2 травня у Полтаві почався демонтаж пам’ятника на місці відпочинку московського царя Петра I, який розташований на розі вулиць Спаської та Пилипа Орлика. Наразі знято шолом, щит, меч та фігурні елементи зі стилізованим пір’ям. Лишилося зняти 4 скульптурні гірлянди та розібрати мідні листи постаменту. Роботи можуть продовжити 3 травня. Кожен демонтований елемент пам’ятника фахівці описують, вимірюють, нумерують та пакують в спеціальні бокси для подальшого збереження.

Зранку 2 травня 2025 року у Полтаві стартували безпосередні демонтажні роботи пам’ятника на місці відпочинку Петра І після Полтавської битви. Першим з монумента зняли тризуб — символ, який активісти встановили після початку повномасштабного вторгнення Росії.

В історії людства багато подій, які важко пояснити, користуючись звичайним поглядом на людські можливості. Одне з них, безперечно, конкіста, тобто завоювання Америки іспанцями. Як стало можливим завоювання таких колосальних територій у такі короткі терміни і такими незначними силами? Зрозуміти неможливо.

Цьогоріч фінансування ремонту архітектурної пам’ятки «Будинок генерал-губернатора» в обласному бюджеті не передбачено. Про це повідомила директорка департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовиченко. Будівля розташована в Полтаві на вулиці Соборності, 37 та входить до архітектурного ансамблю Круглої площі. Наразі навіть невідомо, яка вартість консервації занедбаної будівлі задля збереження архітектурної пам’ятки, адже для цього не розробляли науково-проєктну документацію.

Багатьох діячів Української Народної Республіки (УНР), творців Української революції за націоналістичні переконання було на десятиліття випиляно з нашої історії. Як совкової, так і еміграційної. Бо обидві історичні школи опирались на соціалістично-марксистський підхід в оцінці подій доби УНР. От хто — наприклад — знає хто на цій світлині крайній праворуч? Поруч із Міхновським, Шеметом і Чикаленком? Це ж явно їхній добрий приятель.

Секретар міської ради Катерина Ямщикова у подкасті «Стара Полтава» розповіла про збереження архітектурного ансамблю Круглої площі, про заходи із безбар’єрності у центрі міста та ставлення до деколонізації та меморіальну політику в Полтаві. Деталі у нашому матеріалі.

У межах угоди про інформаційну співпрацю між Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) та телеканалом «Місто+» глядачі з Полтавщини переглянули відео УІНП

95 років тому в оперному театрі Харкова не співали. Там судили Україну. 19 квітня 1930 року завершився один із наймасштабніших показових процесів комуністичної, російсько-совєтської епохи — справа «Спілки визволення України». На лаві підсудних — науковці, письменники, міністри Української Народної Республіки (УНР). 

Тепер гетьман звертається до перехожих українською та англійською — достатньо лише навести камеру на QR-код

У Полтаві по вулицях Тараса Шевченка, Симона Петлюри, Михайла Грушевського, Олени Пчілки та Пилипа Орлика у межах проєкту «Стріткод» за методичної підтримки Українського інституту національної пам’яті відкриті інформаційні таблички. Особливість цих інформаційно-пам’ятних дошок у тому, що містять QR-коди із інтернет-покликанням на просвітницьку інформацію про видатних Українців, на честь яких названо вулиці.