У Полтаві пропонують перейменувати 13 вулиць, назви яких походять від топонімів Росії та інших країн ОДКБ
В рамках «дерусифікації» у Полтавській громаді пропонують перейменувати 13 вулиць і провулків, назви яких походять від російських, білоруських та інших топонімів країн ОДКБ
«Полтавщина» продовжує публікацію напрацювань громадської експертної групи з перейменування урбонімів Полтави, до якої увійшли 10 істориків і краєзнавців. 12 липня вони презентували повний перелік пропозицій до перейменувань Комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій.
12 липня ми опублікували перший матеріал зі списком вулиць і провулків Полтавської громади, які містять орфографічні помилки та русизми. Попередньо, їх пропонують виправити першочергово.
Другий матеріал про вулиці та провулки Полтавської міської територіальної громади, назви яких походять від топонімів країн, що є членами Організації договору про колективну безпеку. Під час попереднього засідання такі урбоніми також пропонувалося перейменовувати одними з перших.
Довідково. Організація договору про колективну безпеку або Ташкентський договір (ОДКБ) — військово-політична міжнародна організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія й Таджикистан. Бере початок з Договору про колективну безпеку, підписаного у Ташкенті 15 травня 1992 року, який набув сили після ратифікації 20 квітня 1994-го.
Вулиці та провулки Полтавської громади, які містять назви топонімів у Російській Федерації і державах — членах ОДКБ
Таких найменувань загалом нарахували 13. З них 8 — у Полтаві та 5 — у Верхолах, Гожулах і Петрівці, які входять до складу громади.
№ | Назва населеного пункту | Назва елемента вулично-дорожньої мережі | Пояснення | Пропозиції на перейменування |
1 | місто Полтава | Виборзький пров. (Дальні Яківці) | Виборг місто в РФ, Ленінградській області | пров. Відрада (таку назву тут мала садиба Скліфосовських) |
2 | Брестський пров. (Кривохатки/ Вороніна) | Брест — місто в Білорусії (колишня назва — пров. 2-й Каховський) | пров. Берестейський (за українською назвою цього міста — Берестя) | |
3 | Коломенська вул. (селище Лісок) | Коломенське — палацове село, колишня царська резиденція, розташована на південь від центру Москви. Або Коломна — місто у Московській обл. | вул. Заворсклянська або вул. Острівчанська (за назвою сусіднього кутка Полтави — Островок) | |
4 | Московський пров. (р-н Підмонастир’я) | Москва — столиця РФ. Раніше був пров. від вул. Героїв Крут | пров. Підмонастирський або дати №№ будинкам по вул. Героїв Крут | |
5 | Памірський пров. (Павленки) | Памір — гори в Таджикистані. Народна назва місцевості — «Бабина піч»; поруч був пров. Вовчий | пров. Вовчий, пров. Карпатський, або залишити існуючу назву — пров. Памірський | |
6 | Челябінська вул. (Ближні Яківці) | Челябінськ — місто обласний центр РФ | вул. Тростянецька (на честь героїчної оборони) | |
7 | Челябінський пров. (Ближні Яківці) | Челябінськ — місто обласний центр РФ | пров. Тростянецький | |
8 | Хасанівська вул. (Різницька гора / схили Іванової гори) | Хасан — смт в Приморському краї РФ, також прісноводне озеро в цьому ж районі. Очевидно, названа в кінці 1930-х рр. після боїв на озері Хасан. | вул. Різницька гора (історична назва місцевості). | |
9 | с. Верхоли | Воркутянська вул. | Воркута місто у РФ, республіка Комі | вул. Полтавський шлях |
10 | с. Гожули | Ярянська вул. | Швидше, від слова «яр», а не міста / місцевості | вул. Яружна |
11 | Магаданська вул. | Магадан — місто на крайньому сході РФ, обласний центр | вул. Охтирська | |
12 | Магаданський пров. | Магадан — місто на крайньому сході РФ, обласний центр | пров. Охтирський | |
13 | с. Петрівка | Московський Яр вул. | Москва — столиця РФ | вул. Козацький яр або вул. Українська |
Як зазначили автори списку, своїх пропозиціях для перейменування вони, передусім, розглядали варіанти повернення історичних назв та враховували місцезнаходження вулиці чи провулка. Також краєзнавці вважають за потрібне відобразити у назвах вулиць і провулків назви міст Сумської області, героїчна оборона яких не дозволила глибоко вторгнутися російським загарбникам на територію Полтавської області.
Нагадаємо, до складу громадської експертної групи з перейменувань урбонімів увійшли історикиня Людмила Бабенко, архітекторка Оксана Бєлявська, краєзнавець Леонід Булава, журналістка Олена Колачинська (Вахницька), краєзнавиця Ніна Кирпотіна, регіональний представник Українського інституту нацпам’яті Олег Пустовгар, заступник директора Держархіву Полтавської області Тарас Пустовіт, доцентка кафедри української літератури ПНПУ Ганна Радько, директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко та історик Борис Тристанов. Вони почали самостійну підготовку у травні, а за місяць запропонували допомогу міській Комісії, яка погодилася ґрунтуватися на напрацюваннях цих фахівців.
Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»