Протягом 2023-2024 років історик написав 4 книги про мікрорайони Полтави. Йому потрібна допомога для написання решти книг

Рішенням сесії Драбинівської сільської ради Полтавського району у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» з топонімії громади усунули радянські та російські назви. Місцеві депутати перейменували 14 вулиць і провулків у селах Драбинівка, Веселка, Варварівка, Дудкин Гай, Крута Балка, Галущина Гребля, Лугове, Мушина Гребля та Райдужне. З’явилися назви на честь Тараса Шевченка та Григорія Сковороди, але у більшості нових назв вирішено вшанувати рослини, скажімо, вишні й НЕ увічнювати пам’ять видатних історичних особистостей, пов’язаних із локальною історією, борців за незалежність України у 20 столітті та земляків-полеглих Героїв народної російсько-української війни за незалежність. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія «Лубни» продовжують створювати короткометражні просвітницькі відеоролики про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов’язане з Лубенщиною. При підготовці текстів використано напрацювання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади та довідки-анотації, що надані краєзнавцями та представником Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олегом Пустовгаром. Відеопроєкт має назву «Повернуті із небуття». Зокрема, у Лубнах в межах відеопроєкту створили відеоролик про Федора Габелка.

850-років із часу першої писемної згадки про місто Полтаву (1174 р.) з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно із Постановою ВР «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-25 роках» відзначається на державному рівні. 29 червня — новий день міста Полтава. Саме ця дата — один із п’яти варіантів, якому віддали перевагу найактивніші мешканці Полтавської міської громади, котрі не полінувалися взяти участь у тематичному опитуванні — онлайн-голосуванні на платформі «ЕДЕМ». Саме на волевиявленні небайдужих полтавців і грунтувалося затвердження нової дати Дня міста на сесії Полтавської міськради, яка відбулася 1 травня цього року. Символічно і знаково, що новий день міста впроваджено саме у 2024 році-саме у 850-річчя з часу першої фіксації письмової літописної згадки про Полтаву. Вона датується 1174 роком і міститься в Іпатіївському літописі — давньоукраїнському (давньоруському) літописному зведенні. 23 вересня — вже не День міста Полтава. Згідно з ідеологічними канонами забороненої комуністичної партії — це день так званого «освобождєнія» Полтави. Насправді, це день вигнання з Полтави гітлерівського націонал-соціалістичного режиму і повернення комуністичного. Визначення іншої дати для Дня міста потребувало дискусії серед активних містян.

Спогади прессекретаря обласного громадського комітету на підтримку нової Конституції України про громадсько-політичний вимір конституційного процесу на Полтавщині у квітні, травні і червні 1996 року

Цими днями у Полтаві відбувся семінар «Як зберігати пам’ять про війну», організований Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) разом з Фондом «Партнерство за сильну Україну».

20 червня 1834 року, 190 років тому у селі Гирявка Конотопського повіту Чернігівської губернії (нині Шевченкове Конотопського району на Сумщині) народився Олександр Лазаревський — історик, генеалог, товариш Тараса Шевченка і один з перших його біографів.

«Козацьке коріння Донеччини та Луганщини», - таку назву має нове документальне відео Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Цими днями відеопродукт УІНП демонстрували на полтавському телеканалів «Місто+». Показ відбувся у межах угоди про інформаційну співпрацю між УІНП та телеканалом.

Впродовж червня на території історико-культурного заповідника «Більськ» експедиція археологів знайшла залізні наконечники стріл, елементи одягу, господарські знаряддя й посуд. Виявили господарські ями пізньоскіфського періоду та дослідили майже 200 м². Також науковці знайшли артефакти доби бронзи й Нового часу. Знайдені матеріали опрацюють дослідники. Про це повідомила пресслужба Полтавської обласної військової адміністрації.

Спокійно, друже, спи! Будь певним: Ми всіх здолаєм ворогів!