. Зі Старим хутором пов’язані імена багатьох вчених. |
| 5 | Гаршина пров. | Гаршин Всеволод Михайлович (1855-1888) — російський письменник. У Старобільську, де пройшли дитячі роки майбутнього письменника, у 1969 році встановлено пам’ятник. | Перейменувати, не є письменником світового рівня. Не пов’язаний із Полтавою та Полтавщиною. |
| 6 | Герцена вул. | Герцен Олександр Іванович (1812-1870) — російський письменник, публіцист, літературний критик, філософ, революціонер-демократ. І хоч прихильно ставилися до повної державної незалежності України, та все ж належить до російської політичної культури. Не пов’язаний із Полтавщиною. | Попри погляди Герцена він належить до радянського і російського політичного наративу, у якому незалежність України є неприйнятною. Якби Ленін свого часу не написав про те, що декабристи розбудили Герцена, то й вулиці б не було. Перейменувати. |
| 7 | Глінки пров. | Глінка Михайло Іванович (1804-1857) — російський композитор, засновник російської класичної музики («Жизнь за царя»). Назва до 1958 р. — пров. Нєвєтовський. | Перейменувати, посідає місце українця. Пропозиція: Тарапуньки провулок, оскільки розташований на берегах річечки Тарапунька (або Тарапуньківський пров.) |
| 8 | Головка вул. | Головко Андрій Васильович (1897-1972), український радянський письменник, критик. Лауреат Шевченківської премії (1969). | Перейменувати: психічно хвора людина, яку використовував радянський режим; просував радянські ідеї |
| 9 | Гончарова вул. | Гончаров Іван Олександрович (1812-1891) — російський письменник, літературний критик, член-кореспондент Імператорської Академії наук по Розряду Російської мови і словесності. | Перейменувати, назва посідає місце українця |
| 10 | Горького вул. | Максим Горький (Пєшков Олексій Максимович; 1868-1936) — російський, пізніше радянський «пролетарський» письменник, драматург та публіцист. У публічних виступах і статтях виправдовував політику терору, яку проводив уряд і ВКП (б) | Перейменувати. За великим рахунком продав своє ім’я для створення привабливості радянської влади і прикриття її злочинів. |
| 11 | Грибоєдова вул. | Грибоєдов Олександр Сергійович (1795-1829) — російський письменник, дипломат, драматург, піаніст, композитор. | Перейменувати, не має стосунку до Полтави та Полтавщини, посідає місце українця |
| 12 | Добролюбова вул. | Добролюбов Микола Олександрович (1836-1861) — російський літературний критик, публіцист, представник революційної демократії | Перейменувати, не має стосунку до Полтави та Полтавщини, посідає місце українця. Повернути історичну назву: вул. Репалівський Яр. |
| 13 | Добролюбова пров. | ||
| 14 | Докучаєва вул. | Докучаев Василь Васильович (1846-1903) — природознавець, засновник сучасного наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії, очолив експедицію, ініціював складання ґрунтових карт Полтавської губернії. Колишня вул. В.Елана перейменована у 1952 році | Залишити цю назву, як видатного ученого, діяльність якого мала позитивний внесок у розвиток науки й просвітництва на Полтавщині (ініціатор створення в Полтаві краєзнавчого музею). |
| 15 | Достоєвського пров. | Достоєвський Федір Михайлович (1821-1881) — російський письменник, вважається першим представником персоналізму в Росії. Мав яскраво виражені шовіністичні та українофобські погляди. | Фактично провулок відсутній, історична назва — пров. Кривохатський. Якщо провулок не буде ліквідований, то перейменувати його. |
| 16 | Дунаєвського вул. | Дунаєвський Ісак Осипович (1900-1955) — радянський композитор. Народний артист РРФСР (1955). | Перейменувати, не має вагомого впливу на українську культуру і музику, жодного стосунку до Полтави, доцільно впровадити ім’я місцевого композитора. |
| 17 | Духова Генерала вул. | Духов Микола Леонідович (1904-1964) — радянський конструктор бронетехніки, ядерної і термоядерної зброї. Народився у Миргородському районі. Колишня вул. Турбінна перейменована у 1974 році. | Перейменувати з метою уточнення імені, акцентуючи увагу на тому, що він вчений, а не військовий. Пропозиція: вул. Миколи Духова. |
| 18 | Капельгородського пров. (в рішенні від 9.11.1962 — П. Капельгородського пров.). Попередні назви: пров. Гончарний; Гончарна гора. | Капельгородський Пилип Йосипович (1882-1942) — український письменник. Його публікації свідчать, що як журналіст газети «Більшовик Полтавщини» брав участь в інформаційному забезпеченні репресій 1920-х/1930-х років. | Підтримував політичні переслідування духовенства органами радянської влади. Повернути провулку історичну назву: пров. Гончарна Гора. |
| 19 | Ковалевської Софії вул. | Ковалевська Софія Василівна (1850-1891)— російська вчена — математик, письменниця і публіцистка. Професорка Стокгольмського університету. Колишня вул. Пассіонарії перейменована у 1957 році. | Перейменувати. Не має стосунку до Полтави. |
| 20 | Коцюбинського вул. | Рішення, яким вулиці надано назву, не знайдено. У газетній публікації 1970-х років зазначено, що вулиця названа на честь Коцюбинського Юрія Михайловича (1896-1937) — більшовицького державного, політичного і військового діяча, дипломата. | Перейменувати на: вул. Михайла Коцюбинського. |
| 21 | Крамського вул. | Крамський Іван Миколайович (1837-1887) — російський художник-портретист, теоретик образотворчого мистецтва, один з організаторів та керівник Товариства пересувних виставок (1870 рік), академік живопису. Колишня пл. Ворошилова перейменована у 1958 році. | Перейменувати, посідає місце українця. У Полтаві працювали чи народилися чудові художники. Наприклад: Михайло Бойчук, Всеволод Максимович, Андрій Сербутовський, Соломон Розенбаум та інші. |
| 22 | Крилова пров. | Крилов Іван Андрійович (1769-1844) — російський байкар-перекладач. Колишній пров. Гордіївський перейменовано у 1951 році | Перейменувати, посідає місця українця. Із Полтавщиною не пов’язаний. |
| 23 | Курчатова вул. | Курчатов Ігор Васильович (1903-1960) — російський фізик, організатор і керівник робіт в галузі атомної науки і техніки в СРСР, академік АН СРСР. Під його керівництвом створено першу в СРСР атомну бомбу, першу у світі термоядерну бомбу і АЕС. Дитинство пройшло у м. Сімферополь | Перейменувати, посідає місця українця. Із Полтавщиною не пов’язаний. |
| 24 | Лебедєва-Кумача пров. | Лебедєв-Кумач Василь Іванович (1898-1949) — російський радянський поет, офіційний автор багатьох пропагандистських та патріотичних компартійних віршів та популярних пісень сталінської доби, а також гімну більшовиків. Лауреат Сталінської премії (1941). | Перейменувати, посідає місце українця, не пов’язаний із Полтавщиною. Пропонується анулювати, оскільки фактичне місце розташування — це проїзд між багатоквартирними будинками і зареєстроване лише одне домоволодіння |
| 25 | Лермонтова вул. | Лермонтов Михайло Юрійович (1814-1841) — російський поет, прозаїк, драматург. | Перейменувати, посідає місце українця. |
| 26 | Лисенка вул. | Рішення ВК ПМР депутатів трудящих № 646 від 05.08.1957 «Про перейменування вулиці ім. Кагановича та провулка ім. Кагановича» віднайти не вдалося. Не можна точно встановити на честь якого саме Лисенка названі вулиця і провулок. Лисенко Микола Віталійович (1842-1912) — український композитор, етнограф, диригент, піаніст, громадський діяч. Або Лисенко Трохим Денисович (1898-1976) — агроном, глава так зв. «мічуринської біології». | Перейменувати на: вул. Миколи Лисенка, пров. Миколи Лисенка |
| 27 | Лисенка пров. | ||
| 28 | Лідова вул.* | Лідов Петро Олександрович (1906-1944) — радянський письменник, журналіст, військовий кореспондент газети «Правда», був похований в Петровському парку, 1969 року прах загиблих перепоховали на території меморіального комплексу Солдатської Слави. Колишня вул. Ново- Кременчуцька перейменована у 1965 році | Перейменувати, радянський пропагандист, посідає місце українця. Пропозиція: вул. Олекси Левитського, голови Полтавської Просвіти 1917-1919 рр., керівника закладів освіти (Українського університету в Полтаві, Учительського інституту), який працював на цій вулиці. |
| 29 | Лобачевського вул. | Лобачевський Микола Іванович (1792-1856) — відомий російський математик, творець неевклідової геометрії, діяч університетської освіти та народної просвіти. | Перейменувати, посідає місце українця. |
| 30 | Ломоносова вул. | Ломоносов Михайло Васильович (1711-1765) — російський учений-натураліст, геохімік, поет, заклав основи російської літературної мови. Частину вул. Нариманівської названо у 1958 році. | Перейменувати, посідає місце українця, пропагандист імперії, |
| 31 | Макаренка вул. | Макаренко Антон Семенович (1888-1939) — педагог і письменник. Але, разом з тим, працював у системі ЧК — ДПУ — НКВС на офіцерських посадах. До 1951 р. — вул. Валеріана Підмогильного; до 1920-х рр. — Темно-Єлізаветинський провулок. | Перейменувати у відповідності до підпункту «є» пункту 4 статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (9 квітня 2015 року № 317-VIII). |
| 32 | Маяковського вул. | Маяковський Володимир Володимирович (1886-1938) — російський радянський поет, публіцист, драматург. | Перейменувати, підібрати назву із персоналій української культури, науки чи освіти |
| 33 | Менделєєва вул. (у рішенні Менделєєва) | Менделєєв Дмитро Іванович (1834-1907) — російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів. | Перейменувати, підібрати назву вулиці із числа персоналій науки чи освіти |
| 34 | Мічуріна вул. | Мічурін Іван Володимирович (1855-1935) — російський біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР, академік ВАСГНІЛ. | Перейменувати, бо його школа є лженауковою, за його сприяння знищена прогресивна наукова школа генетики у СРСР та УРСР. |
| 35 | Можайського вул. | Можайський Олександр Федорович (1825-1890) — російський морський офіцер, капітан І рангу, винахідник першого у Росії літака. | Перейменувати, посідає місце українця |
| 36 | Мусоргського вул. | Мусоргський Модест Петрович (1839-1881) — російський композитор, один із членів «Могутньої купки». Пров. 2-й Шведський був перейменований у 1962 році. | Перейменувати, посідає місце українця. Пропонуємо надати ім’я музиканта, пов’язаного з Полтавою (наприклад, Володимир Кабачок, Анатолій Коломієць, Михайло Фісун). |
| 37 | Нежданової пров. | Нежданова Антоніна Василівна (1873-1950) — російська оперна і камерна співачка, педагог. Народна артистка СРСР, народилась у передмісті Одеси. Колишній пров. Циганський перейменовано у 1962 році | Перейменувати, посідає місце українського діяча |
| 38 | Некрасова вул. | Некрасов Микола Олексійович (1821-1878) — видатний російський поет, письменник і публіцист. Є припущення, що у 1917 р. селище Некрасівка отримало назву на честь Миколи Віссаріоновича Некрасова (1879-1940) — російський політичний діяч, інженер. Член Державної думи III та IV скликань. Міністр шляхів сполучень і міністр фінансів Тимчасового уряду (1917). Від назви селища отримала назву і вулиця Некрасівська, яка згодом була перейменована на вул. Некрасова — письменника. | Незалежно від того, хто такий Некрасов (російський поет чи міністр), потрібно перейменовувати цю вулицю. |
| 39 | Павлова вул. | Павлов Іван Петрович (18491936) — російський фізіолог; лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології або медицини. Доказів, що названа на честь саме цього Павлова, немає. | Перейменувати. Пропозиція: Привокзальний проїзд (Привокзальний пров.) |
| 40 | Пашенної вул. | Пашенна Віра Миколаївна (1887-1962) — актриса театру і кіно, театральний педагог, народна артистка СРСР (1937), лауреат Сталінської (1943) та Ленінської премії (1961), росіянка. Колишній пров. 3-й весняний перейменовано у 1962 році | Перейменувати, посідає місце українця. Пропозиція нової назви: вул. Федора Попадича, українського диригента, скрипаля, пов’язаного з Полтавою. |
| 41 | Петрашева вул. (Рибці) | Петрашів Петро Васильович (1738-1772) — український маляр-іконописець, портретист і пейзажист. Уродженець с. Рибці | Уточнити, внести правку: вул. Петра Петрашіва |
| 42 | Писарєва вул. (в рішенні вул. Пісарева) | Писарєв Дмитро Іванович (1840-1868) — російський публіцист і літературний критик, революційний демократ. | Перейменувати, оскільки назва посідає місце українця |
| 43 | Побєдоносцева Ю. бульвар (у рішенні Юрія Победоносцева) | Побєдоносцев Юрій Олександрович (1967-1973) — вчений в галузі ракетно- космічної техніки, росіянин, працював і вчився у Полтаві | Група вважає, що назву бульвару можна залишити. |
| 44 | Ползунова вул. | Ползунов Іван Іванович (1728-1766) — російський шахтар і винахідник. Йому приписують створення перших парових двигунів у Росії, і перших двоциліндрових двигунів у світі. Колишній пров. Джона Уатта перейменовано у 1951 році. | Перейменувати, посідає місце українця, не має стосунку до Полтави. |
| 45 | Попова вул. | Попов Олександр Степанович (1859-1906) — російський фізик та електротехнік, винахідник радіо. Колишня вул. Ткаченківська перейменована у 1951 році | Перейменувати, посідає місце українця, не має стосунку до Полтави. Пропозиція: вул. Івана Пулюя, українського фізик, перекладача Біблії української мовою. |
| 46 | Пушкіна вул. | Пушкін Олександр Сергійович (1799-1837) — російський поет, драматург і прозаїк. | Група вважає, що вулицю слід перейменувати. Крім поеми «Полтава» Пушкіна з Полтавою нічого не пов’язує. Судячи з кількості вулиць його імені по всій Україні, використовувався як провідник «російської культурної агресії». |
| 47 | Радіщева вул. | Радищев Олександр Миколайович (1749-1802) — російський письменник, просвітитель, дисидент. Виборював ідеї демократії та республіканізму, участі народу в управлінні державою. Топонім, що звеличує, увіковічує, пропагує або символізує державу-окупанта або її визначні, пам’ятні та культурні місця, її діячів. | Перейменувати, посідає місце українця, не має стосунку до Полтави. Пропонуємо повернути історичну назву вул. Тараса Трясила, козацького отамана, ватажка повстання першої половини 17 ст. проти Польщі. |
| 48 | Радіщева пров. (у рішенні вул. Радищева) | ||
| 49 | Серафимовича вул. (в рішенні вул. Серафімовича) | Серафимович Олександр Серафимович (справжнє прізвище Попов; 1863-1949) — російський письменник. Колишній Щемилівський тупик перейменовано у 1962 році. | Перейменувати, посідає місце українця, не має стосунку до Полтави. |
| 50 | Собінова пров. (в рішенні пров. Собинова) | Собінов Леонід Віталійович (1872-1934) — російський співак. Колишній пров. 1-й Весняний перейменовано у 1962 році | Перейменувати, посідає місце українських культурних діячів у сфері музичного мистецтва, не має стосунку до Полтави |
| 51 | Станіславського вул. | Станіславський Костянтин Сергійович (1863-1938) — російський театральний діяч; актор, педагог, режисер. | Перейменувати, посідає місце українця, не має стосунку до Полтави. Пропозиція: Леся Курбаса |
| 52 | Сурікова вул. | Суриков Василь Іванович (1848-1916) — російський художник, автор монументальних полотен з історії Росії та портретів. Походить з родини українських козаків Сибіру. Колишня вул. ім. Гайдаренка перейменована у 1958 році. | Перейменувати, оскільки він не має стосунку до Полтави. Пропозиція: Вул. імені одного із полтавських художників (наприклад, Соломона Розенбаума) |
| 53 | Тімірязєва вул. | Тімірязєв Климент Аркадійович (1843-1920) — російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один з основоположників російської і радянської школи фізіологів. | Перейменувати, оскільки він не має стосунку до Полтави. |
| 54 | Тімірязєва пров. | ||
| 55 | Толстого вул. (в рішенні Л.Толстого) | Толстой Лев Миколайович (1828-1910) — один із найвідоміших російських письменників і мислителів. Колишня вулиця Доманицького перейменована у 1951 році. | Перейменувати і вулицю і провулок. Вулиці повернути історичну назву: вул. Василя Доманицького, українського історика, етнографа, фольклориста |
| 56 | Толстого пров. | ||
| 57 | Тургенєва вул. | Тургенев Іван Сергійович (1818-1883) — російський письменник. | Перейменувати, посідає місце українця, не має стосунку до Полтави. Пропозиція: повернення історичної назви — вул. Тарновщинська |
| 58 | Ціолковського вул. | Ціолковський Костянтин Едуардович (1857-1935) — радянський вчений-теоретик, є одним із засновників ракетобудування та сучасної космонавтики, педагог, письменник. | Перейменувати, оскільки не пов’язаний з Полтавою й Полтавщиною. Підібрати назву діяча української астрономії, геофізики, космонавтики |
| 59 | Чайковського вул. | Чайковський Петро Ілліч (1840-1893) — російський композитор, диригенті педагог. Має частково російське, французьке та українське походження. | Залишити назву без перейменування. |
| 60 | Челюскіна вул. | Челюскін Семен Іванович (бл. 1700-1764) — російський полярний мореплавець. | Перейменувати. Пропозиція: вул. Географічна |
| 61 | Черепанова вул. | Вірогідно на честь Юхима Олексійовича або Мирона Юхимовича Черепанових (батько Юхим (1774-1842) и син Мирон (1803-1849) — російські промислові інженери- винахідники. Відомі тим, що побудували перший паровоз і залізницю в Росії. | Не мають стосунку до Полтави. Перейменувати, назвати вулицю на честь представників української науки і техніки. |
| 62 | Чернишевського вул. | Чернишевський Микола Гаврилович (1828-1889) — російський публіцист і письменник, ідеолог революційно налаштованої інтелігенції. | Перейменувати, посідає місце українця, не має стосунку до Полтави. |
| 63 | Чехова вул. | Чехов Антон Павлович (1860-1904) — російський письменник, загальновизнаний класик світової літератури. | Позитивно ставився до України, Полтавщини. Група пропонує цю назву вулиці залишити. |
| 64 | Шишкіна вул. | Шишкін Іван Іванович (1832-1898) — російський художник- пейзажист, | Перейменувати: посідає місце українця, не має стосунку до Полтави. |
* — вулиця Лідова вже згадувалася у переліку радянських військових діячів.
Загальний принцип, за яким укладався список, такий: серед урботопонімів міста в час гібридної війни, розв’язаної російською державою проти народу України (зокрема і «засобами культурного наступу»), не має бути назв, які прив’язували б Полтаву до «руського міра», носили імена тих, хто вороже ставився до українців і незалежності України. Експерти рекомендують залишити назви на честь учених і митців світового рівня (хоч і російського походження), які були пов’язані з Полтавою і Полтавщиною, які відповідають критеріям, викладеним вище.
Вулиці та провулки сіл Полтавської міської територіальної громади, названі на честь діячів російської (радянської) культури, освіти і науки
| № | Назва | Історична довідка | Рекомендації до перейменування |
| с. Бричківка Бричківського старостинського округу | |||
| 1 | Некрасова вул. | Некрасов Микола Олексійович (1821-1878) — російський поет, письменник і публіцист. | Бажано дати назву вулиці від прізвища українського митця |
| 2 | Горького вул. | Максим Горький (Пєшков Олексій Максимович; 1868-1936) — російський, пізніше радянський «пролетарський» письменник, драматург та публіцист. Голова Спілки письменників СРСР, тобто став першим очільником духовної в’язниці-резервації для творчої еліти, яка повинна була під контролем влади «правильно» вихваляти злочинний режим. | Перейменувати, оскільки він у публічних виступах і статтях виправдовував політику терору, яку проводили партія і уряд. Бажано дати вулиці ім’я українського митця або Героя визвольної війни. |
| с. Супрунівка Супрунівського старостинського округу | |||
| 3 | Пушкіна вул. | Пушкін Олександр Сергійович (1799-1837) — російський поет, драматург і прозаїк. Оспівував загарбницькі війни Російської імперії, заперечував право народів на державність, виправдовував воєнні злочини російської армії. Про те, що ім’я Пушкіна росіяни використовують як ідеологічну зброю. | Рекомендували б надати вулиці ім’я українського митця. |
| с. Жуки Тахтаулівського старостинського округу | |||
| 4 | Мічуріна вул. | Мічурін Іван Володимирович (1855-1935) — звеличений Йосипом Сталіним російський біолог і селекціонер-помолог, уродженець Рязанської губернії Росії. | Рекомендуємо вулицю для перейменування як названу на честь діяча, звеличеного радянською пропагандою |
Нагадаємо, до складу громадської експертної групи з перейменувань урбонімів увійшли історикиня Людмила Бабенко, архітекторка Оксана Бєлявська, краєзнавець Леонід Булава, журналістка Олена Колачинська (Вахницька), краєзнавиця Ніна Кирпотіна, регіональний представник Українського інституту нацпам’яті Олег Пустовгар, заступник директора Держархіву Полтавської області Тарас Пустовіт, доцентка кафедри української літератури ПНПУ Ганна Радько, директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко та історик Борис Тристанов. Вони почали самостійну підготовку у травні, а за місяць запропонували допомогу міській Комісії, яка погодилася ґрунтуватися на напрацюваннях цих фахівців.
У наших наступних матеріалах читайте про інші їхні напрацювання щодо вулиць і провулків, назви яких потребують уточнень або взагалі можуть бути анульовані.
Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»