29 березня 2025 року куратор Українського Національного музею в Чикаґо пані Марія Климчак сповістила українську спільноту на чужині та Рідних землях, що у цьому північноамериканському місті відійшов у Вічність один із засновників й довголітній голова Фундації Українського ґеноциду у США Микола Семенович Міщенко, полтавець з походження. Дійсно, — «…найважче сприймати і повірити, що відійшов у кращі світи Великий Українець, мудрий і добрий батько для усіх, хто мав щастя бути поруч з ним. Тут, під чужим небом, багато років я почувала себе улюбленою дитиною, завжди захищеною плечами велетня. У мене нема слів, тільки сльози…»… — «…Спокійний і щасливий тоді, коли інші щасливі, завжди усміхнений й доброзичливий. Він дотримувався даного ним слова, справедливий і справжній. Працювати поруч з паном Миколою було в радість. Багато навчилася і дізналася від нього про життя в Бразилії. Відлетів назавжди, залишив про себе добру пам’ять…».

19 травня 2023 року на 30-й позачерговій сесії Полтавської міськради у межах процесів деколонізації перейменовано провулок, у назві якого звеличувався російський декабрист Бестужев. У новій назві пошановано Олександра Орлова — одного із фундаторів та директора Полтавської гравіметричної обсерваторії у 1926-34 рр та у 1938-51 рр., видатного українського астронома, академіка. Ухвалі міських обранців передувало он-лайн голосування полтавців на інтернет-платформі «Едем». Більшість учасників інтернет-волевиявлення підтримало увічнення пам’яті астронома. Ініціатива нової назви належить професору, учаснику міської топонімічної групи при Інституті розвитку міста Леоніду Булаві. Далі уривок з його книги «Павленки і Тарновщина».

4 квітня 1953 року народилася Квітка Цісик — американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна і блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень. У межах процесів декомунізації/деколонізації на її честь названо вулиці у Полтаві, Лубнах та селі Судіївка, що підпорядковане Мачухівській сільській раді.

У вересні 2024-го чоловік купив 2 ножі розвідника, які є холодною зброєю та вирішив продати їх чоловіку з Німеччини. Про продаж він домовився із покупцем у Viber, а посилку відправив Укрпоштою

Онлайн-відеоекскурсія «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди» — це спільний проєкт Українського інституту національної пам’яті та Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», який ставить собі за мету розвінчання російсько-імперських, совєтських міфів про Мазепу як, нібито, «зрадника, що мав намір віддати Україну на поталу Речі Посполитої» та брехню про те, що, начебто, гетьмана у його виборі не підтримало українське козацтво.

2 квітня в Полтаві навколо пам’ятника на місці відпочинку московського царя Петра I встановили риштування задля майбутнього демонтажу. 1 квітня відбувся огляд стану конструкцій імперського пам’ятника — це необхідно для рекомендацій щодо його подальшого усунення з публічного простору.

Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія «Лубни» продовжують створювати короткометражні просвітницькі відеоролики про видатних особистостей, на честь яких названо вулиці у громаді та життя і діяльність яких пов’язані з Лубенщиною. Веде ці передачі начальниця інформаційного відділу Лубенської міської ради Віта Коваленко. Проєкт має назву «Повернуті із небуття». Нещодавно у межах цього відеопроєкту створили відеоролик про Євгена Чикаленка -мецената, видавця, публіциста, члена Старої Громади, ініціатора заснування Товариства Українських Поступовців, учасника боротьби за незалежність України в XX столітті.

1 квітня фахівці почали обстеження пам’ятника на місці відпочинку Петра I, що розташований на розі вулиць Спаська та Пилипа Орлика. Цей пам’ятник встановили у Полтаві в 1849 році. Огляд та обстеження — це підготовчі роботи до майбутнього демонтажу імперського пам’ятника. Демонтаж почнеться після завершення досліджень та встановлення риштування.

29 березня 2025 року минуло 120 років від дня, коли у містечку Нові Санжари на Полтавщині побачив світ відомий український бандурист Федір Деряжний.

Колишній «імперський» пам’ятник коменданту Келіну відтепер матиме нову концепцію та символізуватиме значний внесок жінок у розвиток місцевого самоврядування Полтави.