7 травня 2016 року у Полтаві урочисто відкрили пам’ятник видатному гетьману Іванові Мазепі.

У Кременчуці демонтували дошку звеличення російського, совєтського актора і співака, артиста Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки Владіміра Висоцького. Демонтаж відбувся після рішень місцевої комісії з питань найменування об’єктів топоніміки, увічнення пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків та виконкому Кременчуцької міської ради.

У Полтавському літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського презентували персональну виставку полтавського скульптора, члена Національної спілки художників України Дмитра Коршунова. Привітати митця прийшли поціновувачі його таланту, музейники, журналісти, студенти і викладачі Інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Полтавської обласної організації Національної спілки художників України (НСХУ) Юрій Самійленко, Директорка Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка Ольга Курчакова, кобзар Назар Божинський, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар та начальник Полтавського обласного управління культури 1980—1999 роках Петро Бондаревський.

У селі Шарківщина Ромоданівської селищної територіальної громади Миргородського району Полтавської області усунено незаконні комуністичні імперські маркери, які звеличували учасників встановлення совєтської влади. Очищення публічного простору села відбулося у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та розпорядження Полтавської ОВА «Про демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків» за №417. Про це повідомили у виконкомі Ромоданівської селищної ради та представництві Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві.

Цими днями у Полтавському Музеї важкої бомбардувальної авіації — філії Національного військово-історичного музею України вшанували пам’ять головного отамана військ Української Народної Республіки (УНР) Симона Петлюри, також діяча першого авіатора-українця Левка Мацієвича та льотчиків Армії УНР Петра Франка, Олександра Жаховського та Віктора Павленка. На честь видатного земляка у музеї відкрили постійно діючу експозицію, експрес-виставку історичних світлин, зброї та одностроїв найвідоміших військових частин петлюрівського війська. Модерував церемонію відкриття цих виставок директор Музею важкої бомбардувальної авіації Віктор Дейнега. Виставки представили співробітники цього музею Костянтин Поліщук та Віктор Мірошник.

До 40-ої річниці від дня пам’яті (трагедії) на Чорнобильській АЕС за ініціативи представництваУкраїнського інституту національної пам’яті в Полтаві на полтавському телеканалі «ІРТ-Місто+» продемонстрували відеопроєкт, який у трьох роликах висвітлює обставини та наслідки однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Спікер відеопроєкту — директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України Андрій Когут мовою фактів та документів пояснює як і чому відбулось аварія на Чорнобильській АЕС.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 40-ої річниці аварії на Чорнобильській АЕС

21 квітня — день пам’яті видатного лідера вільної Ічкерії Джохара Дудаєва. Рівно 30 років тому, 21 квітня 1996 року його було підло вбили росіяни. З самого початку першої чеченської війни за Дудаєвим йшло полювання російських спецслужб. У Полтавському Музеї важкої бомбардувальної авіації — філії Національного військово-історичного музею України вшанували пам’ять Дудаєва за ініціативи директора цього закладу Віктора Дейнеги та представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара.

У Новосанжарській громаді презентували історичну виставку Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Фактор свободи. Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці». Це банерний проєкт, який висвітлює боротьбу Івана МАЗЕПИ, Симона ПЕТЛЮРИ та Степана БАНДЕРИ за свободу і незалежність України. Свободолюбність, завзятість, незламність в українцях досі означують як мазепинське, петлюрівське, бандерівське. Ця виставка показує і людський, і символічний вимір цих людей. У ній ідеться не тільки про Мазепу, Петлюру, Бандеру як про звичайних людей, котрі були здатні на надзвичайні вчинки, а й про ціле середовище, яке було сформоване довкола них, їхніх послідовників, яких називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями.

У місті Лохвиця Миргородського району Полтавської області демонтували «пам’ятник» (споруду звеличення) командиру підводного човна ворожого Червонопрапорного Балтійського флоту совєтської Росії/СРСР Алєксандру Маринеско. Усунення згаданого маркера СРСР комунальні служби Лохвицької міської ради провели у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Про це поінформував представник Українського інституту національної пам’яті (УІПН) в Полтавській області Олег Пустовгар.