Експонування у фоє Полтавської обласної філармонії виставкового проєкту «Проти Голіафа» — про жінок і чоловіків з ОУН і УПА, які кинули виклик російсько-комуністичному режиму влаштували Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП), Полтавський обласний Полтавський обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Над виставкою працювали Центр досліджень визвольного руху, УІНП та Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».

У третю суботу листопада полтавці вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років — геноциду російсько-більшовицького режиму проти українського народу.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.

Розпорядженням начальника Полтавської ОВА Пилипа Проніна №416 від 22 серпня 2024 року вулицю Семьона Гетьмана (генерал-майор авіації армії СРСР, учасник встановлення ленінської радянської влади на території України та операції СРСР з вторгнення до незалежної держави Фінляндія) за ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара та очільниці історичного клубу імені Федора Борківського при Полтавській міській центральній бібліотеці Ніни Кирпотіної перейменовано на честь Уласа Самчука. Провулок Чистопрудний у Полтаві (русизм у назві, порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної) теж перейменовано рішенням сесії Полтавської міськради від 10 березня 2023 року. Депутати тоді підтримали ініціативу робочої групи при Інституті розвитку міста та он-лайн голосування на інтернет-платформі «ЕДЕМ» щодо нової назви провулку на пошану Гарета Джонса. Тож сьогодні з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду розповідаємо про згадані назви вулиці та провулку облцентру.

Таку назву мав «круглий стіл» у Полтавській академії неперервної освіти (ПАНО) ім. М. В.Остроградського. Лейтмотивом зібрання стала думка про необхідність донесення правди про геноцидний характер голодомору. Освітяни мають усвідомити, що наративи, які вони несуть в учнівську та студентську аудиторію, заходи та уроки з теми Голодомору мають бути наповнені не пафосом, а конкретикою, спираючись у викладанні теми на матеріали про ті страшні події на Полтавщині. Заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко підкреслив: «Необхідно максимально демонструвати інформацію про Голодомор на цифрових платформах, якими користується молодь, активізувати просвітницьку роботу з учнями, студентами. Свідки злочинів 1932–1933 років відходять у засвіти, натомість сьогодні бачимо нові злочини того ж ворога. Український народ століттями відчуває цю екзистенційну боротьбу з росією. Треба, щоб не тільки ми пам’ятали і відчували, як нам важко, треба, щоб ця інформація була мультиплікована для всіх. Наше завдання — освітян, Українського інституту національної пам’яті, краєзнавців, — максимально поширювати історичну правду».

У новітній історії боротьби українського народу за незалежність від СРСР і росії вирішальну роль відіграли три Майдани.

Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради на пропозицію представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара надіслав звернення до АТ «Укрзалізниця» щодо усунення з публічного простору шляхом перенесення барельєфа на честь перемоги армії московського царя і ката Гетьманщини Пьотра I у Полтавській битві, що знаходиться на фасаді будівлі залізничного вокзалу «Полтава-Південна» з подальшою передачею його до Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Про це повідомляють у Полтавському офісі УІНП.

Про це повідомляють у редакції видання «Рідний край. Газета Гадяцького земства» та Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті. Проєкт ініціювала редакція медіа «Рідний край. Газета Гадяцького земства», яку свого часу редагувала Олена Пчілка за підтримки відділу культури і туризму Гадяцької міської ради Полтавської області.

130 років тому, 15 листопада 1894 року у селі Жорнокльови Золотоніського повіту Полтавщини, на теренах колишнього Переяславського полку Гетьманщини народився видатний український митець Іван Падалка.

Напад Росії на Україну зробив революцію у свідомості українців. У суспільстві зберігається значний інтерес до історії, а також зростає підтримка українців  державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті. Про це свідчать дані соцдослідження. У порівнянні з минулим роком зросла частка тих, хто повністю підтримує дії держави у цій сфері, з 31,4% (у 2023 році) до 36,1% (у 2024). Загалом же у 2024 році 89,1% респондентів цілком або частково підтримують політику держави у сфері відновлення та збереження національної пам’яті за останні 10 років. Підтримка декомунізації та деколонізації у суспільстві теж зростає.