У день народження Петлюри: в представництві УІНП в Полтаві прокоментували демонтаж споруди звеличення російського імператора Петра I
Залишки споруди звеличення (так званого «пам’ятника» на так званому місці відпочинку московського царя Петра І) 22 травня, у день народження Симона Петлюри повністю прибрали з публічного простору Полтави. Нагадаємо, ворожий російський імперський маркер розташовувався на розі вулиць Спаської та Пилипа Орлика, названої на честь видатного мазепинця, автора однієї з перших у світі конституцій, гетьмана України. Нагадаємо, що у лютому цього року в мікрорайоні Яківці міста Полтава, поруч із музеєм «Поле Полтавської битви» було також демонтовано ще один «пам’ятник». Він теж прославляв Петра І та перемогу армії Московського царства над союзним україно-шведським військом в тій жахливій Полтавській битві, яка стала поворотним моментом в поступовій ліквідації російськими імперіалістами ранньомодерної козацької держави Гетьманщини.
Демонтажі провадилися поетапно, з дотриманням усіх вимог чинного законодавства та науково-методичних рекомендацій. Окремі елементи, що мали історичну цінність, промаркували, належним чином спакували та передали на відповідальне зберігання до музейної установи.
Згадані події кореспонденту державної агенції «Укрінформ» прокоментував представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
«Це вагомі кроки на шляху звільнення від нашарувань російської пропаганди. Символічно, що подія сталася у день народження Петлюри. Адже Полтава — це місто Петлюри. Це рідне місто знакового борця за незалежність України у 20 столітті Симона Петлюри, а не російського імператора Петра І, про якого Тарас Шевченко писав «це той перший, що розпинав нашу Україну», — сказав Олег Пустовгар. Він зазначив, що поштовхом до виконання деколонізаційного закону у Полтаві у контексті усунення ворожих російських маркерів, присвячених Петру першому та Полтавській битві стало виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики у наприкінці 2024 року та листи від УІНП до Полтавської міської ради та обласної військової адміністрації.
«Полтава нарешті прощається з колоніальним минулим, з російськими маркерами звеличення кривавого ката Гетьманщини — московського царя Петра І», — додав Пустовгар.
Довідково. На місці демонтованого «пам’ятника» у часи Гетьманщини стояла хата українського козака. Дослідники стверджують: мова йде про славетний козацький православний рід Магденків. Це предки по материній лінії знакових постатей української культури: Івана Величковського-поета стилю «бароко», перекладача, священника; Івана Івановича Величковського—полтавського протоопа та преподобного Паїсія Величковського—православного святого. У будинку козака Магденка й поселився під час подій Великої північної війни комендант московського загону полтавської фортеці московит-окупант Алєксєй Келін. Один із численних міфів російської пропаганди полягає у тому, що після Полтавської битви, певний час, нібито, у цій хаті мешкав також й Петро І. Однак документально це не підтверджено, історичні джерела відсутні. Авторитетна дослідниця подій козацького повстання Мазепи, заступник директора музею «Поле Полтавської битви» з наукової роботи Людмила Шендрик на основі низки історичних джерел спростувала цю інформацію, назвавши монумент «пам’ятником російському міфу».
Влада Російської імперії задля культивування й зміцнення міфу у масовій свідомості встановила у 1849 році «пам’ятник» з написом, що нібито «здєсь послє трудов ратних отдихал царь Пьотр». Цю ворожу споруду у 2022 році громадські активісти загорнули у чорний целофан, що символічно — так само загортають трупи російських окупантів на фронті. А 22 травня 2025 року завершився демонтаж. Його проведено за підтримки в.о. міського голови Полтави Катерини Ямщикової у межах виконання закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» — закон, ухвалений Верховною Радою України 21 березня 2023 року. Закон надав правову рамку для процесу деколонізації в Україні, який було розпочато в громадських середовищах після російського вторгнення в Україну 2022 року.
Петро перший — один із ключових фундаторів огидного явища під назвою «російський імперіалізм». Полтава у російських історичних традиціях, літературі, науці тощо вважається «містом російської військової слави». Для України ж Полтавська битва і поразка воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи проти московського царя Петра була початком остаточного знищення Гетьманщини та козацьких вольностей. Водночас антимосковське повстання під проводом гетьмана Івана Мазепи за визволення з-під московського ярма стало світлом правди для наступних поколінь борців за волю України. Мазепа переміг! Українська держава є! Її збройні сили, в тому числі й бригади ЗСУ імені Мазепи та Костя Горідєнка як і в часи славного гетьмана Івана Мазепи відстоюють незалежність від тих самих окупантів.
Протягом століть у Москві і Петербурзі мінялися царі, генсеки, президенти. Знову геноцидна війна проти України. Тепер у Кремлі сидить не цар Пьотр, а Путін. Але ворог, його методи і наміри знищити Україну і українців незмінні. Як підкреслив письменник, кандидат історичних наук Олексій Сокирко: «Полтавська битва народила цього монстра, страшного монстра — Російську імперію — який в черговий раз є проблемою в реінкарнованому вигляді вже не лише для України та Європи, а й для цілого світу. Ми це чітко розуміємо, бо ми на своїй шкурі відчули це і ми маємо такий сумний історичний досвід».
Представництво УІНП в Полтаві (за матеріалом державної агенції «Укрінформ»)
