Сто років тому, 10 листопада (за іншими даними — 19-го) в селі Макухи (нині підпорядковане Зіньківській міській територіальній громаді Полтавського району) на Полтавщині народився видатний український кобзар Михайло Башловка. Він був останнім із могікан, носієм традиції сліпих кобзарів, яких практично повністю винищив російсько-комуністичний режим у 1920-1930 роках. Кобзар Михайло Башловка — один із тих, хто співав про звитяжну сторінку історії Української Народної Республіки-бій під Крутами. А ще говорив і співав про Голодомор тоді, коли всім було наказано мовчати про цей страшний злочин комуністичного режиму, моторошну трагедію українського народу.

Протягом десятиліть у назві провулку Кременчука возвеличувалася Марина Раскова — співробітниця сталінського НКВД СРСР у 1937-1939 рр., уповноважена особливого відділу НКВД, старший лейтенант держбезпеки. Декомунізація розставила усе на свої місця: символічно, що провулок перейменовано на честь діячки Організації Українських Націоналістів (ОУН), організаторки і керівниці Червоного Хреста, зв’язкової Головнокомандувача Української Повстанської Армії Романа Шухевича Катерини Зарицької. Вона народилася 110 років тому, 3 листопада 1914 року. Тож сьогодні з нагоди пам’ятного ювілею розповідаємо про борця за незалежність у 20 столітті, чиє життя стало взірцем незламності та боротьби за Україну.

Власник компанії Novos Development розповів, що міська влада сама заполітизувала питання будівництва, а тепер гальмує останній етап старту будівництва саме через цю політизацію

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики спрямував до Полтавської ОВА, Полтавської міської ради, Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України свої рішення та рекомендації про усунення з публічного простору Полтавської міської громади споруд звеличення російського імператора Пьотра I та так званої «слави руского оружія» в Полтавській битві. Також народні депутати прийняли ухвали й щодо створення кластеру російської монументальної пропаганди на території Державного заповідника «Поле Полтавської битви», перепрофілювання останнього на мазепинський музей Гетьманщини та масштабування популяризаційного проєкту «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди». Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

На сайті Верховної Ради опублікували стенограму виїзного засідання у Полтаві Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики. Виїзне засідання відбулося 17 жовтня й стосувалося обговорення можливого демонтажу пам’ятників Келіну, місця відпочинку Петра I й Монумента Слави відповідно Закону про деколонізацію. Саме Монумент Слави викликав дискусію між активістом за збереження архітектурних пам’яток Полтави та народними депутатами. Врешті учасники дискусії домовились ініціювати ще одне виїзне засідання в Полтаві, на якому обговорять тему збереження пам’яток. У цьому матеріалі ми зібрали думки нардепів та високопосадовців під час виїзного засідання 17 жовтня, щодо реалізації Закону про деколонізацію в обласному центрі.

У ефірі полтавського телеканалу «Місто+» в межах угоди про інформаційну співпрацю демонструється відео Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Новий історичний ролик розповідає про різні етапи російського лінгвоциду, від заборони проповідей давньоукраїнською та знищення церковних книг, заборони українського книгодрукування і витіснення української з освіти та культури до фізичного знищення носіїв української ідентичності через Голодомор, репресії, окупацію культурного простору та підміну понять. У відео показано тяглість російського лінгвоциду і силу українського спротиву. В основу ролика лягли матеріали виставки «Мововбивство – складова рашизму». Виробництво: Prosto production. 

315-ій річниці україно-шведського союзу між гетьманом Іваном Мазепою та королем Карлом ХII у шведському місті Уппсала присвятили міжнародний круглий стіл за участю краєзнавців, істориків, науковців зі Швеції та з українських міст Київ, Одеса та Лубни Полтавської області.

140 років тому 23 жовтня (11 за старим стилем) в Полтаві народився один із досить неординарних діячів Української революції 1917-1921 років, співорганізатор Гайдамацького Коша Слобідської України, фундатор контррозвідки Армії УНР і особистий охоронець Симона Петлюри Микола Чеботарів.

На Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації надійшов лист від Українського інституту національної пам’яті (УІНП) як центрального органу виконавчої влади. У документі наголошено: монумент слави російській зброї ( у народі «орел) у центрі Полтави є символікою російської імперської політики. Лист підписав заступник голови УІНП, кандидат історичних наук Володимир Тиліщак.

Днями Полтаву відвідали Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, заступник голови Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир Тиліщак, заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак. Також у обласному центрі працював Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики України. У Полтаві народні депутати провели виїзне засідання, щоб детальніше вивчити питання реалізації законодавства про деколонізацію і перегляду реєстрів нерухомої культурної спадщини, що містять символи російської імперської політики.