Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті та Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації для студентів Полтавського державного аграрного університету провели патріотичний захід із переглядом документальної кінострічки «Вогнехреща».

З нагоди 10-ої річниці Революції Гідності і на пошану Героїв Небесної Сотні обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П.Котляревського та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті організували годину пам’яті «Небесна сотні — то в серцях вогонь». На зібрання завітали громадські діячі та студенти Полтавського державного медичного університету.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 10-ої річниці від початку російсько-української війни

Просвітницько-меморіальне зібрання «День пам’яті Героїв Майдану» відбулося у Полтаві. Його організували Департамент культури обладміністрації, обласна асоціація фермерів і приватних землевласників імені Героя Майдану Віктора Чміленка, Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті, Полтавський державний аграрний університет за підтримки обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Національного музею Революції Гідності.

Рішенням двадцять четвертої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 10 березня 2023 року вулицю Хасанівську перейменовано на честь Миколи Макаренка -видатного археолога та мистецтвознавця, життя якого пов’язане з Полтавщиною. Він народився 16 лютого 1877 року. Тож, сьогодні Полтавський офіс Інституту нацпам’яті розповідає про цю непересічну постать української культури.

З 23 серпня 2017 року 72-га окрема механізована бригада Збройних сил України з ініціативи особового складу та командування має назву імені Чорних запорожців. Кінний полк Чорних запорожців – це найвідоміше елітне збройне формування Армії Української Народної Республіки, яке існувало в 1918–1923 роках. 

Рішенням сесії Полтавської міської ради від 19 травня 2023 року вулицю Куликова у Полтаві перейменовано на пошану Євгена Мишковського — генерал-хорунжого Армії УНР. Як автор цієї ініціативи висловлюю вдячність усім полтавцям, які підтримали мою пропозицію увічнити діяча УНР, а також усім депутатам міськради, котрі проголосували. Сьогодні розповідаю про цього борця за незалежність України у XX столітті, життя якого пов’язане з Полтавською духовною семінарією.

11 лютого відзначали Міжнародний день жінок та дівчат в науці. Ця пам’ятна дата затверджена Генеральною асамблеєю ООН у 2015 році для сприяння повному та рівному доступу та участі жінок у галузі технологій, інженерії та математики. Тож у сьогоднішньому просвітницькому слайдері Інституту нацпам’яті представляємо полтавський вимір трьох видатних українських науковиць. 

Його творчість у школі вивчали побіжно. Його літературна праця не посідала в нашій уяві такого помітного місця, як Тараса Шевченка, Лесі Українки чи Івана Франка, хоча під впливом шевченкових поезій він почав писати українською, знався з Лесею та її родиною, а Франко відгукувався про нього: «Се просто благотворно — смакувати духовні плоди такого поета». Хтось досі пам’ятає «Колискову» з «Вечірньої казки» («Тихесенький вечір на землю спадає…»), а хтось неодмінно пригадає «Ельдорадо», що в 90-х лунало у виконанні культового тоді рок-гурту «Кому вниз». Та й досі далеко не всім відомо, що тексти цих пісень належать перу видатного уродженця Полтавщини Володимира Самійленка.

Два роки тому, 3 лютого 2022 року з території Полтавського музею важкої бомбардувальної авіації — філії Національного військово-історичного музею України було прибрано пам’ятник російському військовому злочинцю Олександру Суворову. Ініціювали очищення публічного простору від цього маркера російського імперіалізму в Українському інституті національної пам’яті.