Цьогоріч згідно із Постановою Верховної Ради та за ініціативи Українського інституту національної пам’яті на державному рівні відзначаються ювілеї видатних представників відомого українського шляхетського козацько-старшинського роду у Лівобережній Україні, істориків, громадських і культурних діячів Григорія Полетики, Григорія Івановича Полетики та Василя Полетики. Вихідці з роду Полетик мали значний вплив в становленні Гетьманської держави, а після її інкорпорації до складу займали Російської імперії, домагалися автономних прав нащадків козацької старшини.

На виконання розпорядження Полтавської ОВА «Про демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків» за №417 у селі Більськ Котелевської селищної ради Полтавського району демонтовано два незаконні об’єкти. Це «Пам’ятний знак на мiсцi загибелi комісара Бiльського червоногварлiйського загону T. Малохлiба» та «Пам’ятний знак на честь червоногвардiйців — односельчан, шо полягли в боротьбі за радянську владу». У часи СРСР комуністи ними маркували публічний простір села Більськ. Про це повідомили у виконкомі цієї громади та у представництві Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві.

Український журналіст, педагог, викладач Полтавського кадетського корпусу, один із засновників Кирило-Мефодіївського Братства Василь Білозерський (1825-1899) народився 200 років тому на хуторі Мотронівка (нині Чернігівська область). 200-річчя від дня народження цього українського громадського і літературного діяча цьогоріч згідно з Постановою Верховної Ради та за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) відзначається на державному рівні.

18 липня 1995 року, 30 років тому, на Софійській площі у Києві відбулося поховання Патріарха УПЦ КП Володимира (Романюка). Ця подія увійшла в новітню історію під назвою «чорний вівторок». Бо закінчилася кривавим побиттям кількох тисяч людей, які прийшли віддати останню данину пам’яті Патріарху, дисиденту, першому предстоятелю Української Православної церкви Київського Патріархату (УПЦ КП). Серед учасників похоронної процесії були й священики та віряни Полтавської єпархії УПЦ КП, активісти Полтавського обласного осередку УНА-УНСО та Полтавських обласних організацій Народного Руху України й товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

У місті Решетилівка Полтавського району та у Оржицькій селищній територіальній громаді Лубенського району Полтавської області на низці пам’яток, присвячених українцям-учасникам опору і вигнанню гітлерівців з території України під час Другої світової війни демонтовано незаконну комуністичну символіку. Про це повідомили у представництві Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві.

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики звернувся до Полтавської ОВА щодо прискорення спорудження пам’ятника Симону Петлюрі в Полтаві

У межах виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» комунальні служби Пирятинської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області демонтували зі стели «Учасникам громадянської війни» у центрі Пирятина комуністичну символіку-барельєф «Борцям за власть совєтов» та написи, які прославляли учасників встановлення влади совєтської, ленінської росії у Пирятинському повіті. Про це повідомили у представництві Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві.

У межах угоди про інформаційну співпрацю з Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) полтавський телеканал «Місто+» 15 липня продемонстрував тематичні відео, що їх підготував УІНП до Дня Української Державності. Про це повідомляють у представництві УІНП в Полтаві.

З нагоди Дня Української державності, яке відзначається 15 липня згадуємо видатних державотворців, борців за українську державність усіх історичних періодів — від княжої України (древньої Київської держави Русь) до Гетьманщини, УНР, сучасної України. 145 років тому, 1 липня 1880 року у селі Вовчок (нині с. Вовчик Лубенської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області) народився Андрій Жук — майбутній дипломат Української Народної Республіки (УНР), кооператор, історик, діяч Союзу Визволення України. Про нього далі.

90 років тому, 12 липня 1935 в селі Снітин (нині належить до Лубенської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області) народився Вадим Гетьман — майбутній відомий фінансист і банкір, депутат Верховної Ради України двох скликань, один із авторів концепції створення вітчизняної платіжної системи на основі електронних платежів та валютно-фінансового ринку України. А ще Вадим Гетьман був серед тих, хто відновлював в сучасній Україні давній український грошовий знак гривню. Нагадаємо, гривня — це грошова одиниця в часи середньовічної древньої Київської держави — України-Русі. А згідно із законом Української Центральної Ради від 1 березня 1918 року, з огляду на тисячолітню традицію державотворення за ініціативи Михайла Грушевського грошовою одиницею Української Народної Республіки було оголошено гривню.