Український інститут національної пам’яті (УІНП) продовжив створення просвітницьких слайдерів, присвячених територіям РФ, що були історично заселені українцями. Цього разу в УІНП розповіли про Жовтий Клин — території Поволжя-Астраханської, Волгоградської, Саратовської, Самарської областей сучасної РФ.

70 років тому, 16 травня — 26 червня 1954 р. в Казахстані відбулося Кенгірське повстання. Політв’язні зуміли зламати хребет тоталітарного насилля в концтаборах. Омелян Суничук тривалий час був відомим лише як член комітету політичних в’язнів під час Кенгірського повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Але завдяки відкритому доступу в Україні до архівів радянських спецслужб, в архіві СБУ Волині знайшлася кримінальна справа щодо Омеляна Суничука — члена ОУН і УПА, священника, політв’язня ГУЛАГу. У часи незалежності був неговірким, адже мешкав у місті Комсомольськ (нині Горішні Плавні) на Полтавщині, де бандерівців згадували в контексті радянської пропаганди як «ворогів народу». Велике інтерв’ю записав московський дослідник Кенгірського повстання Микола Формозов, але дозволу на публікування за життя Героя не отримав. За його біографією можна зняти блокбастер, і можна вивчати історію України у XX столітті. Уперше написати біографію Суничука вдалося завдяки архівним документам та уривками неопублікованого інтерв’ю-спогаду.

Просвітницьке онлайн-зібрання до 70-річчя Кенгірського повстання, про його значення в історії влаштував Український інститут національної пам’яті (УІНП). На офіційному ЮТУБ-каналі УІНП провели онлайн-захід «Танки проти жінок. До 70-річчя Кенгірського повстання», присвячений повстанням у таборах ГУЛАГ. Також співробітники Інституту означили чимало подій, які дають можливість провести паралелі з сучасною народною російсько-українською війною за незалежність України.

23 травня — День Героїв. Цього дня українці вшановують пам’ять про героїв національно-визвольних змагань усіх часі та поколінь, які поклали своє життя за волю та незалежність України.

22 травня, 145 років тому в Полтаві в багатодітній родині Василя та Ольги Петлюр народився майбутній голова Директорії, Головний Отаман військ УНР Симон Петлюра. З цієї нагоди Український інститут національної пам’яті (УІНП) створив просвітницький слайдер, щоб згадати цю непересічну постать в нашій історії. Також  просвітницький тест оприлюднили на офіційному сайті УІНП для усіх охочих перевірити свої знання про  видатного уродженця Полтави. 

22 травня 1861 року відбулося перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі, що неподалік Києва. З нагоди 210-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка та Дня перепоховання Український інститут національної пам’яті (УІНП) cтворив просвітницький слайдер «Поет. Художник» і пропонує вашій увазі кілька художніх робіт, які перегукуються з його віршами і поемами, деякі – є продовженням його слів, але більшість – це його бачення світу, лінза через яку він сприймав зовнішні подразники.

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента Віктора Ющенка задля вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму. Сьогодні, 19 травня, представники органів влади, місцевого самоврядування та громадськості Полтавщини вшанували пам’ять невинно убієнних в урочищі Триби.

Сьогодні, 19 травня, представники органів влади, місцевого самоврядування та громадськості вшанували пам'ять жертв політичних репресій. Квітопокладання відбулося до меморіалу поблизу урочища Триби.

Ще у 2018 році ВР проголосувала за нову редакцію закону «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Навіть сама назва цього закону засвідчує часові рамки злодіянь комуністів та той беззаперечний факт, що безбожна антилюдська репресивна машина СРСР працювала на повну не лише при Сталіну… Концентраційні табори… Хтось вважає їх винаходом нацистів. У когось вони асоціюються із безкрайніми просторами Півночі рашистської імперії. І далеко не всі полтавці знають, що в їхньому місті теж існував комуністичний концентраційний табір — задовго до приходу до влади диктаторів Гітлера і Сталіна, задовго до війни між СРСР і Німеччиною. Тож з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій, який в Україні щороку на державному рівні відзначається згідно з Указом Президента у третю неділю травня, сьогодні розповімо про ленінський, більшовицький концтабір неподалік Полтави, на Шведській могилі (згідно з дослідженнями Леоніда Булави, цей населений пункт до 1929 року існував як окремішний, і не входив ні до складу Полтави, ні Яківців). Жертвами політичних репресій того часу, в’язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Згідно з рішенням 44-ої позачергової сесії 8 скликання Диканської селищної ради Полтавського району вулицю Крилова у Диканці перейменовано. Також рішенням двадцять четвертої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 10 березня 2023 року перейменовано й провулок Риночний (назва-русизм) у Полтаві. У нових назвах пошановано генерального суддю Української Народної Республіки (УНР), діяча УАПЦ, полтавської «Громади», очільника Полтавської філії Українського Національного Союзу, борця за незалежність України у 20 столітті, жертву комуністичних репресій Костя Товкача. Назви топонімів у Полтаві і Диканці-логічний вибір експертів і мешканців обох громад: Товкач починав громадську діяльність з Диканьки; у Полтаві ж назвали на його честь провулок на Павленках-у тій місцевості, де колись і мешкав діяч УНР.