Кілька слів про справедливість. Поки що не глобально. Виникло бажання обговорити окремий випадок на гарному прикладі. Тим паче приклад класичний — взаємини патриціїв і плебеїв у Стародавньому Римі.

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) передав для всіх бібліотек Лубенської міської громади книгу «Андрій Лівицький. Листування (1919–1953 роки)» та ініціював популяризаційну кампанію цього видання, адже життя і діяльність видатного діяча Української Народної Республіки й борця за незалежність України у 20 столітті нерозривно пов’язані із Лубенським краєм. Логічно, що за ініціативи УІНП у Лубнах рішенням сесії міськради вулицю російського фельдмаршала Суворова перейменовано на честь Андрія Лівицького. Тож, нещодавно у Лубенській публічній бібліотеці імені Володимира Малика відбулася презентація згаданої вище книги, яку видано Інститутом нацпам’яті. Упорядкував, підготував до друку й написав вступну статтю для унікального видання відомий історик доби УНР, кандидат історичних наук, багаторічний керівник наукового управління УІНП, а нині директор державного столичного архіву Ярослав Файзуллін. Спікером презентації виступила знана у Лубнах краєзнавиця і письменниця, лавреатка премії імені Паїсія Величковського Марина Кононенко (Ганна Кревська). До заходу долучилися учні та вчителі ліцею з села Калайдинці, бібліотекарі, громадськість Лубен. Про це повідомив полтавським ЗМІ представник УІНП в Полтавській області, ініціатор презентації Олег Пустовгар.

160 років тому, 20 січня 1865 року народився Михайло Туган-Барановський — кооператор, державний діяч, соціолог, публіцист, педагог; автор підручника українською мовою «Політична економія»; генеральний секретар фінансів Української Центральної Ради, діяч Української Народної Республіки (УНР), голова і фундатор Українського товариства економістів, спеціального Інституту економічної кон`юнктури, демографічного і кооперативного інститутів в УНР, борець за незалежність України у XX столітті. Ювілей всесвітньовідомого видатного українського вченого-економіста за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. Тож за ініціативи голови Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, ректора Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ) Олексія Нестулі та Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ УІНП бібліотека ПУЕТ підготувала віртуальну книжкову виставку «М. І. Туган-Барановський — економіст світового виміру. До 160-річчя від дня народження (1865-1919)».

Перший фотопортрет жителя Полтави з’явився в середині XIX століття. Це було зображення полтавця Михайла Стеблін-Камінського, який помер у 1855 році. Чи був фотопортрет зроблений у Полтаві наразі точно невідомо. Однак за даними краєзнавця Євгенія Аничина, у нинішньому обласному центрі започаткували фотографічну справу в 1856 році й першими фотографами у Полтаві були або немісцеві жителі, або іноземці.

Вахтанг Кіпіані — історик, журналіст, публіцист, письменник, головний редактор інтернет-видання «Історична Правда», військовослужбовець 13-ї бригади спеціального призначення Національної гвардії України «Хартія» відвідає Полтаву. Пан Вахтанг прочитає лекцію «На щиті у вічність: як вшановували захисників України у діаспорі».

140 років тому, 18 січня 1885 року народився Олекси (Олексій) Алмазів — військовий та громадський діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, борець за незалежність України у XX столітті. У складі Окремої кінно-гірської гарматної батареї Гайдамацького коша Слобідської України як військового формування Центральної Ради у січні 1918 року вів бої проти російських більшовиків на Полтавщині — поблизу міст Гребінка, Лубен, Полтава, Кременчук й на підступах до Києва.

Другий апеляційний адміністративний суд лишив без задоволення скаргу полтавського ТОВ «Фінансово-промислова компанія «Єдність». Підприємство вимагало скасувати зміни у розпорядженні голови облдержадміністрації, завдяки яким будівлю на вулиці Гоголя, 7 внесли до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Полтавщини. Торік у серпні в цій вимозі «ФПК «Єдність» відмовив Полтавській окружний адмінсуд, тепер же програна й апеляція. Таким чином захищено історичну будівлю від знесення. 

На камені біля пам’ятника соратнику гетьмана Богдана Хмельницького, полковнику Полтавського полку Гетьманщини Мартину Пушкарю у мікрорайоні Пушкарівський (колишня назва — Половки) м. Полтава ветерани російсько-української війни прибрали пропагандистський напис «про дружбу з Росією». Табличку з ворожим наративом встановили ще за СССР комуністичні ідеологи. На камені біля пам’ятника було написано: «Славному поборнику непорушної дружби українського і російського народів, першому полтавському полковнику Мартину Пушкарю».

170 років тому, 14 січня 1855 року у Бердянську народився Опанас Сластіон, засновник Миргородського краєзнавчого музею на Полтавщині, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець, етнограф і педагог. Ювілей митця за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.

6 липня 2016 року, через 13 з лишком років після початку вторгнення, була опублікована «Доповідь Джона Чілкот».