Група полтавських істориків і краєзнавців висловила занепокоєння щодо можливого руйнування пам’ятника на місці відпочинку Петра I після Полтавської битви. Він розташований на перехресті вулиць Спаської та Пилипа Орлика.

Цьогоріч відзначаємо 160-річчя з дня народження відомого лікаря, літератора, громадського і політичного діяча Івана Липи (1865-1923). Ювілей видатного обстоювача і будівничого Української Народної Республіки та української національної культури за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. Іван Липа став яскравим виразником української ідеї зрізу ХІХ-ХХ століть, почавши від «Братерства тарасівців» і дійшовши до міністерської посади в уряді УНР. Водночас його біографія є цінною в контексті краєзнавчих студій, адже він народився в Керчі, навчався в Харкові, працював на Полтавщині та Одещині, а завершував земний шлях на Галичині. У цьому нарисі робимо наголос на маловідомому періоді його діяльності на Полтавщині в селі Мачухи.

У лютому 2014 року почалася сучасна російсько-Українська війна. Тоді, 11 років тому, РФ окупувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької, Луганської та Херсонської областей. До 24 лютого 2022 року основні події війни, з різною інтенсивністю бойових дій, точилися на сході нашої країни. Хоча протистояння російській гібридній агресії відбувалося не тільки на лінії фронту, а й на всій території України, Росія розв’язала проти України імперіалістичну загарбницьку й екзистенційну війну, спрямовану не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності, геноцид Українського народу. А повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом війни, розпочатої у 2014 році. Cпротив агресії після 24 лютого 2022 року консолідував українців.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до початку російсько-української війни та повномасштабного вторгнення РФ в Україну

У 1925 році на хуторі Каленівщина Роменського повіту на Полтавщині у селянській родині народився Петро Ротач — поет, письменник, літературознавець, енциклопедист, перекладач, член Національної спілки письменників України (1992), почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1998), лауреат премії імені Симона Петлюри. Ювілей видатного обстоювача і будівничого української національної культури за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. Низка заходів з нагоди сторіччя від дня народження Петра Ротача відбулася у Полтаві.

З нагоди 11-ої річниці Революції Гідності Полтавська обласна асоціація фермерів і приватних землевласників імені Героя Майдану Віктора Чміленка, представництво Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві та Департамент агропромислового розвитку ОВА провели просвітницько-меморіальне зібрання пам’яті Небесної Сотні та фермера, Героя України і Майдану Віктора Чміленка. На зібрання завітали фермери-депутати обласної ради, викладачі і студенти аграрно-економічного фахового коледжу Полтавського державного аграрного університету, заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко; народний депутат 5-ти скликань, учасник доленосних подій новітньої історії— проголошення Акту незалежності України 24 серпня та усіх трьох майданів— рухівського, помаранчевого і Революції Гідності—Іван Заєць; представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Щоби позбутися чужих колоніальних наративів, у Полтаві демонтують пам’ятник Петру І на території музею Полтавської битви та Пам’ятник на місці його відпочинку біля Спаської церкви. Також ліквідують інформаційну табличку на пам’ятнику коменданту Келіну та захисникам Полтави

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України видало наказ. Згідно з ним із Державного реєстру нерухомих пам’яток України вилучено низку об’єктів, які присвячені перемозі у Полтавській битві 1709 року Армії Московського царства Петра І над союзними військами шведського короля Карла XII та українського гетьмана Івана Мазепи. Наказ видано у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та на виконання рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики за результатами виїзного засідання у Полтаві 17 жовтня, присвяченого стану реалізації законодавства про деколонізацію (в частині пам’яток культурної спадщини) та перегляду реєстрів нерухомої культурної спадщини, що містять символи російської імперської політики. Відтепер Полтавська міська влада отримала повноваження щодо демонтажу «пам’ятників» російському імператору Петру І неподалік Спаської церкви і вулиці гетьмана Пилипа Орлика та в мікрорайоні Яківці, а також елементів звеличення прихвосня московського царя Петра I, військового діяча Московського царства, полковника Алєксєя Келіна із пам’ятника по проспекту Героя України, воїна полку «Азов» Віталія Грицаєнка.

Редактор і популярний радіоведучий Українського радіо «Полтава» Олександр Бобошко провів радіопередачу «Будні». Її було присвячено видатному військовику Армії УНР, борцю за незалежність у 20 столітті Василеві Тютюннику. Спікером радіопередачі став автор ініціатив з його пошанування, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. 

На останній сесії Кременчуцької міської ради за ініціативи громадськості затвердили рішення «Про визначення дати відзначення Дня міста Кременчука». Серед ініціаторів- кременчуцький молодіжний діяч, екскерівник об’єднання студентів з України у Любліні, волонтер, учасник деколонізаційних процесів у Кременчуці, автор 60 нових назв об’єктів топонімії Кременчука, випускник університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, аспірант Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету (Польща) Артем Ряса. Зміну дня міста було публічно підтримано й представництвом https://surl.li/qghvfy Українського інституту національної пам’яті https://surl.li/oayigq. у Полтаві. Мерія у застосунку «Кременчук. Цифровий» влаштувала інтернет-опитування, більшість учасників якого (72%) висловилися за оновлення дати. Тож депутати громади своїм рішенням перенесли дату відзначення Дня міста Кременчука з 29 вересня на останні вихідні травня. А День вигнання гітлерівців з Кременчука відзначатиметься незмінно 29 вересня.