У новітній історії боротьби українського народу за незалежність від СРСР і росії вирішальну роль відіграли три Майдани.

Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради на пропозицію представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара надіслав звернення до АТ «Укрзалізниця» щодо усунення з публічного простору шляхом перенесення барельєфа на честь перемоги армії московського царя і ката Гетьманщини Пьотра I у Полтавській битві, що знаходиться на фасаді будівлі залізничного вокзалу «Полтава-Південна» з подальшою передачею його до Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Про це повідомляють у Полтавському офісі УІНП.

Про це повідомляють у редакції видання «Рідний край. Газета Гадяцького земства» та Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті. Проєкт ініціювала редакція медіа «Рідний край. Газета Гадяцького земства», яку свого часу редагувала Олена Пчілка за підтримки відділу культури і туризму Гадяцької міської ради Полтавської області.

130 років тому, 15 листопада 1894 року у селі Жорнокльови Золотоніського повіту Полтавщини, на теренах колишнього Переяславського полку Гетьманщини народився видатний український митець Іван Падалка.

Напад Росії на Україну зробив революцію у свідомості українців. У суспільстві зберігається значний інтерес до історії, а також зростає підтримка українців  державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті. Про це свідчать дані соцдослідження. У порівнянні з минулим роком зросла частка тих, хто повністю підтримує дії держави у цій сфері, з 31,4% (у 2023 році) до 36,1% (у 2024). Загалом же у 2024 році 89,1% респондентів цілком або частково підтримують політику держави у сфері відновлення та збереження національної пам’яті за останні 10 років. Підтримка декомунізації та деколонізації у суспільстві теж зростає. 

Сто років тому, 10 листопада (за іншими даними — 19-го) в селі Макухи (нині підпорядковане Зіньківській міській територіальній громаді Полтавського району) на Полтавщині народився видатний український кобзар Михайло Башловка. Він був останнім із могікан, носієм традиції сліпих кобзарів, яких практично повністю винищив російсько-комуністичний режим у 1920-1930 роках. Кобзар Михайло Башловка — один із тих, хто співав про звитяжну сторінку історії Української Народної Республіки-бій під Крутами. А ще говорив і співав про Голодомор тоді, коли всім було наказано мовчати про цей страшний злочин комуністичного режиму, моторошну трагедію українського народу.

Протягом десятиліть у назві провулку Кременчука возвеличувалася Марина Раскова — співробітниця сталінського НКВД СРСР у 1937-1939 рр., уповноважена особливого відділу НКВД, старший лейтенант держбезпеки. Декомунізація розставила усе на свої місця: символічно, що провулок перейменовано на честь діячки Організації Українських Націоналістів (ОУН), організаторки і керівниці Червоного Хреста, зв’язкової Головнокомандувача Української Повстанської Армії Романа Шухевича Катерини Зарицької. Вона народилася 110 років тому, 3 листопада 1914 року. Тож сьогодні з нагоди пам’ятного ювілею розповідаємо про борця за незалежність у 20 столітті, чиє життя стало взірцем незламності та боротьби за Україну.

Власник компанії Novos Development розповів, що міська влада сама заполітизувала питання будівництва, а тепер гальмує останній етап старту будівництва саме через цю політизацію

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики спрямував до Полтавської ОВА, Полтавської міської ради, Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України свої рішення та рекомендації про усунення з публічного простору Полтавської міської громади споруд звеличення російського імператора Пьотра I та так званої «слави руского оружія» в Полтавській битві. Також народні депутати прийняли ухвали й щодо створення кластеру російської монументальної пропаганди на території Державного заповідника «Поле Полтавської битви», перепрофілювання останнього на мазепинський музей Гетьманщини та масштабування популяризаційного проєкту «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди». Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

На сайті Верховної Ради опублікували стенограму виїзного засідання у Полтаві Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики. Виїзне засідання відбулося 17 жовтня й стосувалося обговорення можливого демонтажу пам’ятників Келіну, місця відпочинку Петра I й Монумента Слави відповідно Закону про деколонізацію. Саме Монумент Слави викликав дискусію між активістом за збереження архітектурних пам’яток Полтави та народними депутатами. Врешті учасники дискусії домовились ініціювати ще одне виїзне засідання в Полтаві, на якому обговорять тему збереження пам’яток. У цьому матеріалі ми зібрали думки нардепів та високопосадовців під час виїзного засідання 17 жовтня, щодо реалізації Закону про деколонізацію в обласному центрі.