Цими днями з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) і за підтримки Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Полтавський фаховий коледж мистецтв імені М.В. Лисенка організував просвітницьке зібрання з вшанування пам’яті хорового диригента, композитора, культурного дипломата Української Народної Республіки (УНР), одного із засновників Української республіканської хорової капели Олександра Кошиця. Захід присвятили 150-річчю від дня народження видатного митця.

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА й згідно із Постановою ВР «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках» 100-річчя від дня народження письменника, лавреата Державної премії України імені Тараса Шевченка Феодосія Рогового відзначається на державному рівні. Він народився у селі Пугачівка (затоплене водами Кременчуцького водосховища, нині територія Градизької селищної громади Кременчуцького району). Кілька десятиліть майбутній письменник присвятив педагогічній праці у школі села Устимівка, що нині підпорядковане Глобинській міській раді Кременчуцького району. Тут і похований. Тож земляки вшанували митця. У комунальному закладі «Публічна бібліотека Глобинської міської ради» провели просвітницьке зібрання «Слово про Феодосія Рогового».

6 вересня 1897 року у селі Семеренки Миргородського повіту (нині належить до Великосорочинської громади Миргородського району Полтавської області) народився Олександр ДОЦЕНКО — майбутній борець за незалежність України у 20 столітті, діяч товариства «Просвіта» і «Юнацької спілки» (ЮС), ад’ютант Симона Петлюри, підполковник Армії Української Народної Республіки, історик визвольних змагань, публіцист, автор книг «Літопис української революції» та «Зимовий похід 6.12.1919 — 6.05.1920».

Люди, які час від часу рефлексують з приводу історії, цілком імовірно прийдуть до висновку, що історія, швидше за все, не наука.

430 років із часу народження Богдана Хмельницького (1595-1657), гетьмана України, творця Української держави, державного, військового, політичного діяча за інціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою ВР про пам’ятні дати та ювілеї цьогоріч відзначається на державному рівні. З цієї нагоди у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського влаштували публічну лекцію «Українська державна ідея за гетьманування Богдана Хмельницького». Спікером цього просвітницького зібрання стала кандидатка історичних наук, дослідниця доби Гетьманщини Ірина Діптан.

Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія «Лубни» продовжують створювати короткометражні просвітницькі відеоролики про видатних особистостей, на честь яких названо вулиці у громаді та життя і діяльність яких пов’язані з Лубенщиною. Веде ці передачі начальниця інформаційного відділу Лубенської міської ради Віта Коваленко. Проєкт має назву «Повернуті із небуття». Нещодавно у співпраці із представником Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олегом Пустовгаром створили відеоролик про Сергія Шемета. Це борець за незалежність України у 20 столітті, діяч «Просвіти», «Братства Тарасівців», «Лубенської республіки», Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації «Український союз хліборобів-державників»; журналіст, співредактор журналу «Хліборобська Україна»; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шеметів. Сергій Шемет народився 150 років тому, 6 червня 1875 року на хуторі Олександрівка Лубенського повіту на Полтавщині.

8 серпня 1875 року народився майбутній директор департаменту морської освіти в Міністерстві морських справ Української Народної Республіки (УНР) Олександр Коваленко, життя і діяльність якого повязані із містечком Кобеляки на Полтавщині. 150-річчя від дня народження Олександра Михайловича Коваленка — українського вченого, державного діяча УНР, письменника, дипломата, публіциста, автор спогадів «З минулого» цьогоріч згідно з Постановою ВР та за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) відзначається на державному рівні.

Сьогодні у нас п’ятий епізод серіалу «Спартак і Красс».

На постійній депутатській комісії з питань розвитку культури та освіти розглянули петицію про перейменування в Полтаві вулиці Короленка на честь англійського рок-музиканта Оззі Осборна. У зміні назви відмовили, оскільки вона не підпадає під закон про декомунізацію та деколонізацію. Також на комісії повідомили, що управління з питань містобудування розробить проєкт рішення про призупинення перейменувань топонімів Полтавської громади на час воєнного стану. Про це відомо з онлайн-трансляції постійної депутатської комісії.

Шевченківський райсуд Полтави визнав, що продаж частини готельного комплексу понад 20 років тому був проведений із порушенням статуту та без фактичної оплати. За клопотанням слідчих накладено арешт на спірні приміщення, аби запобігти їх подальшому відчуженню та забудові