Археологія у Полтавщині має досить цікаву та багатогранну історію. Не буде перебільшенням сказати, що наша область є однією з найбільш археологічно цікавих в Україні і позначається великою кількістю пам’яток різних етапів історії

Низку урочистих та просвітницьких заходів з нагоди 355-річчя видатного українського літописця Самійла Величка організували Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради, Тахтаулівський старостат, Центр культури і дозвілля й Полтавської міської територіальної громади, школа імені Самійла Величка у селі Тахтаулове, представництво Українського інституту національної пам’яті в Полтаві та осередки Українського козацтва.

13 лютого у Полтаві на вул. Пилипа Орлика, 44-а, в рамках проєкту «Стріткод» за фінансової підтримки Українського культурного фонду, відкрили дві інформаційні таблички Генеральному писарю, гетьману Війська Запорозького, першому українському політичному діячу у вигнанні Пилипу Орлику.

11 лютого, 355 років тому у селі Жуки першої сотні Полтавського полку Гетьманщини (нині належить до Тахтаулівського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади) в козацькій родині народився майбутній літописець, автор одного із найвидатніших творів про козацькі часи вітчизняної історії, знаковий історіограф кінця XVIІ — початку XVIII століть Самійло Величко. Сьогодні на основі статей на офіційному сайті Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та в інтернет-виданні «Новинарня» розповідаємо про досі маловідомі факти життєвого шляху козацького історика. Про державницькі, мазепинські погляди. Про підтримку антимосковського повстання гетьмана Івана Мазепи, про семирічне ув’язнення Величка посіпаками московського царя Петра I. Упорядники статті в «Новинарні» вирішили показати: українська історія володіє діамантом — чоловіком, який сказав модернове слово в історичній науці ще на межі XVII-XVIII століть.

Стародавні Афіни — явище у світовій історії унікальне. Досягнення афінян упродовж майже двох з половиною тисяч років викликають загальне захоплення та пієтет.

Незабаром у мережі бібліотек та книгарень Полтавської області і всієї України на розсуд читача предствлять книгу «Люба Комар, — Мирослав Прокоп. — У боротьбі за Незалежність України» (УДК П67, ISBN 978-617-567-179-5). Йдеться про життя, діяльність та визвольну боротьбу леґендарних діячів ОУН, УПА й УГВР. У невимовно тяжких умовах кривавої війни українців супроти путінсько-азійської москви упорядкував, додав свої розлогі нариси про її авторів та видав у видавництві «Гадяч» (місто Гадяч Миргородського району Полтавської області) вчений й доктор права із міста Лохвиці на Полтавщині Олександр Панченко. Видання з’явилося у світ за сприяння Фонду Катедр Українознавства (CША) й за підтримки бізнесовця і доброчинця Лева Жиденка з Полтави.

Торік рішенням сесії Кременчуцької міськради ім’я класика української дитячої літератури Всеволода Нестайка було присвоєно філії №3 Кременчуцької міської публічної бібліотеки. Депутати вшанували Всеволода Нестайка за ініціативи кременчуцького молодіжного діяча, екскерівника об’єднання студентів з України у Любліні, волонтера, випускника університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, аспіранта Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету (Польща) Артема Ряси, трудового колективу бібліотеки та комісії з питань найменування об’єктів топоніміки, увічнення пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у межах Кременчуцької громади. 30 січня цього року минуло 95 років з дня народження майстра дитячої пригодницької прози. З цієї нагоди у бібліотеці-філії провели літературну мандрівку.

Хотілося б сказати кілька слів з приводу коментарів та обговорень до тих кількох попередніх відео

Виконком Глобинської міськради Кременчуцького району, Всеукраїнське видавництво «Мапа», Інститут історії України НАН України, ТОВ «Українська Картографічна Група», представництво Українського інституту національної пам’яті в Полтаві, НДІ геодезії і картографії та громадська спілка «Українське товариство геодезії і картографії» організували у Глобинській міській громаді низку просвітницьких зібрань. Їх присвятили популяризації нової назви села Лоза неподалік Глобиного та постаті уродженця м. Глобине Юрія Лози — картографа, головного редактора видавництва «Мапа», історика, краєзнавця, великого патріота України. 31 січня минуло 75 років з дня народження видатного земляка.

Регіональний представник Українського інституту національної пам’яті Олег Пустовгар пропонує організувати громадське опитування щодо деколонізації символіки пов’язаної з полковником армії Московського царства Олексієм Келіним. В опитуванні можуть бути два варіанти: демонтаж пам’ятника або зміна його сенсів з російськоімперських на українські. Детальніше у нашому матеріалі.