Русалки, маски богів та поліська дудка-викрутка: у Полтаві покажуть виставу «Озерний вітер» за повістю Юрка Покальчука
У Полтаві відбудеться показ вистави «Озерний вітер» — першої сценічної адаптації однойменної повісті Юрка Покальчука — харизматичного автора й культурного дієвця, рід якого споріднений з Миколою Гоголем.
Постановку створює незалежний театр «Гармидер» у співпраці з Літературною платформою «Фронтера» та платформою «Алгоритм дій». Це частина великого мультимедійного проєкту, присвяченого поверненню імені Юрка Покальчука до культурного простору, переосмислення його спадщини й відновлення родинного дому — зараз креативного простору «Дім Пако» в Луцьку.
Вистава «Озерний вітер» стала важливою віхою проєкту і вже мала прем’єру у Луцьку (2–3 травня), — після чого вирушає у всеукраїнський тур. Вистава у Полтаві пройде 21 травня о 18.00 у Полтавському музично-драматичному театрі імені Гоголя. Квитки можна придбати за посиланням.
Про що віятиме «Озерний вітер»
«Озерний вітер» — це фентезійна історія про дорослішання, пошук ідентичності й силу любові — на тлі колоритних краєвидів Волинського Полісся. У центрі сюжету — юнак Волин, який після зустрічі з Царівною О стає озерним княжичем і опиняється між людським і міфологічним світами. Волин поринає у блаженне безчасся, де не старіє й не знає людських бід — однак усе це перестає вабити, коли княжич озера закохується у дівчину з людського світу.

Режисерка та авторка інсценізації Руслана Порицька будує виставу як шлях становлення героя. За її словами, окрім самої потужної сюжетної історії, у книжці Покальчука її надихнули описи природи Полісся — містичного регіону, де люди й досі вірять у русалок та інших міфічних істот.
«А ще мені дуже до вподоби саме „Озерний вітер“, оскільки він і про те, що життя не закінчується після смерті. Що є щось більше. Те, що дозволяє людині в процесі переродження все одно залишатися присутнім. І ця філософія мені видалася дуже потрібною нам сьогоднішнім», — зазначає Руслана Порицька.
Співи, вигуки й особливі музичні інструменти
У виставі звучать пісні, зібрані під час експедицій на Волинське Полісся, які актори виконують наживо. Експедицію музична продюсерка Дарина Панас проводила з іншими учасницями постановки — Яною Пех, Соломією Войтович, Євою Сардачук-Король та Дариною Громик. Їздили в села Світязь і Острів’я, зокрема там записали виконання народного колективу «Острів’яночка» (учасниці: Карамач Валентина, Катеринич Олександра, Кузьмич Галина, Бакун Ольга, Сендар Віра, Ворчук Ліля, Жорняк Юля). Фольклорні мотиви Дарина Панас вплітала також до авторських пісень, які тепер звучать у «Озерному вітрі». Щоби композиції мали ефект на глядача — актори навчались спеціальним технікам співу, а виконавиці ролі русалок — опановували особливі «русальні» вигуки.

«Традиційна пісня та практики, котрі я пропонувала акторам, розкривають природу голосу конкретної людини, її фізіології, природних барв тембру. Це ми шукали та далі працювали вже над освоєнням поліфонічного співу, відточуванням майстерного матеріалу. Вигуки — притаманні русальним пісням українським, тож цей пласт теж взяли до адаптації у виставі», — розповідає Дарина Панас.
Для підсилення звучання містичного Полісся — у виставі використовують записи рідкісних музичних інструментів, які виготовив мультиінструменталіст Дмитро Березюк. Серед них: вірменський дудук, колісна ліра, поліська дудка-викрутка, словацька фуяра, волинка і турецька зурна, а також «свисток смерті» з Мексики, який Дмитро Березюк виміняв на поліську дудку.
Маски, які занурюють у фентезійну історію
Візуальний світ вистави — стихії, боги й інші загадкові персонажі дохристиянської міфології Полісся. На сцені з’являються Род, Рожаниця, русалки, Перелесник, Змієлюд, Морок, Потвора, вовкулака. Атмосферу передають авторські костюми, відео та світлове рішення. Образи міфологічних істот допомагають створити й трансформувати маски майстрині Зірки Савки — вони впливають на пластику акторів, на звучання голосу.

Творці підкреслюють, що вистава не відтворює повість буквально: складна структура тексту трансформується у сценічну форму, яка працює через тіло, звук і візуальність.
Над виставою працюють:
- Руслана Порицька — авторка інсценізації, режисерка-постановниця
- Дарина Панас — музична режисерка
- Анна Івченко — саунд-дизайнерка
- Анна Масленнікова — режисерка з пластики
- Юлія Федосеєва — художниця костюмів
- Зірка Савка — художниця масок
- Олеся Іщук — художниця з ляльок
- Дарина Громик — відеохудожниця
- Світлана Змєєва — художниця зі сценічного освітлення.
На сцені: Артур Березовський, Юлія Варченко, Соломія Войтович, Юрій Ляшук, Дарина Громик, Вадим Хаїнський, Єва Сардачук-Король, Анастасія Сергійчук, Яна Пех, Тарас Манькут.
Довідка
Юрко Покальчук (1941–2008) — письменник, перекладач і культурний діяч, автор понад 20 книжок. Першим переклав українською твори Хорхе Луїса Борхеса та Хуліо Кортасара. Також перекладав Ернеста Гемінґвея, Артюра Рембо, Джерома Девіда Селінджера та інших.
Вистава «Озерний вітер» театру «Гармидер» створена в межах масштабної ініціативи — креативного простору «Дім Пако» в Луцьку, присвяченого родині Покальчуків. Проєкт реалізовують Літературна платформа «Фронтера» спільно з платформою «Алгоритм дій». Ініціатива спрямована на системне дослідження, переосмислення та промоцію творчої й культурної спадщини Юрка Покальчука та його родини через міждисциплінарні формати, зокрема театр, літературу, публічні події та культурні проєкти. «Дім Пако» функціонує як платформа для актуалізації спадщини Покальчуків у сучасному українському культурному контексті.
