Цьогоріч (у лютому та у травні) публічний простір Полтави очистили від споруд звеличення російського імператора Пєтра I. Так звані «пам’ятники» демонтували в мікрорайоні Яківці міста Полтава — поруч із музеєм «Поле Полтавської битви» та у так званому місці відпочинку московського царя Пєтра І поруч зі Спаською церквою та вулицею Пилипа Орлика, названою на честь видатного мазепинця, автора однієї з перших у світі конституцій, гетьмана України. Ці споруди прославляли ворожого царя Пєтра І та перемогу армії Московського царства над союзним україно-шведським військом у жахливій Полтавській битві, яка стала поворотним моментом в поступовій ліквідації російськими імперіалістами ранньомодерної козацької держави Гетьманщини.

Рада засновників Відзнаки Симона Петлюри «Журналістика і державність» оголосила імена цьогорічних лавреатів. Урочистості з нагоди вручення відзнаки відбулися 31 травня у столиці — в межах Дня відкритих дверей Інституту журналістики Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка «Журналістська весна». Серед лавреатів 2025 року Олександр Панченко — громадський діяч, письменник, публіцист, журналіст, автор 20-ти книг з політичної публіцистики, упорядник 23-ох книг споминів видатних діячів українського національно-визвольного руху, ініціатор та фундатор встановлення пам’ятників, пам’ятних знаків видатним політичним діячам, які боролися за незалежність України — за послідовну багаторічну працю з дослідження історії трагічних сторінок, зокрема Голодомору, та їхнє висвітлення в Україні й світі; науковець, приват-доцент, доктор права Українського Вільного Університету (Мюнхен), адвокат з міста Лохвиці Полтавської області.

У Національному музеї літератури України відбувся вечір пам’яті Івана Стешенка (1873 — 1918) — уродженця Полтави, видатного петлюрівця, першого міністра освіти України в уряді Української Народної Республіки (УНР), українізатора освіти, громадсько-політичного діяча, вченого-філолога, поета і перекладача. За ініціативи дослідника життя і творчості Івана Стешенка, знаного полтавського краєзнавця Григорія Титаренка це просвітницьке зібрання організували Національна спілка письменників України (НСПУ), Національний музей літератури України та Полтавський національний педагогічний університет (ПНПУ). У рамках урочистого вечора також відбулася презентація книги «Іван Стешенко Твори. Переклади. Вибране листування», кошти від продажу якої планується передати на спорудження місць пам’яті Івану Стешенку у Києві та Полтаві.

Ви ніколи не звертали увагу на той факт, що у Сполучених Штатах практично немає метисів?

У 2023 році депутати Мачухівської сільської ради Полтавського району прийняла рішення № 29/VІІІ «Про перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Мачухівської сільської територіальної громади», зокрема вул. діячки ВЛКСМ Лялі Убийвовк переназвали на «вулицю Івана та Юрія Лип». А торік, у 2024 році згідно з розпорядженням Полтавської ОВА і за ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара перейменовано в Полтаві вулицю, у назві якої звеличувався російсько-комуністичний військовий діяч СРСР, завідувач відділу Полтавського обкому всесоюзної ленінської спілки молоді (ВЛКСМ) Тікунов. У новій назві цієї вулиці обласного центру пошановано Юрія Липу — ідеолога українського націоналізму, діяча УНР, письменника, полковника УПА, лікаря, автора української геополітичної концепції, засновника української фітотерапії. 5 травня минуло 125 років з дня народження Юрія Липи. Тож далі розповідь про цього видатного Українця.

У середу, 28 травня, з 17:00 до 19:00 в обласному Центрі охорони та досліджень пам’яток археології на вул. Стрітенській, 37, відбудеться черговий захід проєкту «Археологія на дотик». Це унікальна можливість для всіх охочих ознайомитися з археологічними знахідками, виявленими на території Полтавщини, у форматі, що рідко зустрічається в музейній практиці — з можливістю тактильного контакту з експонатами.

26 травня наше Товариство відзначає своє 30-річчя від дня створення. У 1995 році внаслідок об’єднання Південного, Східного та Лубенського підприємств було створено Державне енергетичне підприємство «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Але витоки історії електроенергетики Полтавщини були значно раніше. Пропонуємо пригадати, як розвивалася енергетика нашого краю.

22 травня в Полтавській міськраді відбулося засідання робочої групи з охорони культурної спадщини та збереження історичного середовища громади. До робочої групи увійшли секретар міської ради, два її заступники, посадовці міськради та ОВА, історики, краєзнавці й архітектори, серед яких і члени ГО «Save Poltava». На засіданні розглянули питання підготовки до організації архітектурного конкурсу й план дій щодо будівель архітектурного ансамблю Круглої площі. Зокрема, члени робочої групи наголошують на необхідності перемовин з балансоутримувачем Кадетського корпусу, для тимчасового накриття покрівлі будівлі. Також необхідний ремонт паркану Будинку генерал-губернатора.

Залишки споруди звеличення (так званого «пам’ятника» на так званому місці відпочинку московського царя Петра І) 22 травня, у день народження Симона Петлюри повністю прибрали з публічного простору Полтави. Нагадаємо, ворожий російський імперський маркер розташовувався на розі вулиць Спаської та Пилипа Орлика, названої на честь видатного мазепинця, автора однієї з перших у світі конституцій, гетьмана України. Нагадаємо, що у лютому цього року в мікрорайоні Яківці міста Полтава, поруч із музеєм «Поле Полтавської битви» було також демонтовано ще один «пам’ятник». Він теж прославляв Петра І та перемогу армії Московського царства над союзним україно-шведським військом в тій жахливій Полтавській битві, яка стала поворотним моментом в поступовій ліквідації російськими імперіалістами ранньомодерної козацької держави Гетьманщини.

Пам’ятник на місці відпочинку Петра I, який був розташований на розі вулиць Спаської та Пилипа Орлика, остаточно перенесли з публічного простору. Демонтаж пам’ятника відбувався за розробленою схемою, на основі якої його мають наново змонтувати на території музею Полтавської битви.