Цими днями у Полтаві презентували книгу «Генерал Кук. Біографія покоління УПА». Її автор, історик і очільник Українського інституту національної пам’яті в 2014-2019 рр. Володимир В’ятрович висвітлив біографію останнього командира Української повстанської армії Василя Кука та розповів про роботу над книгою. Модератором просвітницького зібрання став представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. 

Цими днями відділ краєзнавства Полтавського обласної наукової універсальної бібліотеки імені Івана Котляревського та полтавське представництво Українського інституту національної пам’яті організували просвітницьке зібрання, присвячене Тамарі Мороз-Стрілець (1905-1994), письменниці, літературознавиці, лавреатці літературної премії імені Дмитра Загула. У межах заходу відбувся показ тематичного просвітницького відеоматеріалу про Тамару Мороз-Стрілець. 

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Управління культури і мистецтв виконавчого комітету Лубенської міської ради організувало у закладах культури Лубенської міської громади низку просвітницьких зібрань, присвячених уродженці села Калайдинці Лубенського повіту Галині Мневській (Орлівні) — письменниці, театральної актриси доби «Розстріляного відродження», жертви комуністичних репресій. 130-річчя від дня народження цієї видатної діячки української культури цьогоріч відзначається на державному рівні. Про це повідомив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У межах форуму мілітарної культури «Сталеве слово» у Полтаві Український інститут національної пам’яті (УІНП) разом із Полтавською обласною військовою адміністрацією представив фотодокументальну виставку «УПА — відповідь нескореного народу». Відбулася і презентація книги «Справа Гончарука. Останній розстріляний повстанець». Про це повідомив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

За ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара, ректорки Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ) Марини Гриньової та директорки Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірини Удовіченко у селі Ручки Петрівсько-Роменської громади Миргородського району урочисто відкрили меморіальну дошку в пам’ять про Михайла Жовтобрюха — класика української філології, видатного мовознавця, професора, автора понад 300 мовознавчих праць, підручників з курсу сучасної української мови, монографій «Мова української преси», «Українська граматика» та ін. Профінансував створення педуніверситет, а менеджентували процес виготовлення меморіальної дошки й сформулювали напис на ній Олег Пустовгар та Валентина Орєхова — директорка наукової бібліотеки ПНПУ імені Михайла Жовтобрюха.

У центральному фоє Полтавського державного медичного університету експонується виставка Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Україна 1932-1933. Геноцид голодом». У просвітницькому зібранні з цієї нагоди взяли участь викладачі й студенти кафедр українознавства та гуманітарної підготовки, філософії, мікробіології, вірусології та імунології, біології, іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією, а також співробітники відділу виховної та гуманітарної роботи з молоддю, бібліотеки та представники деканату медичного факультету № 2.

Комунальне підприємство Полтавської міської громади «Декоративні культури» у сквері на перехресті вулиць Європейської, Панаса Мирного і Володимира В’язуна поруч із пам’ятним знаком жертвам Голодомору-геноциду у місті Полтава цьогоріч влітку висадило молочай, льон, щавель, глуху кропиву та ін. Всі рослини багаторічні та декоративні. А цими днями комунальники встановили сучасну інформаційну таблицю із історичним описом того, як ці рослини допомагали вижити під час московського геноциду українського народу.

Публічний простір Коломацької та Решетилівської громад Полтавського району очищено від ворожих міток (так званих «пам’ятників») звеличення місцевих комуністів Портненка та Бабича-учасників встановлення совєтської влади на боці ленінської росії та геноцидних акцій, спрямованих на виконання злочинних кремлівських вказівок з організації Голодомору. Демонтаж здійснили комунальні служби громад у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Про це повідомив ініціатор демонтажу, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Презентація відбулася у приміщенні Миргородського краєзнавчого музею імені Опанаса Сластьона. Саме на фасаді будівлі цього музею розміщено меморіальну дошку на честь діяча Організації українських націоналістів (ОУН) Миколи Лемика, який завершив земне життя у Миргороді. Фільм створено кіностудією громадської організації «Апостольська Чота» за фінансової підтримки Львівської ОВА, Городоцької територіальної громади та численних благодійників. У головній ролі – актор Назар Бонящук, актор Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки. Зйомки відбувалися у Львові, Городку, Комарно та Нагуєвичах. Ініціювали та влаштували презентацію фільму у Миргороді представництво Українського інституту національної пам’яті в Полтаві, відділ культури Миргородської міської ради, Департамент культури і туризму Полтавської ОВА. 

У жовтні 1898 року у с. Лютенька на Полтавщині народився Петро Гузь – кобзар, автор пісень про визвольні змагання, Тараса Шевченка та Голодомор, співак Миргородської капели бандуристів, артист ансамблю лірників при Київській філармонії, учасник антибільшовицького повстання в Гадяцькому повіті, один із визначних бандуристів ХХ ст. Згідно із Постановою ВР про пам’ятні дати та ювілеї 130-річчя із дня народження Петра Гузя цьогоріч відзначається на державному рівні. Тож за ініціативи полтавського представництва Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті українського народу на території Лютенської територіальної громади Миргородського району, яку очолює сільський голова Володимир Омельченко, інформаційний центр «Регіон» створив тематичне просвітницьке відео «Петро Гузь - лютенський кобзар».