4 жовтня 1885 року, 140 років тому у Решетилівці на Полтавщині народився Дмитро Андрусенко — український диригент, бандурист, педагог; організатор і диригент капели бандуристів у місті Суми, жертва комуністичних репресій.

У мікрорайоні «Кобищани» міста Полтави існують вул. Івана Карпенка-Карого та вул. Тобілевичів. Так вшановано родину Тобілевичів і зокрема корифея українського театру, драматурга Івана Карповича Тобілевича, який народився 180 років тому, 2 9 вересня 1845 року у селі Арсенівка біля міста Кропивницький. В історію Тобілевич увійшов під псевдонімом Іван Карпенко-Карий, у якому поєдналися ім’я його батька та прізвище улюбленого героя із п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля» Гната Карого. Тобілевичі — старовинний український шляхетський рід, представники якого зробили видатний особистий внесок у боротьбу за незалежність України від білої і червоної росії, у відродження національної ідентичності українського народу, в тому числі у часи Української Народної Республіки та у справу культурно-мистецького розвитку українського національного театру.

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті у Полтаві відкрили меморіальну дошку на пошану громадського та політичного діяча, залізничника, інженера, співзасновника Революційної української партії (РУП), міністра шляхів і транспорту Української Народної Республіки (УНР), співзасновника Легії українських націоналістів Юрія Колларда. Його життя пов’язане з Полтавою: на місці сучасної будівлі Полтавського фахового коледжу транспортного будівництва (площа Слави 4/2), поруч із булівлею залізничної станції «Полтава-Південна» знаходилася недільна школа для працівників паровозоремонтного депо, де технічне креслення викладав Юрій Коллард; майбутній борець за незалежність України у ХХ столітті з 1885-го по 1892 рік навчався у Полтавському реальному училищі (нині — політехнічний коледж). Тож меморіальну дошку встановили у приміщенні Полтавського політехнічного коледжу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». До фінансової підтримки появи нового пам’яті діячам УНР долучилися бійці ГУР, випускники коледжу, які нині захищають Україну від російського нашестя й мають позивні «Ілом», «Некр», «Горинич», «Ріко», «Любисток» та «Арісто», а також депутат облради Ігор Процай, викладачі коледжу, співробітник УІНП Олег Пустовгар.

1 жовтня в Україні відзначатиметься День захисників і захисниць. Це свято запроваджено 2014 року на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві.

У Бібліотеці-філії 4 — Центральної бібліотеки Полтавської МТГ письменниця Оксана Зіненко презентувала свої книги, де мала нагоду презентувати свої книги про видатних Українців періоду Гетьманщини. Модерувала презентацію завідувачка бібліотеки-філії Ганна Панюта. До заходу долучилися громадські діячі, поціновувачі української козацької історії, учасники книгоклубу «Бібліосмаколики» та представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Ярмарок-продаж виробів майстрів народної творчості, турнір з міні-футболу на Кубок імені Героя України Вадима Гетьмана, просвітницьке зібрання та виставку літератури організували у Лубенській міській громаді Полтавської області з нагоди 90-річчя від дня народження видатного українського фінансиста і банкіра, одного із авторів концепції валютно-фінансового ринку України й системи електронних платежів Вадима Гетьмана. Більшість заходів відбулися у селі Снітин, де й народився Вадим Гетьман - соратник Віктора Ющенка, один із тих, хто відновлював в сучасній Україні наш тисячолітній грошовий знак гривню. 90-річчя від дня народження Вадима Гетьмана за ініціативи Нацбанку та Українського інституту національної пам’яті та згідно із Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат та ювілеїв у 2024-25 рр» цьогоріч відзначається на державному рівні.

Вулиця Старозамкова у Пирятині; вулиця Тиха у Гребінці — нові назви об’єктів топонімії у Лубенському районі Полтавщини.

На виконання розпорядження Полтавської ОВА «Про демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків» за №417 у містах Кременчук та Глобине Кременчуцького району усунули з публічного простору імперські маркери СРСР, які звеличували ВсесоюзнийЛенінський комуністичний союз молоді (ВЛКСМ) або комсомол — комуністичну молодіжну організацію, підконтрольну комуністичній партії совєтської росії (радянського союзу).

160 років тому, 31 (19 за старим стилем) травня 1865 року в селі Лебехівка на Полтавщині (нині це територія Глобинської міської ради Кременчуцького району, село у часи СРСР було затоплено водами Кременчуцького водосховища) в маєтку родини Старицьких народилася донька Марія — в майбутньому керівник театрального відділу Секретаріату освітніх справ Української Народної Республіки (УНР), актриса, режисерка і педагог.

150 років тому, 24 січня 1875 року в селі Карпівці (тепер Могилів-Подільського району Вінницької області) народилася письменниця, перекладачка, громадська діячка і освітянка Оксана Стешенко.