У Ряськівському ліцеї Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за участю діячів Полтавського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Спілка офіцерів України» (СОУ) та представництва Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві відбулася церемонія нагородження учнів ліцею, які цьогоріч cтали переможцями в обласній військово-патріотичній грі «Петлюрівський вишкіл» та у конкурсах військово-патріотичних ігор «Сокіл-Джура». Учнівський патріотично-пошуковий козацький курінь імені Павла Кудрявцева — серед тих, хто достойно представив Ряськівський ліцей на цих іграх.

Кременчуцький військовий ліцей ім. Героя України Віталія Коваля Полтавської обласної ради влаштував вечір-зустріч «Навіки 29. Пам’яті Володимира В’язуна». Зібрання присвятили випускникові цього ліцею 2012 року, головному сержанту бригади «Карпатська Січ» Збройних Сил України Володимиру В’язуну, який героїчно загинув у бою з російськими окупантами поблизу Макіївки 25 січня 2024 року.

150 років тому, 6 червня 1875 року на хуторі Олександрівка Лубенського повіту на Полтавщині народився Сергій Шемет — борець за незалежність України у 20 столітті; діяч «Просвіти», «Братства Тарасівців», «Лубенської республіки», Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації «Український союз хліборобів-державників»; журналіст, співредактор журналу «Хліборобська Україна»; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

Розпорядженням Лютенського сільського голови Володимира Омельченка створено комісію з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті українського народу на території Лютенської територіальної громади Миргородського району. Цей дорадчо-консультативний орган у громаді діє за ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві. До комісії увійшли місцеві музейники, діячі культури, старости старостинських округів, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар та співробітники виконкому Лютенської сільської ради. Перше засідання провів сільський голова Володимир Омельченко. На ньому розглянули низку актуальних питань.

Про це повідомляє офіційний сайт Верховної Ради. 5 червня 2025 року парламент 257 голосами «за» схвалив проєкти постанов «Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови» (реєстр. №11 363) та «Про перейменування окремих населених пунктів» (реєстр. №13 259). Перейменовано 184 населені пункти Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей. На Полтавщині змінять назву 11 сіл. Перейменування здійснено у межах виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та про «Про забезпечення функціонування української мови як державної» функціонування забезпечення функціонування української мови як державної.

Прийшов час поговорити про те, яка шкода може походити від вивчення історії.

Цьогоріч (у лютому та у травні) публічний простір Полтави очистили від споруд звеличення російського імператора Пєтра I. Так звані «пам’ятники» демонтували в мікрорайоні Яківці міста Полтава — поруч із музеєм «Поле Полтавської битви» та у так званому місці відпочинку московського царя Пєтра І поруч зі Спаською церквою та вулицею Пилипа Орлика, названою на честь видатного мазепинця, автора однієї з перших у світі конституцій, гетьмана України. Ці споруди прославляли ворожого царя Пєтра І та перемогу армії Московського царства над союзним україно-шведським військом у жахливій Полтавській битві, яка стала поворотним моментом в поступовій ліквідації російськими імперіалістами ранньомодерної козацької держави Гетьманщини.

Рада засновників Відзнаки Симона Петлюри «Журналістика і державність» оголосила імена цьогорічних лавреатів. Урочистості з нагоди вручення відзнаки відбулися 31 травня у столиці — в межах Дня відкритих дверей Інституту журналістики Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка «Журналістська весна». Серед лавреатів 2025 року Олександр Панченко — громадський діяч, письменник, публіцист, журналіст, автор 20-ти книг з політичної публіцистики, упорядник 23-ох книг споминів видатних діячів українського національно-визвольного руху, ініціатор та фундатор встановлення пам’ятників, пам’ятних знаків видатним політичним діячам, які боролися за незалежність України — за послідовну багаторічну працю з дослідження історії трагічних сторінок, зокрема Голодомору, та їхнє висвітлення в Україні й світі; науковець, приват-доцент, доктор права Українського Вільного Університету (Мюнхен), адвокат з міста Лохвиці Полтавської області.

У Національному музеї літератури України відбувся вечір пам’яті Івана Стешенка (1873 — 1918) — уродженця Полтави, видатного петлюрівця, першого міністра освіти України в уряді Української Народної Республіки (УНР), українізатора освіти, громадсько-політичного діяча, вченого-філолога, поета і перекладача. За ініціативи дослідника життя і творчості Івана Стешенка, знаного полтавського краєзнавця Григорія Титаренка це просвітницьке зібрання організували Національна спілка письменників України (НСПУ), Національний музей літератури України та Полтавський національний педагогічний університет (ПНПУ). У рамках урочистого вечора також відбулася презентація книги «Іван Стешенко Твори. Переклади. Вибране листування», кошти від продажу якої планується передати на спорудження місць пам’яті Івану Стешенку у Києві та Полтаві.

Ви ніколи не звертали увагу на той факт, що у Сполучених Штатах практично немає метисів?