У межах угоди про інформаційну співпрацю між Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) та телеканалом «Місто+» показано нове тематичне відео УІНП. Цього разу у ефірі телеканалу «Місто+» продемонстрували просвітницький ролик «Кому належить спадщина Київської Русі». Спікером просвітницького відеоролика є голова УІНП у 2020-2024 рр. Антон Дробович. Про це сповістили у представництві УІНП в Полтаві.

За ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара торік, у 2024 році, рішенням 41 сесії Кобеляцької міської ради у селі Кишеньки Кобеляцької міської громади Полтавського району вулицю Попова перейменували на пошану уродженця цього села, члена уряду Української Народної Республіки (УНР) в екзилі, активіста Української революційно-демократичної партії, поета, автора поем «Сталін у пеклі» та «Симон Петлюра» редактора, лауреата Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук Василя Онуфрієнка (1920-1992). 6 травня минуло 105 років від дня народження цього письменника.

За ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві Центральна бібліотека Полтавської міської громади організувала просвітницьке зібрання, присвячене історику, архівісту, краєзнавцю, діячеві «Просвіти», члену Української Центральної Ради, професору Полтавського інституту народної освіти (1923—1931), жертві комуністичного терору Павлові Клепатському. Як сповістив ЗМІ представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, 140-річчя від дня народження Павла Клепатського за ініціативи УІНП та згідно з Постановою ВР у 2025 році відзначається на державному рівні. Спікером просвітницького зібрання став знаний полтавський професор, географ і краєзнавець Леонід Булава.

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Багатьох діячів Української Народної Республіки (УНР), творців Української революції за націоналістичні переконання було на десятиліття випиляно з нашої історії. Як совкової, так і еміграційної. Бо обидві історичні школи опирались на соціалістично-марксистський підхід в оцінці подій доби УНР. От хто — наприклад — знає хто на цій світлині крайній праворуч? Поруч із Міхновським, Шеметом і Чикаленком? Це ж явно їхній добрий приятель.

У межах угоди про інформаційну співпрацю між Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) та телеканалом «Місто+» глядачі з Полтавщини переглянули відео УІНП

95 років тому в оперному театрі Харкова не співали. Там судили Україну. 19 квітня 1930 року завершився один із наймасштабніших показових процесів комуністичної, російсько-совєтської епохи — справа «Спілки визволення України». На лаві підсудних — науковці, письменники, міністри Української Народної Республіки (УНР). 

З будинків вулиць Юліана Матвійчука, Європейська та Решетилівська у Полтаві комунальні служби Полтавської міської громади прибрали низку незаконних застарілих вуличних покажчиків, які є символікою російської імперської політики.

У Полтаві по вулицях Тараса Шевченка, Симона Петлюри, Михайла Грушевського, Олени Пчілки та Пилипа Орлика у межах проєкту «Стріткод» за методичної підтримки Українського інституту національної пам’яті, ГО «ПроУрбан» та відкрили інформаційні таблички. Вони підготовлені Платформою пам’яті «Меморіал» за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Особливість цих інформаційно-пам’ятних дошок у тому, що містять QR-коди із інтернет-покликанням на просвітницьку інформацію про видатних Українців, на честь яких названо вулиці.

Ім’я совєтського військовика і діяча комуністичної партії СРСР Ковпака прибрано з назви комунального закладу культури «Котелевський селищний будинок культури ім. С.А. Ковпака» Котелевської селищної ради. Відтепер згідно з рішенням Котелевської ради цей заклад культури має назву «Котелевський селищний будинок культури». Про це повідомив ініціатор перейменування, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.