Торік за ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті в Полтаві у межах Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» розпорядженням Полтавської ОВА №416 «Про перейменування топонімічних назв у межах населених пунктів Полтавської області» у селі Сенча Миргородського району вулицю, у назві якої звеличувалися червоні партизани часів СРСР, перейменовано.

Понад триста років Росія прагне безуспішно знищити українську мову, свідомо і цілеспрямовано, маючи на меті вбити українську націю. Про це розповідає виставка «Мововбивство — складова рашизму», підготовлена Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) спільно з Уповноваженим із захисту державної мови, Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України та Інститутом української мови НАН України. На її основі фахівці УІНП створили просвітницький слайдер.

Кривава доба кремлівського, комуністичного терору зруйнувала не одну родину. Дружини письменників, театральних діячів, учених, військових, інженерів годинами вистоювали попід мурами в’язниць у надії передати лист або посилку найріднішим. Тетяна Кардиналовська, дружина Сергія Пилипенка, Варвара Маслюченко, дружина Остапа Вишні та десятки інших «членів родин ворогів народу» терпіли знущання, голод і холод, намагаючись полегшити долю найдорожчих людей.

19 жовтня 1898 року у с. Лютенька на Полтавщині народився Петро Гузь — кобзар, автор пісень про визвольні змагання, Тараса Шевченка та Голодомор, співак Миргородської капели бандуристів, артист ансамблю лірників при Київській філармонії, учасник антибільшовицького повстання в Гадяцькому повіті, один із визначних бандуристів ХХ ст. Згідно із Постановою ВР про пам’ятні дати та ювілеї 130-річчя із дня народження Петра Гузя цьогоріч відзначається на державному рівні)

За ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті в Полтаві та відділу культури, молоді, спорту та туризму Решетилівської міської ради Полтавського району у місті Решетилівка відбулося просвітницьке зібрання для місцевої молоді. Його присвятили 140 — річчю від дня народження Дмитра Андрусенка — видатного земляка, талановитого педагога бандуриста та диригента.

23 жовтня минає 130 років із дня народження Миколи Божинського-Божка (1895-1918), воїна військових загонів Української Центральної Ради, учасника бою під Крутами, борця за незалежність України у XX столітті.

Сьогодні шостий епізод нашого серіалу про Спартака і Красса.

«Зірки з плеяди корифеїв: Старицькі» — таку назву мало просвітницьке зібрання, яке цими днями організували у Глобинській міській громаді Кременчуцького району.

У Полтаві біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору, що у сквері Панаса Мирного, з’явилася інформаційна табличка про рослини, які допомагали вижити українцям у 1932-1933 роках.

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 18 жовтня у місті Кобеляки Полтавського району урочисто відкрили меморіальну дошку на пошану учасниці українського визвольного руху ХХ століття Харитини Кононенко, дитинство якої минуло у селі Миколаївка Кобеляцького повіту Полтавщини. Церемонію відкриття присвятили 125-річчю від дня народження діячки волонтерського руху з підтримки Української повстанської армії (УПА), Українського Червоного Хреста і жіночих організацій. А ще Харитина Кононенко як письменниця, публіцистка, науковиця, перекладачка, діячка «Просвіти», етнографка і журналістка зробила вагомий внесок в українські літературу і мистецтво. Тож виконком Кобеляцької міської ради створив нове місце пам’яті у громаді саме на фасаді будівлі Кобеляцького музею літератури та мистецтва.