1 березня 1885 року, 140 років тому в Полтаві, у багатодітній сім’ї народилася акторка театру та кіно Явдоха Іванівна Верховинець-Костева, яка взяла собі псевдонім Доля.

Дмитро Нитченко народився 120 років тому, 22 лютого 1905 року в козацькому містечку Зіньків на Полтавщині, а закінчив свій життєвий шлях на далекому п’ятому континенті — в австралійському м. Мельбурн 15 вересня 1999 року. Тож у цей ювілейний рік шану митцю віддали як у Австралії, так і в Україні. Просвітницьке он-лайн зібрання «Під сонцем Австралії» організували «Союз Українок Австралії» (відділ «Мальви» у штаті Вікторія), Світовий конгрес українців, та Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського.

27 лютого 2025 року У Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка відбулася науково-практична конференція «Історико-краєзнавчі дослідження в Україні та на Полтавщині у новітню добу», ініційована кафедрою історії України, на пошану відомого педагога, науковця, краєзнавця, кандидата історичних наук, Заслуженого діяча науки і техніки України, професора кафедри історії України Олександра Петровича Єрмака. Співорганізаторами заходу стали Департамент культури Полтавської ОВА, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Державний архів Полтавської області, Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка, Полтавська обласна організація Національної спілки краєзнавців України.

У селі Мачухи, що поблизу Полтави, виконком місцевої сільської ради та представництво Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві за участю першого заступника голови Полтавської обласної ради Олександра Лемешка організували просвітницькі зібрання з нагоди 160-річчя Івана Липи — борця за незалежність України у 20 столітті, міністра віросповідань УНР, письменника, лікаря.

Згідно з розпорядженням Полтавської ОВА та за ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара й очільниці історико-краєзнавчого клубу імені Федора Борківського при Центральній бібліотеці Полтавської міської громади Ніни Кирпотіної у мікрорайоні «Авіамістечко» міста Полтава вулицю Сємьона Гетьмана (учасник встановлення влади ленінської росії на території України; учасник операції СРСР з вторгнення до незалежної держави Фінляндія, або Зимової війни у період від 30 листопада 1939 року до 13 березня 1940 року, коли Радянський Союз мав намір завоювати Фінляндію шляхом встановлення маріонеткового комуністичного уряду) перейменована на Уласа Самчука. Ще за життя зарубіжні дослідники назвали його «українським Гомером», відзначаючи, що він відкрив світові невідому досі Україну. 20 лютого минуло 120 років від дня народження Уласа Самчука.

Добро і справедливість…

Група полтавських істориків і краєзнавців висловила занепокоєння щодо можливого руйнування пам’ятника на місці відпочинку Петра I після Полтавської битви. Він розташований на перехресті вулиць Спаської та Пилипа Орлика.

Цьогоріч відзначаємо 160-річчя з дня народження відомого лікаря, літератора, громадського і політичного діяча Івана Липи (1865-1923). Ювілей видатного обстоювача і будівничого Української Народної Республіки та української національної культури за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. Іван Липа став яскравим виразником української ідеї зрізу ХІХ-ХХ століть, почавши від «Братерства тарасівців» і дійшовши до міністерської посади в уряді УНР. Водночас його біографія є цінною в контексті краєзнавчих студій, адже він народився в Керчі, навчався в Харкові, працював на Полтавщині та Одещині, а завершував земний шлях на Галичині. У цьому нарисі робимо наголос на маловідомому періоді його діяльності на Полтавщині в селі Мачухи.

У лютому 2014 року почалася сучасна російсько-Українська війна. Тоді, 11 років тому, РФ окупувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької, Луганської та Херсонської областей. До 24 лютого 2022 року основні події війни, з різною інтенсивністю бойових дій, точилися на сході нашої країни. Хоча протистояння російській гібридній агресії відбувалося не тільки на лінії фронту, а й на всій території України, Росія розв’язала проти України імперіалістичну загарбницьку й екзистенційну війну, спрямовану не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності, геноцид Українського народу. А повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом війни, розпочатої у 2014 році. Cпротив агресії після 24 лютого 2022 року консолідував українців.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до початку російсько-української війни та повномасштабного вторгнення РФ в Україну