ТОВ «Фінансово-промислова компанія «Єдність» утретє програло суд щодо скасування змін до розпорядження голови облдержадміністрації, яким історичну будівлю на вулиці Гоголя, 7 в Полтаві внесли до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. У задоволенні позову компанії послідовно відмовили Полтавський окружний адміністративний суд, Другий апеляційний адміністративний суд та Касаційний адміністративний суд Верховного Суду.

Пропоную вашій увазі другу частину розповіді про Джона Локка.

Існує стійка думка, що справедливості немає, або що вона у кожного своя, і що справедливе суспільство, в принципі, неможливе. Але є люди, які вважають інакше.

Цьогоріч згідно із Постановою Верховної Ради та за ініціативи Українського інституту національної пам’яті на державному рівні відзначаються ювілеї видатних представників відомого українського шляхетського козацько-старшинського роду у Лівобережній Україні, істориків, громадських і культурних діячів Григорія Полетики, Григорія Івановича Полетики та Василя Полетики. Вихідці з роду Полетик мали значний вплив в становленні Гетьманської держави, а після її інкорпорації до складу займали Російської імперії, домагалися автономних прав нащадків козацької старшини.

На виконання розпорядження Полтавської ОВА «Про демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків» за №417 у селі Більськ Котелевської селищної ради Полтавського району демонтовано два незаконні об’єкти. Це «Пам’ятний знак на мiсцi загибелi комісара Бiльського червоногварлiйського загону T. Малохлiба» та «Пам’ятний знак на честь червоногвардiйців — односельчан, шо полягли в боротьбі за радянську владу». У часи СРСР комуністи ними маркували публічний простір села Більськ. Про це повідомили у виконкомі цієї громади та у представництві Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві.

Український журналіст, педагог, викладач Полтавського кадетського корпусу, один із засновників Кирило-Мефодіївського Братства Василь Білозерський (1825-1899) народився 200 років тому на хуторі Мотронівка (нині Чернігівська область). 200-річчя від дня народження цього українського громадського і літературного діяча цьогоріч згідно з Постановою Верховної Ради та за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) відзначається на державному рівні.

У Полтаві науковцям вдалося встановити точну адресу, де народився один із найвідоміших українських археологів ХХ століття — Сергій Висоцький.

18 липня 1995 року, 30 років тому, на Софійській площі у Києві відбулося поховання Патріарха УПЦ КП Володимира (Романюка). Ця подія увійшла в новітню історію під назвою «чорний вівторок». Бо закінчилася кривавим побиттям кількох тисяч людей, які прийшли віддати останню данину пам’яті Патріарху, дисиденту, першому предстоятелю Української Православної церкви Київського Патріархату (УПЦ КП). Серед учасників похоронної процесії були й священики та віряни Полтавської єпархії УПЦ КП, активісти Полтавського обласного осередку УНА-УНСО та Полтавських обласних організацій Народного Руху України й товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

У межах виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» комунальні служби Пирятинської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області демонтували зі стели «Учасникам громадянської війни» у центрі Пирятина комуністичну символіку-барельєф «Борцям за власть совєтов» та написи, які прославляли учасників встановлення влади совєтської, ленінської росії у Пирятинському повіті. Про це повідомили у представництві Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві.

Сьогодні, у контексті нашого серіалу «Спартак і Красс», поговоримо про рабство як таке.