22 січня, у День Соборності України у Полтаві урочисто відкрили меморіальну дошку барельєфного типу на честь видатного уродженця Полтави, першого міністра освіти Української Народної Республіки, історика українського театру, літературного оглядача, ученого-літературознавця, поета, перекладача і письменника Івана Стешенка. Нове місце пам’яті з’явилося на фасаді будівлі наукового ліцею №3 Полтавської міської ради по вулиці В’ячеслава Чорновола. Це історична будівля Першої чоловічої гімназії, у якій з 1882 р. по 1892 рік навчався Іван Стешенко. Церемонія відкриття барельєфу стала однією з ключових подій відзначення Дня Соборності у Полтаві, адже вінбув учасником обох історичних подій, «двох 22 січня» - проголошення 4 Універсалу 22 січня 1918 року та проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року. 

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу.

Зусиллями краєзнавців, виконкому міської ради, місцевих депутатів та представництва Українського інституту національної пам’яті в Полтаві у Лубенській міській громаді Полтавської області створили просвітницький інформаційний проєкт «Вулиці незабутих імен» з популяризації назв об’єктів топонімії у громаді, в тому числі й тих назв вулиць і провулків, які з’явилися у процесі виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

12 січня 1832 народилася Єлизавета Милорадович (у дівоцтві Скоропадська) народилася українська громадська і культурна діячка, голова Полтавського філантропічного товариства, меценатка, тітка діяча Української революції 1917-21 рр, гетьмана Української держави Павла Скоропадського. У межах деколонізаційних процесів та на виконання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» за ініціативи професора Леоніда Булави та представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара на 25-й позачерговій сесії Полтавської міськради 8-го скликання у селі Гожули вулицю Цвіточну (русизм, мовний покруч) перейменовано на пошану Єлизавети Милорадович. Також її увічнено у назві вулиці в приватному секторі мікрорайону «Браїлки» м. Полтава.

Василь Симоненко серед шістдесятників і учасників Клубу творчої молоді вирізнявся романтизмом і водночас бунтарством, не терпів несправедливості, критикував владу. Про це у просвітницькому слайдері Українського інституту національної пам’яті.

Згідно із Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках» та за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 90-річчя від дня народження письменника-шістдесятника, в’язня комуністичного режиму, борця за українську мову, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Василя Захарченка відзначається на державному рівні.

За ініціативи Міністерства культури України та Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках» 110-річчя від дня народження видатного українського художника Василя Непийпива відзначається на державному рівні. Цими днями з нагоди пам’ятної дати у Диканській картинній галереї ім. Марії Башкирцевої відбулося просвітницьке зібрання «Відкрити очі і душу».

Живописець і графік Василь Непийпиво з Диканщини на Полтавщині увійшов в історію українського мистецтва другої половини ХХ століття як видатний майстер пейзажу.

До 90-річчя уродженця Полтавщини, діяча українського руху опору 1960–1970-х років, письменника, журналіста і політв’язня комуністичного режиму Василя Захарченка

Майбутній історик, фольклорист, етнограф, поет, перекладач, почесний член Полтавської вченої археографічної комісії Василь Милорадович народився 13 січня 1846 року у селі Токарі Пісківської волості Лохвицького повіту (нині село належить до Лохвицької міської громади Миргородського району Полтавської області). Біографія етнографа на перший погляд начебто бідна на яскраві події. Втім цінність наукової спадщини дала змогу дослідникам назвати Василя Милорадовича класиком української фольклористики й одним із фундаторів вітчизняної етнографії.