У 1925 році на хуторі Каленівщина Роменського повіту на Полтавщині у селянській родині народився Петро Ротач — поет, письменник, літературознавець, енциклопедист, перекладач, член Національної спілки письменників України (1992), почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1998), лауреат премії імені Симона Петлюри. Ювілей видатного обстоювача і будівничого української національної культури за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. Низка заходів з нагоди сторіччя від дня народження Петра Ротача відбулася у Полтаві.

З нагоди 11-ої річниці Революції Гідності Полтавська обласна асоціація фермерів і приватних землевласників імені Героя Майдану Віктора Чміленка, представництво Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві та Департамент агропромислового розвитку ОВА провели просвітницько-меморіальне зібрання пам’яті Небесної Сотні та фермера, Героя України і Майдану Віктора Чміленка. На зібрання завітали фермери-депутати обласної ради, викладачі і студенти аграрно-економічного фахового коледжу Полтавського державного аграрного університету, заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко; народний депутат 5-ти скликань, учасник доленосних подій новітньої історії— проголошення Акту незалежності України 24 серпня та усіх трьох майданів— рухівського, помаранчевого і Революції Гідності—Іван Заєць; представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Щоби позбутися чужих колоніальних наративів, у Полтаві демонтують пам’ятник Петру І на території музею Полтавської битви та Пам’ятник на місці його відпочинку біля Спаської церкви. Також ліквідують інформаційну табличку на пам’ятнику коменданту Келіну та захисникам Полтави

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України видало наказ. Згідно з ним із Державного реєстру нерухомих пам’яток України вилучено низку об’єктів, які присвячені перемозі у Полтавській битві 1709 року Армії Московського царства Петра І над союзними військами шведського короля Карла XII та українського гетьмана Івана Мазепи. Наказ видано у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та на виконання рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики за результатами виїзного засідання у Полтаві 17 жовтня, присвяченого стану реалізації законодавства про деколонізацію (в частині пам’яток культурної спадщини) та перегляду реєстрів нерухомої культурної спадщини, що містять символи російської імперської політики. Відтепер Полтавська міська влада отримала повноваження щодо демонтажу «пам’ятників» російському імператору Петру І неподалік Спаської церкви і вулиці гетьмана Пилипа Орлика та в мікрорайоні Яківці, а також елементів звеличення прихвосня московського царя Петра I, військового діяча Московського царства, полковника Алєксєя Келіна із пам’ятника по проспекту Героя України, воїна полку «Азов» Віталія Грицаєнка.

Редактор і популярний радіоведучий Українського радіо «Полтава» Олександр Бобошко провів радіопередачу «Будні». Її було присвячено видатному військовику Армії УНР, борцю за незалежність у 20 столітті Василеві Тютюннику. Спікером радіопередачі став автор ініціатив з його пошанування, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. 

На останній сесії Кременчуцької міської ради за ініціативи громадськості затвердили рішення «Про визначення дати відзначення Дня міста Кременчука». Серед ініціаторів- кременчуцький молодіжний діяч, екскерівник об’єднання студентів з України у Любліні, волонтер, учасник деколонізаційних процесів у Кременчуці, автор 60 нових назв об’єктів топонімії Кременчука, випускник університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, аспірант Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету (Польща) Артем Ряса. Зміну дня міста було публічно підтримано й представництвом https://surl.li/qghvfy Українського інституту національної пам’яті https://surl.li/oayigq. у Полтаві. Мерія у застосунку «Кременчук. Цифровий» влаштувала інтернет-опитування, більшість учасників якого (72%) висловилися за оновлення дати. Тож депутати громади своїм рішенням перенесли дату відзначення Дня міста Кременчука з 29 вересня на останні вихідні травня. А День вигнання гітлерівців з Кременчука відзначатиметься незмінно 29 вересня.

Археологія у Полтавщині має досить цікаву та багатогранну історію. Не буде перебільшенням сказати, що наша область є однією з найбільш археологічно цікавих в Україні і позначається великою кількістю пам’яток різних етапів історії

Низку урочистих та просвітницьких заходів з нагоди 355-річчя видатного українського літописця Самійла Величка організували Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради, Тахтаулівський старостат, Центр культури і дозвілля й Полтавської міської територіальної громади, школа імені Самійла Величка у селі Тахтаулове, представництво Українського інституту національної пам’яті в Полтаві та осередки Українського козацтва.

13 лютого у Полтаві на вул. Пилипа Орлика, 44-а, в рамках проєкту «Стріткод» за фінансової підтримки Українського культурного фонду, відкрили дві інформаційні таблички Генеральному писарю, гетьману Війська Запорозького, першому українському політичному діячу у вигнанні Пилипу Орлику.

11 лютого, 355 років тому у селі Жуки першої сотні Полтавського полку Гетьманщини (нині належить до Тахтаулівського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади) в козацькій родині народився майбутній літописець, автор одного із найвидатніших творів про козацькі часи вітчизняної історії, знаковий історіограф кінця XVIІ — початку XVIII століть Самійло Величко. Сьогодні на основі статей на офіційному сайті Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та в інтернет-виданні «Новинарня» розповідаємо про досі маловідомі факти життєвого шляху козацького історика. Про державницькі, мазепинські погляди. Про підтримку антимосковського повстання гетьмана Івана Мазепи, про семирічне ув’язнення Величка посіпаками московського царя Петра I. Упорядники статті в «Новинарні» вирішили показати: українська історія володіє діамантом — чоловіком, який сказав модернове слово в історичній науці ще на межі XVII-XVIII століть.