Незабаром у мережі бібліотек та книгарень Полтавської області і всієї України на розсуд читача предствлять книгу «Люба Комар, — Мирослав Прокоп. — У боротьбі за Незалежність України» (УДК П67, ISBN 978-617-567-179-5). Йдеться про життя, діяльність та визвольну боротьбу леґендарних діячів ОУН, УПА й УГВР. У невимовно тяжких умовах кривавої війни українців супроти путінсько-азійської москви упорядкував, додав свої розлогі нариси про її авторів та видав у видавництві «Гадяч» (місто Гадяч Миргородського району Полтавської області) вчений й доктор права із міста Лохвиці на Полтавщині Олександр Панченко. Видання з’явилося у світ за сприяння Фонду Катедр Українознавства (CША) й за підтримки бізнесовця і доброчинця Лева Жиденка з Полтави.
Торік рішенням сесії Кременчуцької міськради ім’я класика української дитячої літератури Всеволода Нестайка було присвоєно філії №3 Кременчуцької міської публічної бібліотеки. Депутати вшанували Всеволода Нестайка за ініціативи кременчуцького молодіжного діяча, екскерівника об’єднання студентів з України у Любліні, волонтера, випускника університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, аспіранта Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету (Польща) Артема Ряси, трудового колективу бібліотеки та комісії з питань найменування об’єктів топоніміки, увічнення пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у межах Кременчуцької громади. 30 січня цього року минуло 95 років з дня народження майстра дитячої пригодницької прози. З цієї нагоди у бібліотеці-філії провели літературну мандрівку.
Торік Верховна Рада у межах виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» перейменувала низку сіл, селищ і міст по всій державі, в тому числі й на Полтавщині. Тож на підставі парламентських постанов й відбулося оновлення назв й на Google Maps. Це найбільший у світі картографічний вебсервіс від компанії Google, а також набір застосунків, побудованих на основі цього сервісу й інших технологій Google. Вже повідомлялося, що у січні на гугл-мапі усунено неіснуючу назву села Новомосковське у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області та зазначено назву Лоза. Також на Google Maps більше немає селища з назвою Декабристи у Великосорочинській сільській раді Миргородського району Полтавської області, а натомість зафіксовано нову назву-Мирне. А цими днями з’явилися назви сіл Калинівка, Пологи, Долинне, Єднання, Гуляйстеп, Прилівщина, Перевідне, Петренки та Майдан.
Виконком Глобинської міськради Кременчуцького району, Всеукраїнське видавництво «Мапа», Інститут історії України НАН України, ТОВ «Українська Картографічна Група», представництво Українського інституту національної пам’яті в Полтаві, НДІ геодезії і картографії та громадська спілка «Українське товариство геодезії і картографії» організували у Глобинській міській громаді низку просвітницьких зібрань. Їх присвятили популяризації нової назви села Лоза неподалік Глобиного та постаті уродженця м. Глобине Юрія Лози — картографа, головного редактора видавництва «Мапа», історика, краєзнавця, великого патріота України. 31 січня минуло 75 років з дня народження видатного земляка.
Редактор і популярний радіоведучий Українського радіо «Полтава» Олександр Бобошко провів радіопередачу «Будні». Її було присвячено першому міністру закордонних справ України, уродженцю Хорольського краю Полтавщини Олександрові Шульгину. Спікером радіопередачі став автор ініціатив з його пошанування, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
28 січня минуло 120 років з дня народження уродженця Полтави, талановитого художника Павла Горобця. Ця дата за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою ВР відзначається цьогоріч на державному рівні. Полтавська ОВА, Департамент культури і туризму ОВА, Полтавський обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка влаштували різноманітні заходи з пошанування пам’яті митця.
У межах виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» згідно із Постановою Кабміну №49 на Полтавщині перейменовано низку заказників, ботанічних пам’яток, дендраріїв, балок, урочищ тощо. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
8 січня 1935 року в Біївцях Полтавської області народився один з найяскравіших представників покоління шістдесятників, журналіст та поет — Василь Симоненко. 90-річчя від дня його народження за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою ВР відзначається цьогоріч на державному рівні. У обласному центрі та у переважній більшості громад Полтавського краю відбулися різноманітні заходи з пошанування пам’яті «витязя української поезії».
Оксана Мешко — уродженка села Старі Санжари на Полтавщині, борець за незалежність України у 20 столітті, учасниця Руху опору шістдесятників, голова Української Гельсінської групи в період масових арештів з боку карально-репресивних органів КДБ СРСР в кінці 1970-х років, політв’язень російсько-комуністичних таборів. 120-річчя від дня народження цієї жінки, яка вчинила подвигу гідний спротив цілій імперії зла СРСР і вийшла в організатори цілеспрямованої боротьби за права людини і права народу, відомої в нашій історії як гельсінкський рух, за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. Одній із найвизначніших діячок українського національно-визвольного руху 60–80-х рр. у селі Старі Санжари Новосанжарської громади Полтавського району присвятили низку пропам’ятних заходів. Їх організували виконком Новосанжарської селищної ради та Старосанжарська гімназія імені Оксани Мешко за ініціативи Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА та Полтавського офісу УІНП.
22 січня у 1918 році на хвилі національно-визвольних змагань Українська Центральна Рада вперше у XX столітті проголосила незалежність України. На захист молодої держави від російсько-більшовицької агресії під Крутами 29 січня 1918 року стали українські добровольці. На державному рівні День пам’яті Героїв Крут почали відзначати з 2003 року. Пам’ятній даті Полтавська ОВА, заклади культури Полтавської міської громади та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) присвятили низку заходів.