«Вбивство Петлюри: як вбивця став «жертвою» — таку назву має новий випуску з мультимедійного проєкту «Правда чи міф», яке створюють Український інститут національної пам’яті (УІНП), державне агентство «Укрінформ» та радіо «Байрактар». Відстежувати проєкт можна на сайтах цих установ, слухати в етері згаданого радіо й у соцмережах та на Spotify.

За ініціативи Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА, представництва Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Полтаві та управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради до 140-річчя від дня народження Сергія Жука — уродженця міста Кобеляки, українського митця, педагога, літератора, діяча ОУН, борця за незалежність України у ХХ столітті — у Кобеляцькому музеї літератури та мистецтва імені Олексія Кулика відбулося просвітницьке зібрання «Гордість кобеляцького краю». Про це повідомив представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар.

100 років тому, 6 листопада 1925 року в містечку Лохвиця (нині центр міської територіальної громади Миргородського району Полтавської області) народився Микола Петренко – поет, письменник, драматург, діяч «Просвіти», в’язень гітлерівського концтабору; автор творів про Голодомор, упорядник книги-пісенника про марші УПА; автор слів пісні «Намалюй мені ніч», яка стала шедевром української естради. 100-річчя від дня народження митця за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою ВР відзначається на державному рівні.

На офіційному сайті Українського інституту національної пам’яті (УІНП) оприлюднено фаховий висновок Експертної комісії УІНП щодо належності назв юридичних осіб тапам’ятників, присвячених совєтському композитору, уродженцю міста Лохвиця на Полтавщині Ісаку Дунаєвському, до символіки російської імперської політики.

19 жовтня 1885 року у місті Кобеляки на Полтавщині в родині відставного державного службовця народився Сергій Жук — скульптор, письменник, мистецтвознавець, перекладач, представник Української Центральної Ради у Петрограді, ініціатор створення української опери в Києві, член проводу ОУН, автор спогадів про митрополита Андрея Шептицького. 140-річчя від дня народження митця і борця за незалежність України у 20-му столітті цьогоріч відзначається на державному рівні.

У жовтні 1898 року у с. Лютенька на Полтавщині народився Петро Гузь — кобзар, автор пісень про визвольні змагання, Тараса Шевченка та Голодомор, співак Миргородської капели бандуристів, артист ансамблю лірників при Київській філармонії, учасник антибільшовицького повстання в Гадяцькому повіті, один із визначних бандуристів ХХ ст.

Торік за ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті в Полтаві у межах Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» розпорядженням Полтавської ОВА №416 «Про перейменування топонімічних назв у межах населених пунктів Полтавської області» у селі Сенча Миргородського району вулицю, у назві якої звеличувалися червоні партизани часів СРСР, перейменовано.

Понад триста років Росія прагне безуспішно знищити українську мову, свідомо і цілеспрямовано, маючи на меті вбити українську націю. Про це розповідає виставка «Мововбивство — складова рашизму», підготовлена Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) спільно з Уповноваженим із захисту державної мови, Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України та Інститутом української мови НАН України. На її основі фахівці УІНП створили просвітницький слайдер.

Кривава доба кремлівського, комуністичного терору зруйнувала не одну родину. Дружини письменників, театральних діячів, учених, військових, інженерів годинами вистоювали попід мурами в’язниць у надії передати лист або посилку найріднішим. Тетяна Кардиналовська, дружина Сергія Пилипенка, Варвара Маслюченко, дружина Остапа Вишні та десятки інших «членів родин ворогів народу» терпіли знущання, голод і холод, намагаючись полегшити долю найдорожчих людей.

19 жовтня 1898 року у с. Лютенька на Полтавщині народився Петро Гузь — кобзар, автор пісень про визвольні змагання, Тараса Шевченка та Голодомор, співак Миргородської капели бандуристів, артист ансамблю лірників при Київській філармонії, учасник антибільшовицького повстання в Гадяцькому повіті, один із визначних бандуристів ХХ ст. Згідно із Постановою ВР про пам’ятні дати та ювілеї 130-річчя із дня народження Петра Гузя цьогоріч відзначається на державному рівні)