Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія «Лубни» продовжують створювати короткометражні просвітницькі відеоролики про видатних особистостей, на честь яких названо вулиці у громаді та життя і діяльність яких пов’язане з Лубенщиною. Проєкт має назву «Повернуті із небуття». Зокрема, у Лубнах в межах цього відеопроєкту створили відеоролик про Миколу Міхновського — громадського та політичного діяча, правника, учасника боротьби за незалежність України в XX столітті, основоположника українського самостійницького руху й ідеолога української державної незалежності, автора знакових праць — проєкту Основного закону самостійної України, «Кредо молодого українця» та маніфесту «Самостійна Україна».
Під головуванням першого заступника міського голови Полтави Валерія Пархоменка відбулася нарада за участю службовців місцевого самоврядування та краєзнавців. На ній обговорювали план заходів з пошанування у Полтавській міській громаді першого міністра освіти УНР, уродженця Полтави Івана Стешенка.
Після звернень до управління ЖКГ Полтавського міськвиконкому громадських активістів у сфері деколонізації та родин полеглих Героїв російсько-української війни з ряду будинків на вулицях Полтави знято (або зафарбовано) старі незаконні вуличні аншлаги із зазначенням колишніх комуністичних та російських назв. Про це повідомляють у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
Цими днями у Полтаві на фасаді будинку по вул. Олександра Оксанченка за участі воїнів ЗСУ, секретаря міської ради Катерини Ямщикової, ГО «Історична платформа», представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара відкрили інформаційно-просвітницьку табличку про льотчика першого класу, Героя України (посмертно) Олександра Оксанченка. Він був закоханий у небо, а польоти обрав своїм фахом, пілот-ас, знаний у світі за надзвичайну майстерність, переможець багатьох авіашоу. Заступник командира з льотної підготовки, інструктор-пілот 831-ї Миргородської бригади тактичної авіації, уважний, справедливий до підлеглих та учнів, воїн, що першим піднявся в небо у 2014-му — у перший рік новітньої російсько-української війни. Той, хто повернувся на службу із запасу й злетів у небо в перший день повномасштабного вторгнення росіян. Загинув, відволікаючи на себе ворожу авіацію.
Тематичні зустрічі-історичні екскурси, презентації книжкових виставок і покази документальних відео відбулися у Центральній бібліотеці Полтавської міської територіальної громади. Просвітницькі заходи присвятили знаковим подіям новітньої історії — всім трьом Майданам за незалежність. Передусім Помаранчевому, адже цьогоріч — 20-річчя «Помаранчевої революції». Спікером став Олег Пустовгар — представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області та активний учасник рухівських мітингів 1991 року, Помаранчевих подій та Революції Гідності. Учасниками зустрічей були здобувачі освіти Полтавського університету економіки і торгівлі та учні шкіл облцентру.
Експонування у фоє Полтавської обласної філармонії виставкового проєкту «Проти Голіафа» — про жінок і чоловіків з ОУН і УПА, які кинули виклик російсько-комуністичному режиму влаштували Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП), Полтавський обласний Полтавський обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Над виставкою працювали Центр досліджень визвольного руху, УІНП та Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
У третю суботу листопада полтавці вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років — геноциду російсько-більшовицького режиму проти українського народу.
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.
Розпорядженням начальника Полтавської ОВА Пилипа Проніна №416 від 22 серпня 2024 року вулицю Семьона Гетьмана (генерал-майор авіації армії СРСР, учасник встановлення ленінської радянської влади на території України та операції СРСР з вторгнення до незалежної держави Фінляндія) за ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара та очільниці історичного клубу імені Федора Борківського при Полтавській міській центральній бібліотеці Ніни Кирпотіної перейменовано на честь Уласа Самчука. Провулок Чистопрудний у Полтаві (русизм у назві, порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної) теж перейменовано рішенням сесії Полтавської міськради від 10 березня 2023 року. Депутати тоді підтримали ініціативу робочої групи при Інституті розвитку міста та он-лайн голосування на інтернет-платформі «ЕДЕМ» щодо нової назви провулку на пошану Гарета Джонса. Тож сьогодні з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду розповідаємо про згадані назви вулиці та провулку облцентру.
Таку назву мав «круглий стіл» у Полтавській академії неперервної освіти (ПАНО) ім. М. В.Остроградського. Лейтмотивом зібрання стала думка про необхідність донесення правди про геноцидний характер голодомору. Освітяни мають усвідомити, що наративи, які вони несуть в учнівську та студентську аудиторію, заходи та уроки з теми Голодомору мають бути наповнені не пафосом, а конкретикою, спираючись у викладанні теми на матеріали про ті страшні події на Полтавщині. Заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко підкреслив: «Необхідно максимально демонструвати інформацію про Голодомор на цифрових платформах, якими користується молодь, активізувати просвітницьку роботу з учнями, студентами. Свідки злочинів 1932–1933 років відходять у засвіти, натомість сьогодні бачимо нові злочини того ж ворога. Український народ століттями відчуває цю екзистенційну боротьбу з росією. Треба, щоб не тільки ми пам’ятали і відчували, як нам важко, треба, щоб ця інформація була мультиплікована для всіх. Наше завдання — освітян, Українського інституту національної пам’яті, краєзнавців, — максимально поширювати історичну правду».