Сіті-лайти на зупинках Полтави: до 100-річчя пам’яті Симона Петлюри стартувала соцільно-просвітницька кампанія

На пропозицію УІНП, депутатки міської ради Юлії Городчаніної та громадсько-державницької ініціативи «Місто Петлюри» розпорядженням в.о. Полтавського міського голови Катерини Ямщикової утворено робочу групу з проведення у Полтавській міській громаді заходів до 100-річчя дня пам’яті (дня трагічної загибелі) видатного українського державного і культурного діяча, борця за незалежність України у ХХ столітті, Голови Директорії та Головного Отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри. Очолив групу перший заступник міського голови Полтави Валерій Пархоменко, а увійшли до неї краєзнавці, депутати міської ради, керівники міських департаментів гуманітарного напряму та представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Кампанія є одним із напрямів роботи групи і проводиться за сприяння Департаменту культури та молоді Полтавської міської ради.

«Візуальну складову до соціально-просвітницької, інформаційної кампанії УІНП, присвяченої вшануванню пам’яті Симона Петлюри розробив відомий художник Андрій Єрмоленко. Нині він військовослужбовець, але знайшов можливість долучитися до цього проєкту і створив переосмислений образ Петлюри, зрозуміліший та ближчий для сприйняття, особливо для молоді. Загальна концепція ілюстрацій, уся символіка та елементи поєднують історичні мотиви з сучасною військовою реальністю. — розповіла кураторка проєкту, очільниця популяризаційного напрямку роботи в УІНП Наталія Слобожаніна, — Стиль дереворитів Ніла Хасевича був обраний не випадково. В такий спосіб ми хотіли показати різні етапи боротьби за Україну та тяглість військових традицій воїнства Армії УНР, УПА та сучасних захисників. Загальна ідея даної кампанії полягає не лише у вшануванні Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри, а слугує закликом про відповідальність нинішнього покоління за свою державу».

Симон Петлюра понад сто років, у тяжкі часи агресії Росії- ленінської, червоної та денікінської, білої наголошував: «Зараз Україна переживає таку хвилю, котрій мусимо віддати всі сили…Тому всі до гурту!». Саме цей вислів видатного полтавця і фігурує на сіті-лайтах. «Славному полтавцеві належить багато крилатих фраз. Одні досить відомі, інші мало знає широкий загал, адже публіцистика Петлюри ще досі вповні не осмислена сучасниками. Але цитата, яку читають полтавці на сіті-лайтах обласного центру, у час російсько-української Війни за Незалежність особливо значуща. Значуща і для тих, хто у силах оборони, і в ЗСУ-на фронті, і для тилу. У місті, де народився й провів майже половину свого короткого життя — 23 роки з 47. Місті, де сформувався світоглядний стрижень видатного державного діяча», — зауважив Олег Пустовгар.

Довідково: травня Україна вшановує пам’ять Симона Петлюри — 22 травня виповнюється 147 років від дня його народження, а 25 травня — 100 років з часу загибелі від рук московського агента. Симон Петлюра є символом українського національно-визвольного руху. Як очільник української держави, організатор українських збройних сил часів Української революції, Головний отаман військ і флоту УНР він здійснив винятковий внесок в українське державотворення початку XX століття та опір російській агресії періоду Української революції 1917-1921 років. Саме у протистоянні із більшовицькою Росією Симон Петлюра став для українства уособленням ідеї свободи, а для ворогів — бандитом, ім’ям якого назвали цілі поколінні послідовників. Петлюрівці, як і мазепинці, і бандерівці, вселяли у росіян страх і ненависть, адже волелюбність, завзятість і незламність в українцях пробудили якраз такі потужні особистості, як Мазепа, Петлюра, Бандера.

У наукових виданнях, підручниках і словниках СРСР «петлюрівщина» визначалася як «контрреволюційний буржуазно-націоналістичний рух на Україні періоду іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни, очолюваний одним із ватажків дрібнобуржуазної націоналістичної партії українських соціал-демократів Петлюрою». Участь у «петлюрівщині», тобто в боротьбі за незалежну Україну, ще довго залишалася приводом для звинувачень в СРСР. Петлюрівців зображували винятково в негативних контекстах, їм надавали непривабливі епітети та неприємну зовнішність. Образ петлюрівців як шкідників, зрадників і противників нової совєтської влади швидко ввійшов у совєтський побут.

Упродовж життя Симон Петлюра боровся за українську незалежність не лише зброєю, а й словом: як журналіст, арткритик, редактор провідних українських журналів. У найсуворіші часи російської цензури організовував нелегальні друкарні. Навіть на еміграції лідер УНР продовжив видавничу справу — заснував журнали «Табор», «Тризуб», інші, які перетворювали слово на зброю в боротьбі за вільну Україну.

У 1921 році Симон Петлюра вимушено покинув терени України. Проте не відмовився від політичної боротьба за незалежність УНР. Совєтські ж спецслужби не полишали Петлюру в спокої, узяли собі за мету знеславити і зганьбити ім’я Симона Петлюри та його прихильників.

Вбивство Симона Петлюри справило неабияке враження на українську еміграцію. Член уряду УНР, дипломат Олександр Шульгин згадував, що подія об’єднала до того розрізнені кола української еміграції. Симон Петлюра своїм життям і своєю смертю засвідчив, що тільки в єдності українці здатні вистояти та перемогти.

100 років тому Симон Петлюра відійшов у засвіти, але він лишається символом боротьби за вільну Україну. На його честь в населених пунктах називають об’єкти топоніміки, зводять пам’ятники, малюють мурали. А головне — пам’ять про Симона Петлюри увічнена в сучасному українському війську. Вояки Армії УНР і сам Головний отаман носили на однострої нарукавний тризуб. Продовжуючи петлюрівські традиції, Тризуб став частиною військової айдентики Сил оборони України.

Представництво УІНП у Полтаві