Вчителі — хранителі майбутнього України

Вранці 30 серпня в Петровському парку, що біля Краєзнавчого музею, комунальники почали роботи з перепоховання останків комуністів, серед яких брати Петро та Анатолій Литвинови. Рештки перепоховали на кладовищі у Супрунівському старостинському окрузі Полтавської громади.

Сьогодні, 29 серпня, ми з шаною згадуємо українських захисників, які ціною власного життя захищали кожного громадянина та мешканців України на рідній землі.

На засіданні виконавчого комітету підтримали рішення про перепоховання останків померлих комуністів: братів Петра та Анатолія Литвинових. Їх могили приберуть з території Петровського парку, що поруч з Краєзнавчим музеєм, та перенесуть на кладовище в Супрунівці. Секретар міської ради Катерина Ямщикова доручила комунальникам перенести поховання в найкоротший термін. Про це відомо з відеотрансляції засідання виконкому.

16 серпня за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам'яті (УІНП) й кременчуцького молодіжного діяча, екскерівника об’єднання студентів з України у Любліні, волонтера, випускника університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, аспіранта Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету (Польща) Артема Ряси рішенням сесії міськради філії №2 Кременчуцької міської публічної бібліотеки присвоєно ім'я Павла Житецького. 

Полтавська міська рада опублікувала оновлений перелік об’єктів культурної спадщини територіальної громади. З нього вилучили демонтовані: пам’ятник та погруддя радянським військовослужбовцям Олексію Зигіну і Миколі Ватутіну та погруддя російському поету Олександру Пушкіну.

Заступниця декана факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки, кандидатка філологічних наук, доцентка Наталія Бондар взяла участь в урочистому національному форумі «Українська Державність від Хрещення Київської Руси-України», що відбувся з нагоди Дня Української державності. Учасники обговорили питання якісної підготовки фахівців у системі вищої та післядипломної освіти шляхом ефективного використання науково-педагогічного та методичного потенціалу провідних ЗВО.

27 липня виповнилося 120 років з дня народження уродженки Полтавщини, видатної української шахістки та жіночої гросмейстерки Людмили Руденко. Вона народилася у містечку Лубни на Полтавщині. Дитинство майбутньої шахістки пройшло у Миколаєві, куди її батька - колезького радника Володимира Руденка направили на службу в органи юстиції. Саме він з десятирічного віку почав навчати Людмилу грати в шахи. 

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою Верховної Ради на державному рівні відзначається знакова дата — 80-річчя з часу проголошення створення Української головної визвольної ради (УГВР). Часто це формування називають «повстанський парламент» чи «підпільний парламент». Також існує більш нормативне визначення — передпарламент. Так чи інакше саме УГВР стала тією надпартійною політичною формацією, яка намагалась консолідувати українців різних політичних переконань у спільну боротьбу проти німецького нацизму та російського імперіалізму й радянського більшовизму. 80 років тому, 15 липня 1944 року було проголошено створення УГВР як головного органу воюючої України, який керував національно-визвольним рухом за незалежність з 1944 року і представляв всі патріотичні сили. Перший з’їзд УГВР можна без перебільшення назвати історичним. В умовах жорстокої війни, в якій УПА воювала як проти СРСР, так і проти гітлерівської Німеччини, об’єднати патріотів було складно.15 липня 1944 року уродженця селища Шишаки Миргородського повіту Полтавщини Кирила Осьмака обрали Президентом Української Самостійної Соборної Держави. Віце-президентами УГВР стали ексвіцеспікер польського сейму Василь Мудрий, священник о. Іван Гриньох та Іван Вовчук (справжнє прізвище Федір Вовк) — теж виходець із Полтавщини, з села Очеретувате Хорольського повіту. Також до УГВР належала уродженка села Старі Санжари (нині Ново-Санжарська громада Полтавського району) Катерина Мешко.