Полтавська битва — подія, на якій кремлівські пропагандисти досі будують міф про велич росії, адже союзне військо шведського короля Карла ХІІ та українського гетьмана Івана Мазепи програло військам Петра Першого. Але як так вийшло, що українська Полтава перетворилась на «город славы русского оружия»? Чому у Полтаві на одинадцятий рік війни росії проти України там досі стоять російські памʼятники?

12 січня 1832 року народилася Єлизавета Скоропадська-Милорадович (у дівоцтві Скоропадська) — українська громадська і культурна діячка, голова Полтавського філантропічного товариства, меценатка, тітка діяча Української революції 1917-21 рр, останнього гетьмана України Павла Скоропадського. У Гожулах під Полтавою був маєток діячки. Тож саме у цьому селі Центр культури та дозвілля Полтавської міської громади, зокрема його Гожулівська філія та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) за участі кафедри всесвітньої історії, релігієзнавства та методик їх викладання Полтавського національного педагогічного університету провели просвітницьке зібрання «Присвята Єлизаветі Милорадович».

9 січня 2025 року минає 150 років від дня народження українського художника, поета, педагога, мистецтвознавця, етнографа, культурно-громадського діяча, пристрасного поціновувача творчості Тараса Шевченка, засновника Сумського художнього музею Никанора Харитоновича Онацького. Його ім’я, на досить тривалий час було зітерте зі скрижалів людської пам’яті, бо у 30-х роках минулого століття російсько-комуністичний режим СРСР вилучав та нищив пов’язані з його життям архівні матеріали, накладав заборону навіть на згадку про різнопланову діяльність митця. Народився Никанор Онацький у родині козака-хлібороба на хуторі Хоменковому Бірківської волості Гадяцького повіту Полтавщини (тепер село належить до Липоводолинської селищної громади Сумської області). Ювілей митця за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.

8 січня минуло 90 років від дня народження поета-шістдесятника з Полтавщини Василя Симоненка. Поет трагічної долі, який прожив лише 28 років.

«Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України», — писав про поета Євген Сверстюк. Він був першим паростком хрущовської відлиги і першою жертвою системи, яка панічно боялася мислячих людей. «І як же ненавиділи його поезію, його пам’ять сталіністи, які за часів Брежнєва здобувалися-таки на реванш за удар, завданий їм на XX з’їзді КПРС. Не вмер би Василь Симоненко — його б вони загнали туди, куди загнали Василя Стуса, чи Івана Світличного, чи Євгена Сверстюка, чи Івана Дзюбу, чи Олеся Бердника, чи багатьох інших. Чи загнали б у петлю, як Григора Тютюнника або Віктора Близнеця, у загибель від горілки, як Станіслава Шумицького, Валерія Юр’єва, Василя Бондаря… Вони б знайшли спосіб розквитатися із ним. Але — і в цьому я непохитно впевнений — не змусили б його відмовитися від свого «Я», — так характеризував ту епоху Святослав Тельнюк.

5 січня минуло 90 років із дня народження Миколи Шудрі (1935-2012) — письменника, перекладача, кінодраматурга, літературознавця, журналіста, педагога; лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка 1991 року за художньо-документальні фільми «Відкрий себе», «Тарас» Української студії хронікально-документальних фільмів; лауреата Міжнародної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень». Ювілей митця за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.

Сто років тому, 4 січня 1925 року на Франківщині народився в простій селянській родині «Смолоскип» відомий видавець та літературознавець, член ОУН та діяч правозахисного руху на Заході, засновник і голова правління українського незалежного видавництва «Смолоскип», член Вашингтонського комітету Гельсінкських гарантій для України, організатор і перший голова Музею-архіву українського самвидаву в Україні, упорядник «Енциклопедії дисидентського руху» Осип Зінкевич.

Депутатами Полтавської обласної ради прийнято рішення про усунення імені співробітника сталінського НКВС Антона Макаренка з обласного комунального коледжу «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С Макаренка». Згідно з поданням Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА рішення народні обранці прийняли на останній передновірічній сесії. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

1 січня 1909 року у селі Старий Угринів (тепер Калуського району Івано-Франківської області) в родині греко-католицького священика народився лідер Організації Українських націоналістів Степан Бандера.

Багатошарова пам’ятка містила артефакти епохи бронзи, раннього залізного віку та козацької доби.