Сьогодні шостий епізод нашого серіалу про Спартака і Красса.

«Зірки з плеяди корифеїв: Старицькі» — таку назву мало просвітницьке зібрання, яке цими днями організували у Глобинській міській громаді Кременчуцького району.

У Полтаві біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору, що у сквері Панаса Мирного, з’явилася інформаційна табличка про рослини, які допомагали вижити українцям у 1932-1933 роках.

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 18 жовтня у місті Кобеляки Полтавського району урочисто відкрили меморіальну дошку на пошану учасниці українського визвольного руху ХХ століття Харитини Кононенко, дитинство якої минуло у селі Миколаївка Кобеляцького повіту Полтавщини. Церемонію відкриття присвятили 125-річчю від дня народження діячки волонтерського руху з підтримки Української повстанської армії (УПА), Українського Червоного Хреста і жіночих організацій. А ще Харитина Кононенко як письменниця, публіцистка, науковиця, перекладачка, діячка «Просвіти», етнографка і журналістка зробила вагомий внесок в українські літературу і мистецтво. Тож виконком Кобеляцької міської ради створив нове місце пам’яті у громаді саме на фасаді будівлі Кобеляцького музею літератури та мистецтва.

15 жовтня у Полтавському літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського відбувся культурно-мистецький захід з нагоди 130-ї річниці від дня народження одного з визначних майстрів кобзарського мистецтва Петра Гузя. На зібрання «Кобзарський вечір. 130 років Петрові Гузю» завітали сучасні кобзарі з Переяслава, Ірпеня, Києва, Полтави, краєзнавці, громадські діячі, музикознавці, музейники та представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Багатьом здається, що будь-яке рішення, яке приймають люди, приймається для того, щоб життя людини стало кращим, ситнішим і комфортнішим. Не завжди виходить, але мотиви такі. Повірте, це не завжди так.

150-річчя від дня його народження видатного діяча української національної культури, кобзаря Федора Кушнерика згідно з Постановою ВР «Про пам’ятні дати і ювілеї» та з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у 2025 році відзначається на державному рівні. На малій батьківщині кобзаря у селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області відбулася низка просвітницьких зібрань. За ініціативи представництва УІНП в Полтаві їх скоординували Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку виконкому Великобагачанської селищної ради, місцеві Центр культури і дозвілля й дитяча музична школа ім. Федора Кушнерика.

Військовий літак звільнили від усього зайвого та пофарбували. На черзі — нахилити його під певним кутом для імітації польоту

В історичній будівлі пасторату кірхи на вул. Європейській, 3 підрядник виконав роботи з поточного аварійного ремонту. 23 квітня Департамент освіти Полтавської міської ради уклав договір щодо цих робіт із підприємцем Шалвою Ісаяном. З бюджету громади за виконані роботи виплатили 1 млн 550 тис. грн.

110 років тому, 4 квітня 1915 у селі Солова Перемишлянського повіту за 30 кілометрів від Львова у бідній багатодітній селянській сім’ї народився Микола Лемик. Він стане діячем ОУН, у 1933-му здійснить атентат співробітника консульства совєтської росії/СРСР, представника Сталіна, чекіста Олексія Майлова, щоб привернути увагу світу до жахіть кремлівського, комуністичного Голодомору-геноциду. Народився на Львівщині. Поліг на Полтавщині: 84 роки тому, 10 жовтня 1941 року співробітники карального органу нацистської Німеччини (Гестапо) заарештували Лемика в Миргороді на Полтавщині. І там же гестапівці його розстріляли. Згідно із Постановою Верховної Ради України 110-річчя з дня народження Миколи відзначається на державному рівні. Про Миколу Лемика (1915-1941) https://poltava.to/project/5706/, борця за незалежність України у XX столітті розповідаємо далі.