100 вулиць і провулків Полтави, названих на честь російсько-радянських військових, політиків і подій, які пропонують «дерусифікувати»
У Полтавській громаді пропонують перейменувати 100 вулиць і провулків, названих на честь російських і радянських військових, партизанів, терористів, політиків, а також історичних подій
Ми продовжуємо публікувати напрацювання громадської експертної групи з перейменування урбонімів Полтави, до якої увійшли 10 істориків і краєзнавців. 12 липня вони презентували повний перелік пропозицій до змін Комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій.
Того ж дня ми опублікували перший матеріал зі списком вулиць і провулків Полтавської громади, які містять орфографічні помилки та русизми. Попередньо, їх пропонують виправити першочергово.
Другим був матеріал про 13 вулиць і провулків громади, назви яких походять від топонімів країн, що є членами Організації договору про колективну безпеку. Під час попереднього засідання такі урбоніми також пропонувалося перейменовувати одними з перших.
Нині ми підготували третій випуск — про ті топоніми, які названі на честь російських або радянських військових діячів, героїв війн, політиків чи подій. Оскільки цей перелік викликає трохи менше суперечок, ніж вулиці, названі на честь культурних діячів, припускаємо, що його також оброблять раніше.
Таких урбонімів у самій Полтаві нарахували 80. При цьому, перейменувати група фахівців радить 78 з них. До списку не стали вносити імена тих, хто мав звання Герой Радянського Союзу, народився чи тривалий час жив на Полтавщині, і чиї подвиги в роки Другої світової війни безсумнівні (тобто вони не вчинили злочинних дій проти народу України).
При цьому, вулиці і провулки, названі на честь військових, що ніяк не пов’язані з вигнанням нацистів із території Полтавщини, пропонують включити до списку на перейменування. Мотивують це тим, що в радянській традиції було не вшанування подвигу воїнів і страждань мирного населення в роки Другої світової війни, а возвеличення воєначальників, більшість із яких мало турбувалася про збереження життя воїнів. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, краєзнавці вважають, що неможна вшановувати радянських воєначальників.
Вулиці та провулки Полтави, названі на честь російських (радянських) військових діячів, героїв війн, політиків чи подій
| № | Назва | Історична довідка | Пропозиції |
| 1 | 9 Січня вул. | На честь подій у Російській імперії, зокрема Санкт-Петербурзі з розстрілу учасників мітингу, який отримав назву «кривава неділя» і став одним із поштовхів до подій, які у російській історіографії означені як «перша революція 1905 року» | Перейменувати як названу на честь неактуальної в наш час події, пов’язаної з революційними подіями в царській Росії. Повернути історичну назву: Ельяшевицька (від назви селища). |
| 2 | 9 Травня вул. (до 1965 р. — вул. Заливна) | Цей день в СРСР і пострадянський період святкувався як День Перемоги. Російська державна пропаганда перетворила це свято на день перемоги у війні виключно Росії. | Перейменувати на вул. 8 Травня (День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни). |
| 3 | Лютневої Революції вул. | Лютнева революція 1917 року в Росії — революційні події лютого- березня 1917 року, що завершились падінням монархії у Російській імперії. | Перейменувати як названу на честь неактуальної в наш час події. Пропонуємо дати назву, пов’язану з визначною подією в історії України. |
| 4 | Балакіна вул. | Балакін Василь Федорович (? — 1943), полковник, заступник командувача артилерією Степового фронту з політичної частини, загинув у 1943 р. на Полтавщині. Колишня вул. Ново- Фабрикантська — в складі району Полтави «Німецька Колонія» | Рекомендувати на перейменування (на честь політпрацівника і не пов’язану з вигнанням нацистів Полтави). Ім’я вшановане шляхом меморіалізації могили. Повернути історичну назву. Наприклад, Німецька Колонія. |
| 5 | Бестужева вул. | Бестужев-Рюмін Михайло Павлович (1803-1826) — декабрист, один із керівників повстання Чернігівського полку, з 1820 року служив у Полтавському піхотному полку. Частина вул. Декабристів була перейменована у 1958 році. | Пропонуємо вул. Декабристів перейменувати на Кирило-Мефодіївську, вул. і пров., названим на честь декабристів, дати імена членів Кирило- Мефодіївського братства. |
| 6 | Бідного Олександра вул. | Бідний Олександр — народився 1964 у Полтаві. Працював слюсарем на Полтавському ТРЗ. 1983 року загинув в Афганістані. | Більшість членів групи схиляється до перейменування, оскільки загибель зумовлена вторгненням військ СРСР до суверенної держави, як і 2014 Росія вторглася до України. |
| 7 | Бірюзова Маршала вул. | Бірюзов Сергій Семенович (19041964) — Маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу (росіянин), 1939-1941 роки проживав у м. Полтава. Колишня вул. Велико- Решетилівська перейменована 28.04.1965 року | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Їх імена не повинні слугувати прикладом для українських військових. |
| 8 | Буняшина Генерала вул. | Буняшин Павло Іванович (1902 — 1983) — радянський військовий діяч, генерал-майор керував 84-ою стрілецькою дивізією, підрозділи якої визволяли Полтавщину від німецьких завойовників. | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Їх імена не повинні слугувати прикладом для українських військових. |
| 9 | Ватутіна вул. | Ватутін Микола Федорович (19011944) — генерал армії, Герой Радянського Союзу. Винний у злочинній загибелі тисяч українців. Брав участь у реалізації злочинного пакту Ріббентропа- Молотова. У м. Полтаві колишня вул. Сталіна була перейменована у 1952 році. Історична назва — вул. Прохорівська | Перейменувати назву на честь Героїв або подій війни українського народу проти російських загарбників. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. |
| 10 | Гагаріна вул. | Гагарін Юрій Олексійович (19341968) — перший у світі космонавт, Герой Радянського Союзу. У м. Полтаві історична назва вул. Ново-Петровська, потім Новопролетарська. | Більшість членів групи схиляється до перейменування вулиці, оскільки ця персоналія є тригером прив’язки Полтави до історії СРСР. Загалом по Полтавській області існує 293 топоніми, названих ім’ям Гагаріна. |
| 11 | Гарнієра Графа фон вул. | П.А. фон-Гарнієр — був медиком білої армії російського генерала Денікіна, яка у 1918-1920 роках воювала проти УНР, жив у Полтаві в 1902-1914 рр. Немає підтверджень його благодійної діяльності у Полтаві. | Назву перейменувати як діяча антиукраїнських збройних сил. До того ж, не був ані графом, ані благодійником в інтересах Полтави. Просто недовго жив на сусідній вулиці. |
| 12 | Гастелло вул. | Гастелло Микола Францович (1907-1941) — радянський льотчик. Герой Радянського Союзу (посмертно). Спрямував свій підбитий літак-бомбардувальник у мехколону німців (сфальсифікований подвиг). | Перейменувати. Немає жодного відношення до Полтави і Полтавщини. |
| 13 | Героїв Сталінграда вул. | На честь подій сталінградської битви (17.07.1942 — 2.02.1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Неприйнятним є ім’я Сталіна в назві вулиці. Пропонуємо в новій назві вулиці відобразити роль ЗСУ у сучасній російсько-українській війні. | Згідно з роз’ясненням Українського інституту національної пам’яті як центрального органу виконавчої влади назва вулиці «Героїв Сталінграда» є незаконною, оскільки «назва походить від міста, названого на честь Сталіна. Має бути перейменованою у обов’язковому порядку згідно з Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». |
| 14 | Грабчака вул. | Грабчак Валерій Миколайович — загинув в Афганістані, похований на Центральному кладовищі у Полтаві. Колишня вул. Ново-Полтавська, перейменована у 1987 році. | Більшість членів групи схиляється до перейменування назви, оскільки загибель зумовлена вторгненням військ СРСР до суверенної держави, як і 2014 Росія вторглася до України. |
| 15 | Декабристів вул. | Декабристи — перші дворяни- революціонери, які 14 (26) грудня 1825 року за допомогою зброї прагнули встановити в Російській імперії конституційний лад. | Пропонуємо вул. Декабристів перейменувати на Кирило-Мефодіївську, вулицям і провулкам, названим на честь декабристів, дати імена членів Кирило- Мефодіївського братства. |
| 16 | Єрмака вул. | Єрмак Тимофійович (? -1585) — отаман донських козаків, керівник походу в Сибір, «упокорювач Сибіру» в російській (царській, радянській і новій російській) історіографії. Поклав початок завоюванню цих земель Московським царством. | Перейменувати. Немає відношення до української історії. Топонім звеличує загарбницьку політику Московського царства (імперський топонім). |
| 17 | Жадова Генерала вул. | Жадов Олексій Семенович (1901-1977) — радянський військовий діяч, генерал армії (1955), Герой Радянського Союзу (1945). | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Їх імена не повинні слугувати прикладом для українських військових. |
| 18 | Желвакова вул. | Желваков Микола Олексійович (1860-1882) — російський революціонер-народник, терорист. Колишня Бабичівська вул. | Перейменувати вулицю, названу на честь російського терориста. Можливе повернення історичної назви. |
| 19 | Желябова вул. | Желябов Андрій Іванович (1851-1881) — революціонер-народник, один з організаторів замаху на імператора Олександра II у 1881 р. За участь в українському народницькому русі неодноразово заарештовувався (українець). Колишній пров. 2-й Барікадний перейменовано у 1962 році. | Перейменувати вулицю, названу на честь російського терориста. |
| 20 | Заслонова Костянтина пров. | Заслонов Костянтин Сергійович (1909-1942) — радянський партизан у роки Німецько- радянської війни. Командир партизанського загону і бригади, з жовтня 1942 року, командувач усіма партизанськими силами оршанської зони. Відсутня реєстрація адрес по провулку | Перейменувати. Ніяк не пов’язаний з історією громади, не брав участь у опорі і вигнанні нацистів з території України. Перевірити, чи є реєстрація адрес по провулку (в разі відсутності — анулювати або приєднати до іншої вулиці). |
| 21 | Зигіна вул. | Олексій Іванович Зигін (1896-1943) — генерал-лейтенант. Багато років вважався «офіційним» визволителем Полтави, похований у м. Полтава. У 1962 році Транспортна площа була перейменована на площу Зигіна; історична назва вул. Зигіна до 1944 року — вул. Загородня. | Перейменувати. Міфологізований визволитель Полтави. Загинув до того, як фактично міг взяти участь у вигнанні нацистів з міста. |
| 22 | Зигіна площа | ||
| 23 | Коваля Миколи вул. | Імовірно Коваль Микола (? -1945), родом з Диканьки, який загинув під час штурму рейхстагу. Судячи з газетної публікації — син полку (???) родом з Диканьки. У «Книзі пам’яті. Полтавська обл.» (т. 4, стор. 45) вказаний один Микола Коваль з Диканьки, 1922 р., Гвардії сержант. Загинув 30.04.1945 р. Похований: м. Берлін. Німеччина. | Перейменувати. Про нього, як сина полку — міф (фальсифікація), створений заради виконання вказівки про найменування однієї з вулиць іменем «сина полку». Відомості про цю особу в ДАПО і міському архіві не підтверджені. |
| 24 | Ковпака вул. | Ковпак Сидір Артемович (1887-1967) — державний діяч УРСР, один з організаторів партизанського руху, генерал- майор, двічі Герой Радянського Союзу. | Перейменувати. Сидір Ковпак — з 1919 р. член ВКП (б), у 1917-19 рр. брав участь у боях проти армії Української Держави та загонів вільного козацтва. У 1930-х закінчив спецшколу ОГПУ. З 1937 р. очолював радянський окупаційний виконком м. Путивль. Учасник численних боїв проти загонів УПА. З 1944 р. депутат Верховної Ради УРСР, з 1947 р. по 1967 р. — заступник керівника Президії ВР УРСР. Член ЦК КП (б)У в 1942-1943 та 1949-1967 роках. Брав активну участь у репресіях проти борців за самостійну Україну. |
| 25 | Комарова вул. | Комаров Володимир Михайлович (1927-1967) — льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу (1964, 1967). Загинув під час посадки космічного корабля «Союз-1». | Перейменувати. Немає жодного стосунку до Полтави і Полтавщини. |
| 26 | Кондратенка Степана вул. | Кондратенко Степан Федорович (1906-1942) — секретар Полтавського підпільного обкому КП (б)У. Вважаємо, що вшанування відбулося тільки завдячуючи посаді секретаря Полтавського підпільного обкому КП (б)У, який не спромігся організувати партизанського руху на Полтавщині. | Перейменувати на підставі законодавства про декомунізацію. Його могила вже меморіалізована, цього вважаємо за достатнє. |
| 27 | Корзуна вул. | Корзун Павло Петрович (1892-1943, село Березова Лука, Гадяцький район) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант (1942). Загинув під час Другої світової війни (білорус). Колишній пров. 1-й Барикадний перейменовано у 1962 році. | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Їх імена не повинні слугувати прикладом для українських військових. |
| 28 | Космодем’янської Зої вул. | Космодем’янська Зоя Анатоліївна (1923-1941) — радянська партизанка-диверсантка. Перша жінка Герой Радянського Союзу. Згідно з роз’ясненням Українського інституту національної пам’яті її ім’я не підлягає увіковіченню в назвах | Перейменувати. Немає жодного відношення до Полтави і Полтавщини. Реалізувала сталінську політику «випаленої землі», знищуючи селянські хати. |
| 29 | Кошового Олега вул. | Кошовий Олег Васильович (1926-1943) — Герой Радянського союзу, комісар підпільної комсомольської організації «Молода гвардія», яка існувала в місті Краснодон (нині Сорокине) Луганської області під час німецько-радянської війни. Вказаний об’єкт топоніміки є яскравим втіленням радянської практики ідеологічної номінації, що використовувалися для пропаганди комуністичного тоталітарного режиму. | Перейменувати. Немає відношення до Полтави і Полтавщини крім навчання протягом кількох місяців у СШ № 8. Вшанування відбулося встановленням меморіальної дошки на будинку школи (вважали б, що цього достатньо). |
| 30 | Кукоби Анатолія вул. | Кукоба Анатолій Тихонович (1948-2011) — міський голова Полтави (1990-2006). Секретар Полтавського міськкому КПУ наприкінці 1980-х рр. | Має бути перейменованою в обов’язковому порядку згідно з Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». |
| 31 | Куликова вул. | У рішенні 1958 року зазначено, що вул. названа на честь «Героя Радянського Союзу т. Куликова, загинувшого в період Великої вітчизняної війни». Під це визначення підпадають троє: Куликов Василь Іванович (1921-1943); Куликов Іван Миколайович (1925-1944); Куликов Олексій Олександрович (1917-1943). Встановити особу неможливо. | На нашу думку потрібно притримуватися принципу: якщо невідомо, на чию честь названа вулиця чи провулок, то такі вулиці і провулки повинні бути перейменовані. |
| 32 | Леваневського вул. | Леваневський Сигізмунд Олександрович (1902-1937) — льотчик, Герой Радянського Союзу, займав посаду начальника льотної частини Центральної Всеукраїнської школи пілотів ТСОАВІАХІМу в Полтаві. | Вважаємо, що його зв’язок із Полтавою є недостатнім, щоб зберігати цю назву. Пропонуємо повернути історичну назву — вулиця Кам’яна. |
| 33 | Лідова вул. | Лідов Петро Олександрович (1906-1944) — військовий кореспондент газети «Правда». Його могила в Полтаві вже є меморіалізованою. | Перейменувати як названу на честь кореспондента головного органу більшовицької партії, який випадково загинув у Полтаві. Вшанування відбулося не за подвиг, а за посаду. |
| 34 | Ляхова вул. | Ляхов Андрій Микитович (1908-1943) — гвардії полковник, загинув у боях за Полтавщину, похований на території меморіального комплексу Солдатської Слави | Більшість членів групи підтримує перейменування. Вшанування відбулося шляхом меморіалізації могили. |
| 35 | Малиновського вул. | Малиновський Родіон Якович (1898-1967) — радянський воєначальник та державний діяч українського походження. Полководець Другої світової війни, Міністр оборони СРСР (1957-1967), Двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1958). Народний герой Югославії (1964). Колишня вул. Малобудищанська перейменована 11.09.1968 року | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Їх імена не повинні слугувати прикладом для українських військових. |
| 36 | Марата вул. | Жан-Поль Марат (1743-1793) — французький лікар, публіцист, революціонер під час Великої французької революції, голова Якобінського клубу. | Перейменувати. Марат — символ якобінського терору, творець «якобінського ВЧК». Не можна мати таку назву! |
| 37 | Марата пров. | ||
| 38 | Маринеско Олександра вул. | Маринеско Олександр Іванович (1913-1963) — командир Червонозоряного підводного човна С-13, капітан 3-го рангу, відомий за «Атакою сторіччя», коли був потоплений німецький корабель «Вільгельм Ґустлофф». Герой Радянського Союзу (посмертно, 1990). | Перейменувати. Вулиця назва у 2016 р. завдячуючи міфу про народження Маринеско на Полтавщині. У книзі О. О. Крона «Капитан дальнего плавания. Повесть о друге» немає жодної згадки про зв’язок Маринеско з Полтавщиною. |
| 39 | Моргуна Федора вул. | Моргун Федір Трохимович (1924-2008) — письменник, аграрій, доктор сільськогосподарських наук, академік УААН, перший секретар Полтавського обкому КПУ (1973-1988), перший голова Державного комітету СРСР з охорони природи, Член ЦК КПРС у 1976-1990 р. | Назва підлягає перейменуванню відповідно до Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». |
| 40 | Матросова вул. | Матросов Олександр Матвійович (1924-1943) — рядовий-піхотинець, Герой Радянського Союзу. | Перейменувати. Не має жодного відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| 41 | Матросова пров. | ||
| 42 | Молодогвардійська вул. | На честь молодіжної антинацистської підпільної організації «Молода гвардія», яка діяла у м. Сорокиному (тоді Краснодон) у період німецько- радянської війни. Історія «Молодої гвардії», описана О.Фадеєвим у романі на замовлення Сталіна до 30-річчя Жовтневого перевороту, а потім зображена в однойменному фільмі, сильно відрізнялась від свідчень очевидців тих подій. | Перейменувати. Організація не має жодного відношення до історії Полтави і Полтавщини. Суто радянська назва. |
| 43 | Муравйова пров. | Судячи з тексту Постанови 1958 р., мова йде про страченого в 1826 р. декабриста Сергія Івановича Муравйова-Апостола (1796-1826). | Пропонуємо вул. Декабристів перейменувати на Кирило-Мефодіївську, вул. і пров., названим на честь декабристів, дати імена членів Кирило- Мефодіївського братства. |
| 44 | Нахімова вул. | Нахімов Павло Степанович (1802-1855) — російський флотоводець, адмірал, переможець у Синопській битві, один із організаторів та керівників оборони Севастополя у 1854-1855 рр., герой Кримської війни. | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| 45 | Нахімова пров. | ||
| 46 | Нестерова бульвар | Нестеров Петро Миколайович (1887-1914) — російський пілот, перший виконавець «петлі Нестерова» та повітряного тарана. | Перейменувати. На нашу думку не є визначною постаттю в історії краю і України. |
| 47 | Нікітченка вул. | Нікітченко Микола Степанович (1901-1975) — командир 95 гвардійської Полтавської стрілецької дивізії, яка визволяла Кременчук в 1943 році. | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Їх імена не повинні слугувати прикладом для українських військових. |
| 48 | Осипенко вул. | Осипенко Поліна Денисівна (1907-1939) — радянська льотчиця українського походження, одна з перших жінок, ушанована званням Героя Радянського Союзу (1938). | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| 49 | Панфілова вул. | Панфілов Іван Васильович (1892-1941) — радянський військовий діяч, генерал-майор, Герой Радянського Союзу, (росіянин). Колишня вул. Заводська перейменована у 1962 році | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Їх імена не повинні слугувати прикладом для українських військових. |
| 50 | Панфілова пров. | ||
| 51 | Паскевича Івана вул. | Паскевич Іван Федорович (1782-1856) — російський військовий діяч українського походження, генерал-фельдмаршал (з 1829-го). Командував військами, які придушували повстання за національне визволення народів, поневолених російською імперією — українські, польські, вірменські. | Перейменувати. Топонім, що звеличує, увічнює, пропагує і символізує державу-окупанта або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, міста, дати, події, її діячів, які здійснювали військову агресію проти України та інших суверенних країн. |
| 52 | Півненка вул. | Достеменно не визначено, чиє прізвище носить ця вулиця з 1920-х років. | На нашу думку потрібно притримуватися принципу: якщо невідомо, на чию честь названа вулиця чи провулок, то такі вулиці і провулки повинні бути перейменовані. |
| 53 | Половки вул. | Імовірно на честь більшовика, розстріляного денікінцями (судячи з публікацій у пресі 1980-х років). Достеменна інформація про цю особу відсутня в архівах. | На нашу думку потрібно притримуватися принципу: якщо невідомо, на чию честь названа вулиця чи провулок, то такі вулиці і провулки повинні бути перейменовані. |
| 54 | Пугачова вул. | Пугачов Омелян Іванович (1742-1775) — донський козацький отаман, один із керівників селянської війни 1773-1775 рр. (має українське коріння). | Перейменувати, як діяча з історії царської Росії, не пов’язаного із вітчизняною історією і Полтавщиною. |
| 55 | Разіна Степана вул. | Разін Степан Тимофійович (бл. 1630-1671) — ватажок Селянської війни 1670-1671 р.р. в Московії. Батько Степана належав до козацької старшини Війська Донського, мати, швидше за все, була кримською татаркою. | Перейменувати, як діяча з історії царської Росії, не пов’язаного із вітчизняною історією і Полтавщиною. |
| 56 | Ракова вул. | За домовими книгами назва провулку з’явилася у 1920-х роках, що дає можливість припустити: Раков Олександр Семенович (1885-1919) — учасник революційного руху і громадянської війни. Достеменно особа невідома. | На нашу думку потрібно притримуватися принципу: якщо невідомо, на чию честь названа вулиця чи провулок, то такі вулиці і провулки повинні бути перейменовані. |
| 57 | Рилєєва вул. | Рилєєв Кіндрат Федорович (1795-1826) — російський поет і революціонер-декабрист, один із нечисленних російських прихильників ідеї національного визволення України. Частину вул. Декабристів перейменовано у 1958 році. | Пропонуємо вул. Декабристів перейменувати на Кирило-Мефодіївську, вул. і пров., названим на честь декабристів, дати імена членів Кирило- Мефодіївського братства. |
| 58 | Сазонова Олександра вул. | Сазонов Олександр Михайлович (1897-1955) — генерал-майор, командир 9-ї гвардійської Полтавської повітрянодесантної дивізії, яка брала участь у звільненні Полтави. | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Їх імена не повинні слугувати прикладом для українських військових. |
| 59 | Сакко вул. | Сакко Нікола (1891-1927) — північноамериканський робітник- анархіст італійського походження. Разом з Бартоломео Ванцетті був засуджений на смертну кару. Цей об’єкт топоніміки є яскравим втіленням радянської практики пропаганди. | Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. Пропозиція учасників війни: перейменувати на вул. Охтирська. |
| 60 | Сапіго С. вул. | Сапіго Сергій Терентійович (1911-1942) — один з керівників підпільної комсомольсько- молодіжної «Нескорена полтавчанка». | Для прийняття рішення про перейменування вулиці потрібні додаткові дослідження (залишити в резерві для майбутнього перейменування) |
| 61 | Серьогіна вул. | Серьогін Володимир Сергійович (1922-1968) — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945), льотчик-випробувач, інженер- полковник. Трагічно загинув в авіакатастрофі разом з Ю.А.Гагаріним. | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| 62 | Сєрова вул. | Сєров Анатолій Костянтинович (1910-1939) — радянський військовий льотчик-винищувач. Герой Радянського Союзу (1938). Загинув разом з П. Осипенко (вулиця її імені поряд). | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| 63 | Скобелєва пров. | Скобелєв Михайло Дмитрович (1843-1882) — російський воєначальник, генерал від інфантерії, генерал-ад’ютант | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| 64 | Смирнова пров. (в рішенні ім.Ю.Смірнова) | Смирнов Юрій Васильович (1925-1944) — червоноармієць, стрілець 1-ї стрілкової роти 77-го гвардійського стрілкового полку. Герой Радянського Союзу (1944). | Перейменувати. Не має стосунку до історії Полтави і Полтавщини. |
| 65 | Спартака вул. | Спартак (109-71 р. до н. е.) — гладіатор, вождь і лідер рабів під час Третьої Рабської війни, великого повстання рабів проти Римської республіки. Тобто не має стосунку до України і Полтавщини. | Перейменувати. Суто радянська назва. Культ виник після 1917 р., коли комуністи прийшли до влади в Росії. Тема повстання Спартака виявилася вкрай політизованою: Радянська влада бачила в цьому русі першу «міжнародну революцію трудящих», віддалений прообраз Жовтневої революції. |
| 66 | Степовика вул. | Ім’я особи не встановлено. Назва від 1920-х років. | На нашу думку потрібно притримуватися принципу: якщо невідомо, на чию честь названа вулиця чи провулок, то такі вулиці і провулки повинні бути перейменовані. |
| 67 | Степовика пров. | ||
| 68 | Степового фронту вул. | Степовий фронт — оперативно- стратегічне об’єднання радянських військ, що існувало з 9 липня до 20 жовтня 1943 у ході німецько- радянської війні. Колишня вул. Польова перейменована у 1983 році. | Перейменувати. Вигнання німецьких нацистів з Полтавщини і України в цілому призвело до нової окупації Україну радянським режимом. |
| 69 | Суворовський пров. | Суворов Олександр Васильович (1730-1800) — генералісимус, російський полководець. Був організатором придушень національно-визвольних повстань та депортацій, зокрема придушення Коліївщини в Правобережній Україні й повстання Костюшка. | Перейменувати, як діяча колонізаційної політики царської Росії |
| 70 | Талалихіна пров. (в рішенні пров.В.Таллалихіна) | Талалихін Віктор Васильович (1918-1941) — військовий льотчик, перший в СРСР застосував нічний таран, Герой Радянського Союзу, росіянин | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| 71 | Тюленіна пров. (в рішенні пров.ім.С.Тюленіна) | Тюленін Сергій Гаврилович (19251943) — член штабу підпільної молодіжної організації «Молода гвардія», Герой Радянського Союзу. | Перейменувати. Організація і персона не мали стосунку до Полтавщини. |
| 72 | Убийвовк Лялі вул. | Убийвовк Олена Костянтинівна (1918-1942) — Герой Радянського Союзу. Народилась у Полтаві в сім’ї фельдшера. | Попри невияснені обставини в її діяльності, схиляємося, щоб назву вулиці залишити. |
| 73 | Халтуріна Степана вул. | Халтурін Степан Миколайович (1857-1882) — російський робітник, революціонер, який здійснив терористичний акт в Зимовому палаці (1880). Організатор «Північно-російського робітничого союзу». | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| 74 | Халтуріна Степана пров. | ||
| 75 | Чайкіной Лізи вул. | Чайкіна Єлизавета Іванівна (1918-1941) — секретар Пеновського підпільного райкому комсомолу Калінінської області, одна з організаторів партизанського загону в роки Великої Вітчизняної війни. Герой Радянського Союзу. Колишня вул. Окремі Хатки перейменована у 1955 році. | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| 76 | Чайкіной Лізи пров. | ||
| 77 | Чкалова вул. | Чкалов Валерій Павлович (1904-1938) — радянський льотчик- випробувач, комбриг, Герой Радянського Союзу. | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| 78 | Чкалова пров. | ||
| 79 | Шевцової Любові вул. | Шевцова Любов Григорівна (1924-1943) — радянська підпільниця, член штабу підпільної молодіжної організації «Молода гвардія».Герой Радянського Союзу (українка). | Перейменувати. Організація і персона не мали стосунку до історії Полтавщини. |
| 80 | Яценка вул. | Яценко Г. Ф. — секретар підпільного обкому КП (б)У, колишній заступник редактора обласної газети «Зоря Полтавщини», загинув унаслідок карального рейду окупантів на території Гадяцького району. До 1965 р. — пров. Київський. | Перейменувати. Вважаємо, що вшанування відбулося тільки завдячуючи посаді секретаря Полтавського підпільного обкому КП (б)У, який не спромігся організувати партизанського руху на Полтавщині. Його могила меморіалізована — є в числі об’єктів охорони |
Вулиці та провулки сіл Полтавської громади, названі на честь російських (радянських) військових діячів, героїв війн, політиків чи подій
Їх нарахували 21 в Абазівці, Бричківці, Гринівці, Петрівці, Гожулах, Бугаївці, Сем’янівці, Патлаївці, Супрунівці, Тахтауловому та Жуках. Три з них треба уточнити перед перейменуванням.
| № | Назва елемента вулично-дорожньої мережі | Історична довідка | Рекомендації громадської експертної групи |
| с. Абазівка Абазівського старостинського округу | |||
| 1 | Білоуська вул. | Старший лейтенант Білоусько Іван Васильович (1920, с. Лаврики — 1945, Берлін), командуючи ротою, одним із перших увірвався в Берлін. 28 квітня 1945 р. в жорстокому бою з фашистами загинув смертю хоробрих. Йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. | Уточнити ім’я Героя: Вулиця Івана Білоуська |
| 2 | Матросова вул. | Матросов Олександр Матвійович (1924-1943) — російський рядовий-піхотинець, Герой Радянського Союзу. Входить до радянського і російського комуністичного пантеону так званої «Великої Вітчизняної війни». | Топоніми на честь Матросова були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди. Ніяк не пов’язаний із Полтавщиною. Доцільно перейменувати. |
| 3 | Гагаріна вул. | Російський радянський космонавт. Ніяк не пов’язаний з історією громади. Топоніми на честь Юрія Гагаріна були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності. | Вважаємо за доцільне перейменувати назву вулиці на честь Героїв або подій війни українського народу проти російських загарбників. |
| с. Бричківка Бричківського старостинського округу | |||
| 4 | Ватутіна вул. | Микола Федорович Ватутін (1901-1944) — генерал армії, Герой Радянського Союзу. Цей топонім символізує тоталітарні політику і практику СРСР; діяча, який воював проти УНР. | Бажано перейменувати назву на честь Героїв або подій війни українського народу проти російських загарбників. М.Ватутін винний у загибелі тисяч українців. |
| с. Гринівка Бричківського старостинського округу | |||
| 5 | Ватутіна вул. | Микола Федорович Ватутін (1901-1944) — генерал армії, Герой Радянського Союзу. Цей топонім звеличує, увіковічує й символізує тоталітарні політику і практику СРСР, його діяча, який здійснював військову агресію проти УНР. | Перейменувати назву на честь Героїв або подій війни українського народу проти російських загарбників. М.Ватутін винний у злочинній загибелі тисяч українців. |
| с. Петрівка Бричківського старостинського округу | |||
| 6 | Кондратка вул. | Кондратко Г. П. (1886-1938) — борець за Радянську владу член Губвійськревкому, похований на Монастирському кладовищі міста Полтави | Активний більшовицький діяч партизансько-повстанського руху проти УНР і Української держави. Необхідно перейменувати. |
| с. Гожули Гожулівського старостинського округу | |||
| 7 | Полбіна вул. | Полбін Іван Семенович (1905-1945), генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу, льотчик | Не має стосунку до Полтавщини. Бажано дати ім’я льотчика — Героя України |
| 8 | Полбіна пров. | ||
| 9 | Чкалова вул. | Чкалов Валерій Павлович (1904-1938) — радянський льотчик- випробувач, комбриг, Герой Радянського Союзу. Топоніми на честь Чкалова були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди. | Перейменувати назву на честь Героїв або подій війни українського народу проти російських загарбників. |
| 10 | 9 травня вулиця | Цей день в СРСР і пострадянський період святкувався як День Перемоги. Російська державна пропаганда перетворила це свято на день перемоги у війні виключно росії. | Бажано перейменувати на вул. 8 Травня (День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни) |
| с. Бугаївка Пальчиківського старостинського округу | |||
| 11 | Гагаріна вул. | Радянський космонавт. Топоніми на честь Юрія Гагаріна були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності. | Вважаємо за доцільне перейменувати назву вулиці на честь Героїв або подій війни українського народу проти російських загарбників. |
| с. Сем’янівка Сем’янівського старостинського округу | |||
| 12 | Нікітченка вул. | Нікітченко Микола Степанович — командир 95 гвардійської Полтавської стрілецької дивізії, яка брала участь у вигнанні нацистів з Кременчука в 1943 р. | Миколи Нікітченка пров. Миколи Нікітченка вул. (вулиці можна дати й іншу назву, наприклад, вул. Захисників України) |
| 13 | Нікітченка пров. | ||
| с. Патлаївка Сем’янівського старостинського округу | |||
| 14 | Ватутіна вул. | Ватутін Микола Федорович (1901-1944) — генерал армії, Герой Радянського Союзу. Цей топонім звеличує, увіковічує й символізує тоталітарні політику і практику СРСР, його діяча, який здійснював військову агресію проти УНР. | Перейменувати назву на честь Героїв або подій війни українського народу проти російських загарбників. М.Ватутін винний у злочинній загибелі тисяч українців. |
| с. Супрунівка Супрунівського старостинського округу | |||
| 15 | Гагаріна вул. | Топоніми на честь Юрія Гагаріна були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності. | Перейменувати назву на честь Героїв або подій війни українського народу проти російських загарбників. |
| 16 | Рибалко вул. | Маршала Петра Рибалко вул. Брав участь у боротьбі з УНР | Пропозиція: перейменувати на вул. Богоявленську |
| 17 | Кондратенка вул. | Кондратенко Степан Федорович (1906-1942) — секретар Полтавського підпільного обкому КП (б)У. Загинув 01.1942 у Гадяцькому районі при облаві німецьких окупантів. | Змінити назву на підставі законодавства про декомунізацію. Його могила вже меморіалізована, цього вважаємо за достатнє. |
| 18 | Харитоненка вул. | Д.А. Харитоненко, активний учасник революції 1905-1907 рр.; голова ревкому в 1919 р. | Потрібно перейменувати у зв’язку із Законом про декомунізацію (2016 р.). |
| с. Тахтаулове Тахтаулівського старостинського округу | |||
| 19 | Матросова вул. | Матросов Олександр Матвійович (1924, Дніпропетровськ —1943) — рядовий-піхотинець, Герой Радянського Союзу. Входить до радянського пантеону так званої «Великої Вітчизняної війни». | Топоніми на честь Матросова були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди. Ніяк не пов’язаний із Полтавщиною. Потрібно перейменувати. |
| 20 | Матросова пров. | ||
| с. Жуки Тахтаулівського старостинського округу | |||
| 21 | вул. 40-річчя Перемоги | Громаді села варто подумати над зміною цієї назви | - |
Експертна група пропонує повністю відмовитися від усіх назв, пов’язаних із діячами російських імператорських армії та флоту, а також від назв вулиць на честь «революціонерів-терористів», декабристського руху в Росії та його представників, «молодогвардійців» (оскільки ця організація не має відношення до Полтавщини, а її діяльність використовує радянсько-російська пропаганда).
Більшість членів групи схиляється до перейменування назв вулиць на честь полтавців, які загинули в складі «обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані», оскільки їхня загибель зумовлена вторгненням військ СРСР до суверенної держави (аналогічно вторгненню Росії в Україну у 2014 році). Відповідно до закону «про декомунізацію» перейменувати треба і вулиці, названі на честь діячів Комуністичної партії Радянського Союзу, рангом від секретарів райкому КПРС і вище, які не були змінені у 2016 році.
Група також пропонує позбутися назв, пов’язаних із радянськими святами.
У цьому розділі фахівці не пропонували варіанти для нових назв, покладаючись на розгляд Комісії та пропозиції від громадськості. Зокрема, полтавці уже створили петицію про перейменування вул. Халтуріна, названої на честь терориста, на вул. Тролейбусну.
Нагадаємо, до складу громадської експертної групи з перейменувань урбонімів увійшли історикиня Людмила Бабенко, архітекторка Оксана Бєлявська, краєзнавець Леонід Булава, журналістка Олена Колачинська (Вахницька), краєзнавиця Ніна Кирпотіна, регіональний представник Українського інституту нацпам’яті Олег Пустовгар, заступник директора Держархіву Полтавської області Тарас Пустовіт, доцентка кафедри української літератури ПНПУ Ганна Радько, директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко та історик Борис Тристанов. Вони почали самостійну підготовку у травні, а за місяць запропонували допомогу міській Комісії, яка погодилася ґрунтуватися на напрацюваннях цих фахівців. Про інші їхні напрацювання читайте у наступних матеріалах.
Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»