У межах виконання Законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засади державної політики національної пам’яті України» фасад полтавської історичної будівлі-пам’ятки по вул. Гоголя, 22 «Просвітницький будинок Гоголя» (колишній кінотеатр «Колос-Віззорія») цими днями очистили від меморіальної дошки берельєфного типу, яка глорифікувала російського імперського сталінського актора Гайдарова.

У Києві на Контрактовій площі експонується вулична виставка «На сторожі України: від Русі до сьогодення». Проєкт, ініційований Українським інститутом національної пам’яті, розповідає про тяглість традицій українського війська — від княжої доби до наших днів.

Національний ботанічний сад. Його небезпідставно називають одною із візитівок Києва, адже ця туристична принада знана серед киян і гостей столиці. За різноманітністю колекцій живих рослин, масштабами території та рівнем наукових досліджень він належить до найбільших ботанічних садів Європи. Однак, не всі знають, що засновник Ботанічного саду — уродженець Полтави, вчений, ботанік, селекціонер, генетик, академік Микола Гришко, 125 років від дня народження якого виповнюється 6 січня.

5 січня виповнився 91 рік із дня народження Миколи Шудрі (1935-2012) — письменника, перекладача, кінодраматурга, літературознавця, журналіста, педагога; лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка 1991 року за художньо-документальні фільми Української студії хронікально-документальних фільмів «Відкрий себе» і «Тарас»; лауреата Міжнародної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень». Микола Шудря — уродженець села Веселий Поділ на Полтавщині (нині належить до Семенівської громади Кременчуцького району). Торік 90-річчя митця за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР відзначали на державному рівні. Тож протягом 2025 року у Семенівській громаді працювали над просвітницьким документальним відео «Микола Шудря — літератор і кінодраматург з Веселого Подолу». Цими днями відділ культури та дозвілля Семенівської селищної ради Кременчуцького району презентував відео у соціальній мережі ЮТУБ.

Комунальні служби Полтавської міської громади з будинку по вулиці Володимира В’язуна демонтували анотаційну дошку, яка звеличувала військового діяча совєтської росії/СРСР Кагамлика.

155 років тому, 21 грудня 1870 р. на хуторі Пашенівка неподалік селища Козельщина на Полтавщині у старовинній козацькій сім’ї народився Михайло Михайлович Остроградський-Апостол, український військовий, контр-адмірал, перший командувач і будівничий українського Чорноморського флоту (1918), заступник міністра морських справ УНР (1919 р.).

Спроба несистемних реконструкцій та огляду стосовних інформацій про шлях, думки та долю уродженця історичної Полтавщини Андрія Аврамовича Баранника на підставі пригадок, листів та повідомлень його доньки Галини Баранник зі згадками про знаменитого українського редактора Михайла Титовича Смика та з розлогими фраґментами зі споминів «Народжений в імперії зла» земляка й приятеля Андрія Баранника — сина роменського кобзаря Федора Терещенка — Степана Терещенка (Терешка) та деякими відомостями про Голодомор та національно-визвольну боротьбу

Нещодавно рішенням 51 сесії Терешківської сільської ради Полтавського району у селі Цибулі вулицю, у назві якої звеличувався російський письменник-денікінець Короленко перейменовано на Затишну. Нагадаємо, що ім’я денікінця Каралєнка навесні ц.р. у Терешківській громаді також прибрано з назв вулиць у селах Заворскло і Минівка.

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Департаменту культури, молоді та спорту виконкому Полтавської міськради у Полтаві вшанували пам’ять художника, поета, педагога, мистецтвознавця, етнографа, культурно-громадського діяча, засновника Сумського художнього музею, жертви сталінського російсько-комуністичного терору Никанора Онацького.

У 2023 році рішенням сесії міськради вулицю Декабристів у Полтаві перейменовано на Кирило-Мефодіївську. Так пошановано Кирило-Мефодіївське Братство (товариство), яке виникло у грудні, 180 років тому. Діячів Братства — видатних Українців Тараса Шевченка, Миколу Костомарова, Миколу Савича, Опанаса Марковича, Івана Посяду, Пантелеймона Куліша, увічнено у назвах вулиць сіл і міст Полтавського краю.