З нагоди Дня Української державності, яке відзначається 15 липня згадуємо видатних державотворців, борців за українську державність усіх історичних періодів — від княжої України (древньої Київської держави Русь) до Гетьманщини, УНР, сучасної України. 145 років тому, 1 липня 1880 року у селі Вовчок (нині с. Вовчик Лубенської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області) народився Андрій Жук — майбутній дипломат Української Народної Республіки (УНР), кооператор, історик, діяч Союзу Визволення України. Про нього далі.

90 років тому, 12 липня 1935 в селі Снітин (нині належить до Лубенської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області) народився Вадим Гетьман — майбутній відомий фінансист і банкір, депутат Верховної Ради України двох скликань, один із авторів концепції створення вітчизняної платіжної системи на основі електронних платежів та валютно-фінансового ринку України. А ще Вадим Гетьман був серед тих, хто відновлював в сучасній Україні давній український грошовий знак гривню. Нагадаємо, гривня — це грошова одиниця в часи середньовічної древньої Київської держави — України-Русі. А згідно із законом Української Центральної Ради від 1 березня 1918 року, з огляду на тисячолітню традицію державотворення за ініціативи Михайла Грушевського грошовою одиницею Української Народної Республіки було оголошено гривню.

У межах відзначення Дня Української державності на Українському радіо «Полтава» створили та протранслювали радіопередачу про Сергія Шемета. Вів передачу знаний раідожурналіст Олександр Бобошко. Спікером виступив представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар.

Під головуванням першого заступника Полтавського міського голови Валерія Пархоменка відбулося чергове засідання комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій. На ньому було підтримано ініціативу увічнити пам’ять про видатного уродженця Полтави, першого міністра освіти Української Народної Республіки Івана Стешенка. Як відомо, таку пропозицію на розгляд міської влади торік внесли представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгар; доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ), голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олексій Нестуля, а також знаний краєзнавець і письменник, автор книги «Іван Стешенко. Твори, переклади, вибране листування», лауреат премії Полтавської обласної ради імені Петра Ротача Григорій Титаренко.

Комісія з питань найменування та перейменування елементів міського середовища під головуванням першого заступника міського голови Валерія Пархоменка 9 липня розглянула й підтримала два звернення щодо увічнення пам’яті видатних українців.

Сьогодні у нас Джон Локк.

З нагоди Дня Української державності, яке відзначається 15 липня згадуємо видатних державотворців, борців за українську державність усіх історичних періодів-від княжої України (древньої Київської держави Русь) до Гетьманщини, УНР, сучасної України. Цьогоріч за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР відзначається 140 років із дня народження уродженця Миргородського краю Полтавщини Дмитра Ілліча Абриньби (1885-1918) — військового діяча, командира Гайдамацького куреня Армії УНР, борця за незалежність України у XX столітті. Про нього далі.

Цьогоріч за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР відзначається 120-річчя від дня народження українського митця, науковця, просвітянина Івана Гурина.

У Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) відбулася презентація інформаційного проспекту «Історія одного пам’ятника: до 400-ліття із часу народження Марусі Чурай». 400 років із часу народження Марусі Чурай (1625-1653), поетеси, народної співачки за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.

У кожного народу своя доля. Це факт.