Розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації вулицю «Безвірницька» в селищі Дублянщина Подільського району міста Полтава перейменовано на «Митрополита Феофіла».

21 січня 2025 року, напередодні відзначення Дня Соборності України, на факультет історії та географії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка завітав відомий історик, журналіст, публіцист, письменник, головний редактор інтернет-видання «Історична Правда», військовослужбовець 13-ї бригади спеціального призначення Національної гвардії України «Хартія» Вахтанг Кіпіані. Представив гостя випускник факультету, історик, очільник Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті Олег Путовгар.

У межах відзначення 96-ої річниці проголошення Акту Злуки між УНР і ЗУНР відомий історик, журналіст, публіцист, письменник, фундатор інтернет-видання «Історична Правда», військовослужбовець бригади Національної гвардії України «Хартія» Вахтанг Кіпіані за підтримки депутатки Полтавської міської ради Юлії Городчаніної та місцевого офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) провів низку просвітницьких зібрань у Полтаві та прочитав лекції «На щиті у вічність: як вшановували захисників України у діаспорі».

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об’єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: »Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.

Кілька слів про справедливість. Поки що не глобально. Виникло бажання обговорити окремий випадок на гарному прикладі. Тим паче приклад класичний — взаємини патриціїв і плебеїв у Стародавньому Римі.

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) передав для всіх бібліотек Лубенської міської громади книгу «Андрій Лівицький. Листування (1919–1953 роки)» та ініціював популяризаційну кампанію цього видання, адже життя і діяльність видатного діяча Української Народної Республіки й борця за незалежність України у 20 столітті нерозривно пов’язані із Лубенським краєм. Логічно, що за ініціативи УІНП у Лубнах рішенням сесії міськради вулицю російського фельдмаршала Суворова перейменовано на честь Андрія Лівицького. Тож, нещодавно у Лубенській публічній бібліотеці імені Володимира Малика відбулася презентація згаданої вище книги, яку видано Інститутом нацпам’яті. Упорядкував, підготував до друку й написав вступну статтю для унікального видання відомий історик доби УНР, кандидат історичних наук, багаторічний керівник наукового управління УІНП, а нині директор державного столичного архіву Ярослав Файзуллін. Спікером презентації виступила знана у Лубнах краєзнавиця і письменниця, лавреатка премії імені Паїсія Величковського Марина Кононенко (Ганна Кревська). До заходу долучилися учні та вчителі ліцею з села Калайдинці, бібліотекарі, громадськість Лубен. Про це повідомив полтавським ЗМІ представник УІНП в Полтавській області, ініціатор презентації Олег Пустовгар.

160 років тому, 20 січня 1865 року народився Михайло Туган-Барановський — кооператор, державний діяч, соціолог, публіцист, педагог; автор підручника українською мовою «Політична економія»; генеральний секретар фінансів Української Центральної Ради, діяч Української Народної Республіки (УНР), голова і фундатор Українського товариства економістів, спеціального Інституту економічної кон`юнктури, демографічного і кооперативного інститутів в УНР, борець за незалежність України у XX столітті. Ювілей всесвітньовідомого видатного українського вченого-економіста за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. Тож за ініціативи голови Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, ректора Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ) Олексія Нестулі та Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ УІНП бібліотека ПУЕТ підготувала віртуальну книжкову виставку «М. І. Туган-Барановський — економіст світового виміру. До 160-річчя від дня народження (1865-1919)».

Перший фотопортрет жителя Полтави з’явився в середині XIX століття. Це було зображення полтавця Михайла Стеблін-Камінського, який помер у 1855 році. Чи був фотопортрет зроблений у Полтаві наразі точно невідомо. Однак за даними краєзнавця Євгенія Аничина, у нинішньому обласному центрі започаткували фотографічну справу в 1856 році й першими фотографами у Полтаві були або немісцеві жителі, або іноземці.

Вахтанг Кіпіані — історик, журналіст, публіцист, письменник, головний редактор інтернет-видання «Історична Правда», військовослужбовець 13-ї бригади спеціального призначення Національної гвардії України «Хартія» відвідає Полтаву. Пан Вахтанг прочитає лекцію «На щиті у вічність: як вшановували захисників України у діаспорі».

140 років тому, 18 січня 1885 року народився Олекси (Олексій) Алмазів — військовий та громадський діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, борець за незалежність України у XX столітті. У складі Окремої кінно-гірської гарматної батареї Гайдамацького коша Слобідської України як військового формування Центральної Ради у січні 1918 року вів бої проти російських більшовиків на Полтавщині — поблизу міст Гребінка, Лубен, Полтава, Кременчук й на підступах до Києва.