24 вересня на фасаді Супрунівської філії ЦКД відкрили меморіальну дошку найпершій олімпійській чемпіонці серед українок, дворазовій олімпійській чемпіонці Олімпіади 1952 року в Гельсінкі Ніні Антонівни Бочаровій.

У межах просвітницького проєкту «Батьки-засновники» Українське радіо створило тематичну передачу про Юрія Немирича — автора проєкту знаменитого Гадяцького договору, державного і військового діяча Гетьманщини, полковника Війська Запорозького, автора праці «Міркування про війну з московитами». У п’ятому випуску подкасту «Батьки-засновники» радіожурналісти Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з дослідником Дмитром Шурхалом проаналізували життєпис та найважливіші ідеї непересічного українського політичного діяча та мислителя.

У вересні 2024 року виповнилося 160 років від дня народження видатного українського письменника, майстра психологічної прози, одного з корифеїв українського модернізму, представника імпресіоністської течії — Михайла Коцюбинського.

Постановою Верховної Ради (ВР) «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» усунено російські і комуністичні назви з 327 населених пунктів України, в тому числі й 11-ти сіл в Полтавській області. Як відомо, після набуття чинності Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Український інститут національної пам’яті (УІНП) підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики. До списку увійшли й ті села Полтавщини, де назви були похідними від назв російських міст та прославляли осіб й події, що повʼязані із утіленням російської імперської політики.

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП), відділ культури і туризму Гадяцької громади та місцевий історико-краєзнавчий музей влаштували експонування виставки УІНП «(Не)знана Леся Українка: повернення». У 2021 році з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки над її створенням  працювали фахівці УІНП та Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. «Леся Українка, як і вся її родина - приклад для усіх нас, для тих, хто боронить Україну від росіян на фронті і працює на Українську Перемогу в тилу», - наголошують організатори просвітницького проєкту. Усі охочі мешканці Гадяцької громади мають змогу переглянути виставку у Гадяцькому історико-краєзнавчому музеї. Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

16 вересня з нагоди 366-ї річниці підписання Гадяцького договору у Гадяцькій міській територіальній громаді Миргородського району Полтавської області відбулися урочисті заходи. Зокрема, мистецьке дійство відбулося біля пам’ятника Гадяцькому договору у cелі Червоний Кут неподалік Гадяча. Також представники Гадяцької міської ради та її виконавчого комітету, громадських організацій, освітяни, працівники закладів культури, відділу культури і туризму Гадяцької громади та місцевого історико-краєзнавчого музею поклали квіти до пам’ятного знаку. Про це повідомили у відділі культури і туризму Гадяцької громади та Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Верховна Рада ухвалила перейменування 327 зросійщених назв населених пунктів в Україні. Постанову № 12043 підтримали 281 нардеп. Про це повідомив народний депутат Роман Лозинський на своїй сторінці у Фейсбук. Зокрема, в Полтавській області змінять назви одного селища й десятка сіл.

За ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара, автора цих рядків та мешканців с. Ряське Михайлівської громади Полтавського району й згідно з розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації у межах виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 столітті» вулицю Партизанська у цьому селі перейменовано на честь земляка Павла Кудрявцева.

18 вересня 1903 року у селі Очеретувате Хорольського повіту Полтавської губернії (нині Семенівська територіальна громада  Кременчуцького району Полтавщини) народився український громадський і політичний діяч, віце-президент Української Головної Визвольної Ради (УГВР) , діяч ОУН, «Праведник народів світу» Іван Федорович Вовчук (справжнє ім’я — Федір Іванович Вовк). На його честь у травні минулого року сесія Полтавської міськради перейменувала вулицю Желябова. Рішенню депутатів передувало голосування полтавців  на електронній платформі «Едем». Ініціатором пошанування видатного борця за незалежність у назві вулиці Полтави є представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Тож  сьогодні запрошуємо  ознайомитися із життєвим шляхом Івана Вовчука у статті кандидата історичних наук Володимира В’ятровича «Історія з грифом «секретно»: Федір Вовк — український націоналіст та праведник народів світу»

З нагоди 35-ої річниці з часу створення Народного Руху України (НРУ) у Центральній бібліотеці Полтавської міської територіальної громади з ініціативи активістів-засновників Руху як організації, яка занесена до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 столітті», також Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та за підтримки Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавського міськвиконкому цими днями влаштували просвітницькі зібрання — показ документальних відео, зустріч-спогад й презентацію книг.