— Я міг би у 2022 році, як керівний склад підприємства, бути заброньованим. Але якщо не ми, то хто? Моя особиста військова історія розпочалася на початку квітня 22-го року, коли мене призвали. Я прийшов одразу в лютому, мої дані записали та сказали, що викличуть, коли в цьому буде потреба. Бо в перші дні на мою ВОС не було запиту — я був старшим пожежником, а строкову службу проходив в головному управлінні розвідки у 2012-2013 роках. Тоді, до речі, моїй першій дитині було три роки, але я не відмовився від призову. Бо треба — значить треба, — розповідає про себе 34-річний кременчуківець, військовослужбовець Кременчуцького районного ТЦК та СП старший солдат Артем Поставний.

З 1 по 31 жовтня відбудеться національний етап «Вікі любить пам’ятки» — найбільшого у світі фотоконкурсу об’єктів української нерухомої культурної спадщини для Вікіпедії. Цього року він відбудеться втринадцяте.

Горельєф встановлено у Львові на вул. М. Коцюбинського, 21, на колишньому Академічному домі, збудованого коштом Євгена Чикаленка. Про це повідомив президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль. Встановлення пам’ятки ініціював онук Михайла Гаврилка — заслужений лікар України, академік медицини Орест Абрагамович. У цьому будинку, де тепер один із навчальних корпусів Української академії друкарства, Михайло Гаврилко свого часу проживав і тут він закликав до боротьби за Самостійну Україну.

«Реалізація права на пам’ять: шляхи формування сучасної культури пам’яті в Україні». Таку назву мала міжнародна конференція, яку організували в Києві Український інститут національної пам’яті (УІНП) та Фонд «Партнерство за сильну Україну» (ФПСУ). Цей міжнародний форум відвідали і мали слово голова УІНП Антон Дробович, старша радниця з перехідного правосуддя представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з усієї України, історики, співзасновниця платформи пам’яті «Меморіал» Вікторія Чумак (Лєра Лауда), Софія Мілошевич-Пеле-Фейд (афганська ГО з прав людини). Полтавщину представляли громадські діячі та представник УІНП в Полтавській області, співробітник Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ УІНП Олег Пустовгар.

24 вересня на фасаді Супрунівської філії ЦКД відкрили меморіальну дошку найпершій олімпійській чемпіонці серед українок, дворазовій олімпійській чемпіонці Олімпіади 1952 року в Гельсінкі Ніні Антонівни Бочаровій.

У межах просвітницького проєкту «Батьки-засновники» Українське радіо створило тематичну передачу про Юрія Немирича — автора проєкту знаменитого Гадяцького договору, державного і військового діяча Гетьманщини, полковника Війська Запорозького, автора праці «Міркування про війну з московитами». У п’ятому випуску подкасту «Батьки-засновники» радіожурналісти Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з дослідником Дмитром Шурхалом проаналізували життєпис та найважливіші ідеї непересічного українського політичного діяча та мислителя.

У вересні 2024 року виповнилося 160 років від дня народження видатного українського письменника, майстра психологічної прози, одного з корифеїв українського модернізму, представника імпресіоністської течії — Михайла Коцюбинського.

Постановою Верховної Ради (ВР) «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» усунено російські і комуністичні назви з 327 населених пунктів України, в тому числі й 11-ти сіл в Полтавській області. Як відомо, після набуття чинності Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Український інститут національної пам’яті (УІНП) підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики. До списку увійшли й ті села Полтавщини, де назви були похідними від назв російських міст та прославляли осіб й події, що повʼязані із утіленням російської імперської політики.

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП), відділ культури і туризму Гадяцької громади та місцевий історико-краєзнавчий музей влаштували експонування виставки УІНП «(Не)знана Леся Українка: повернення». У 2021 році з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки над її створенням  працювали фахівці УІНП та Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. «Леся Українка, як і вся її родина - приклад для усіх нас, для тих, хто боронить Україну від росіян на фронті і працює на Українську Перемогу в тилу», - наголошують організатори просвітницького проєкту. Усі охочі мешканці Гадяцької громади мають змогу переглянути виставку у Гадяцькому історико-краєзнавчому музеї. Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

16 вересня з нагоди 366-ї річниці підписання Гадяцького договору у Гадяцькій міській територіальній громаді Миргородського району Полтавської області відбулися урочисті заходи. Зокрема, мистецьке дійство відбулося біля пам’ятника Гадяцькому договору у cелі Червоний Кут неподалік Гадяча. Також представники Гадяцької міської ради та її виконавчого комітету, громадських організацій, освітяни, працівники закладів культури, відділу культури і туризму Гадяцької громади та місцевого історико-краєзнавчого музею поклали квіти до пам’ятного знаку. Про це повідомили у відділі культури і туризму Гадяцької громади та Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).