Відбулися урочистості з нагоди 366-ї річниці підписання на Полтавщині Гадяцького договору
16 вересня з нагоди 366-ї річниці підписання Гадяцького договору у Гадяцькій міській територіальній громаді Миргородського району Полтавської області відбулися урочисті заходи. Зокрема, мистецьке дійство відбулося біля пам’ятника Гадяцькому договору у cелі Червоний Кут неподалік Гадяча. Також представники Гадяцької міської ради та її виконавчого комітету, громадських організацій, освітяни, працівники закладів культури, відділу культури і туризму Гадяцької громади та місцевого історико-краєзнавчого музею поклали квіти до пам’ятного знаку. Про це повідомили у відділі культури і туризму Гадяцької громади та Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
«Гадяцька громада має свою скарбничку вагомих історичних подій. Однією з них є підписання 366 років тому Гадяцького договору. Вже тоді еліта Гетьманщини та козацтво не бачили перспективи для України в союзі з Московією. Тому 16 вересня 1658 року гетьман Іван Виговський укладає знаменитий трактат про унію України з Польщею та Литвою. У часи, коли наша країна потерпає від підступної війни з рашистами, ми як ніколи розуміємо важливість цієї події. Адже зараз воїни Збройних сил України боряться за свободу так само, як чотири століття тому боролись за неї пращури-козаки. Пишаємося нашим корінням і віримо, що славетні нащадки козацького роду принесуть Перемогу нашій державі», — говориться на офіційній Фейсбук-сторінці Гадяцької громади.
Довідково, за матеріалами УІНП:
На початку серпня 1658 р. влада Гетьманщини відкрито виступила проти Москви, що почала втручатися у внутрішньополітичне життя України. Тобто вже через три роки після Переяславської угоди з Московським царством вдалася до її денонсації, уклавши 16 вересня 1658 р. у місті Гадяч на Полтавщині договір, що став першою спробою євроінтеграції України. Гадяцький договір 1658 року готувався мислителем, державним і військовим діячем Гетьманщини, полковником Війська Запорозького, автором трактату «Міркування про війну з московитами» Юрієм Немиричем і був підписаний між гетьманом України Іваном Виговським та польським урядом. Документ складався з чотирьох розділів, які передбачали, що Гетьманщина як незалежна держава входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу конфедеративного державного утворення. Територію Гетьманщини складали Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства. Вища законодавча влада належала національним зборам депутатів, які обиралися від усіх земель князівства. Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем. Вибір кандидатів на гетьмана мали здійснювати спільно всі стани українського суспільства—козацтво, шляхта і духовенство. Гетьман очолював збройні сили. Встановлювалися державні посади канцлера, маршалка, підскарбія і вищий судовий трибунал. Все діловодство мало вестися українською мовою. У Києві або іншому місті передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети. Армія Гетьманщини мала складатися з 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманого війська. Польським військам заборонялося перебувати на території Гетьманщини. У випадку воєнних дій в Україні польські війська, які знаходились на її території, переходили під командування гетьмана. Гарантувалися права та привілеї козацтва. На подання гетьмана щороку сто козаків з кожного полку мали прийматися до шляхетського стану. Православні віруючі зрівнювались у правах з католиками. Греко-католицька (уніатська) церква зберігалася, але не могла поширюватись на нові території. Київська Колегія (Києво-Могилянська Колегія) отримувала такі ж права, як і Краківський університет. Другу академію або університет мали заснувати в іншому місті України. Планувалося відкрити гімназії, колегії та друкарні, «скільки буде потрібно».
Саме Гадяцький договір став причиною агресії Московщини проти Гетьманщини. У липні 1659 р. під Конотопом козацькі війська під командуванням Івана Виговського при підтримці татарської кінноти завдали поразки окупаційним військам Московського царства, що вторглися в Лівобережну Україну. Тоді війську Виговського і союзників вдалося вщент розбити московського ворога під Конотопом.
У 2022 році за ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара з топонімії древнього українського міста Гадяч прибрали назви, які возвеличували російсько-більшовицького комдива васілія чапаєва, а натомість з’явилися вулиця і провулок на честь Гадяцького Договору; також вулицю і провулок Жовтневі перейменовано на честь видатного українського гетьмана Івана Виговського. А торік, у 2023 році за ініціативи представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара та депутатки Гадяцької міської ради Катерини Кулик вулицю і провулок Павлова депутати Гадяцької міської ради перейменували на честь Юрія Немирича.
Полтавський офіс УІНП
