На виконання розпорядження Полтавської ОВА «Про демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків» за №417 у селі Більськ Котелевської селищної ради Полтавського району демонтовано два незаконні об’єкти. Це «Пам’ятний знак на мiсцi загибелi комісара Бiльського червоногварлiйського загону T. Малохлiба» та «Пам’ятний знак на честь червоногвардiйців — односельчан, шо полягли в боротьбі за радянську владу». У часи СРСР комуністи ними маркували публічний простір села Більськ. Про це повідомили у виконкомі цієї громади та у представництві Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві.

Український журналіст, педагог, викладач Полтавського кадетського корпусу, один із засновників Кирило-Мефодіївського Братства Василь Білозерський (1825-1899) народився 200 років тому на хуторі Мотронівка (нині Чернігівська область). 200-річчя від дня народження цього українського громадського і літературного діяча цьогоріч згідно з Постановою Верховної Ради та за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) відзначається на державному рівні.

У Полтаві науковцям вдалося встановити точну адресу, де народився один із найвідоміших українських археологів ХХ століття — Сергій Висоцький.

18 липня 1995 року, 30 років тому, на Софійській площі у Києві відбулося поховання Патріарха УПЦ КП Володимира (Романюка). Ця подія увійшла в новітню історію під назвою «чорний вівторок». Бо закінчилася кривавим побиттям кількох тисяч людей, які прийшли віддати останню данину пам’яті Патріарху, дисиденту, першому предстоятелю Української Православної церкви Київського Патріархату (УПЦ КП). Серед учасників похоронної процесії були й священики та віряни Полтавської єпархії УПЦ КП, активісти Полтавського обласного осередку УНА-УНСО та Полтавських обласних організацій Народного Руху України й товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

У межах виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» комунальні служби Пирятинської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області демонтували зі стели «Учасникам громадянської війни» у центрі Пирятина комуністичну символіку-барельєф «Борцям за власть совєтов» та написи, які прославляли учасників встановлення влади совєтської, ленінської росії у Пирятинському повіті. Про це повідомили у представництві Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві.

Сьогодні, у контексті нашого серіалу «Спартак і Красс», поговоримо про рабство як таке.

З нагоди Дня Української державності, яке відзначається 15 липня згадуємо видатних державотворців, борців за українську державність усіх історичних періодів — від княжої України (древньої Київської держави Русь) до Гетьманщини, УНР, сучасної України. 145 років тому, 1 липня 1880 року у селі Вовчок (нині с. Вовчик Лубенської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області) народився Андрій Жук — майбутній дипломат Української Народної Республіки (УНР), кооператор, історик, діяч Союзу Визволення України. Про нього далі.

90 років тому, 12 липня 1935 в селі Снітин (нині належить до Лубенської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області) народився Вадим Гетьман — майбутній відомий фінансист і банкір, депутат Верховної Ради України двох скликань, один із авторів концепції створення вітчизняної платіжної системи на основі електронних платежів та валютно-фінансового ринку України. А ще Вадим Гетьман був серед тих, хто відновлював в сучасній Україні давній український грошовий знак гривню. Нагадаємо, гривня — це грошова одиниця в часи середньовічної древньої Київської держави — України-Русі. А згідно із законом Української Центральної Ради від 1 березня 1918 року, з огляду на тисячолітню традицію державотворення за ініціативи Михайла Грушевського грошовою одиницею Української Народної Республіки було оголошено гривню.

У межах відзначення Дня Української державності на Українському радіо «Полтава» створили та протранслювали радіопередачу про Сергія Шемета. Вів передачу знаний раідожурналіст Олександр Бобошко. Спікером виступив представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар.

Під головуванням першого заступника Полтавського міського голови Валерія Пархоменка відбулося чергове засідання комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій. На ньому було підтримано ініціативу увічнити пам’ять про видатного уродженця Полтави, першого міністра освіти Української Народної Республіки Івана Стешенка. Як відомо, таку пропозицію на розгляд міської влади торік внесли представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгар; доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ), голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олексій Нестуля, а також знаний краєзнавець і письменник, автор книги «Іван Стешенко. Твори, переклади, вибране листування», лауреат премії Полтавської обласної ради імені Петра Ротача Григорій Титаренко.