Український інститут національної пам’яті (УІНП) уклав угоду про інформаційну співпрацю із полтавським телеканалом «ІРТ-Місто+». Підпис під договором-меморандумом від УІНП поставив його очільник Олександр Алфьоров, а від полтавського телеканалу директор Ігор Кужик. Це вже другий меморандум про інформаційну співпрацю. Перша угода між УІНП і полтавським телеканалом укладалася у квітні 2020-го, нинішня передбачає співпрацю ще на 5 років.

У 2022 році у межах деколонізаційних процесів провулок у місті Кременчук Полтавської області, у назві якого звеличувалося ім’я російського письменника Валерія Брюсова, перейменували. У новій назві провулка наддніпрянського міста увічнено борця за незалежність України у 20 столітті, військового діяча, підполковника Армії Української Народної Республіки (УНР), громадсько-політичного діяча, редактора журналу «Українське козацтво» (США) Антіна Кущинського. Він народився 14 лютого 1897 у містечку Лохвиця на Полтавщині, а дитинство і юність промайнули у Кременчуці.

4 лютого 1919 столицю УНР Київ захопили російські більшовики, а голова Директорії Української Народної Республіки (УНР) Володимир Винниченко подав у відставку та виїхав з країни. У цих вкрай складних історичних обставинах Симон Петлюра очолив збройну боротьбу Армії УНР проти червоної та білої Росії. 11 лютого 1919 він став на чолі воюючої держави, зосередивши командування Директорією та військом, перебуваючи на посаді Головного Отамана військ і флоту УНР.

8 лютого 1896 року у Рашівці Гадяцького повіту Полтавської губернії (нині село належить до Лютенської громади Миргородського району Полтавської області) народився Василь Бутенко (Хмурий) — військовий діяч Української Народної Республіки (УНР), соратник Симона Петлюри, журналіст, мистецтвознавець, театральний оглядач, один із перших вітчизняних дослідників авангардного мистецтва, жертва кремлівського російсько-комуністичного терору. 130-річчя від дня народження цього митця і борця за незалежність України у 20 ст. за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з парламентською Постановою про пам’ятні дати та ювілеї цьогоріч відзначається на державному рівні.

Представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар надав консультації виконкому Полтавської міської ради щодо необхідності усунення імені генерала російської імператорської армії Алєксєя Бутовського з назви міської комунальної установи «Стадіон „Ворскла“ ім. Олексія Бутовського». Об’єкти, що глорифікують цього росіянина підлягають обов’язковому усуненню з публічного простору — перейменуванню або демонтажу відповідних об’єктів.

180-річчя від дня народження Василя Милорадовича-видатного фольклориста, етнографа, історика, народознавця, поета і перекладача, уродженця Токарів на Полтавщині (нині село належить до Лохвицької міської громади Миргородського району Полтавської області) цьогоріч згідно з Постановою ВР відзначається на державному рівні. За ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві та відділу культури, сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Лохвицької міської ради у селі Токарі Лохвицької громади земляка вшанували просвітницькими зібраннями.

3 лютого 1861 року у Полтаві народився Віталій Авксентійович Гудима — генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки (УНР).

30 січня 1866 року минуло 160 років від дня народження одного із фундаторів Української автокефальної церкви, архієпископа Юрія (Георгія) Міхновського. Він належав до того ж давнього козацько-священицького роду, що й ідеолог української самостійності Микола Міхновський, був його далеким родичем. Народився у селі Піщана Золотоніського повіту Полтавської губернії (нині Черкаська область) у родині священника. За прикладом батька обрав шлях душпастиря. І життєвий принцип: служити Богу й Україні, де б ти не був.

«Завдяки Крутам УНР визнали державою», — лаконічно пояснив у інтерв’ю інтернет-виданню «Історична правда» значущість звитяги доктор історичних наук Володимир Сергійчук. Патріоти стали на захист IV Універсалу Центральної Ради, яким вперше у ХХ столітті було проголошено державну незалежність і стримали на кілька днів російсько-більшовицьку навалу. Відтак Українська Народна Республіка (УНР) встигла одержати визнання своєї державності 9 лютого 1918 року від Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини. Реалії новітньої російсько-української Війни за Незалежність спонукають активніше підкреслювати історичну тяглість між сучасними ЗСУ та захисниками УНР. Серед тих, хто боронив Україну 108 років тому під Крутами був і Іван Шарий, уродженець села Вереміївка Полтавської губернії (нині цей населений пункт належить до Іркліївської громади Золотоніського району Черкаської області). Ця стаття — данина пам’яті крутянцю, борцю за Незалежність.

Наприкінці грудня 1917 року полтавець Андрій Геращенко шукав у Києві кімнату на двох з правом користуватися кухнею. Його син, 19-річний Віктор забажав переїхати до Києва з Миргорода, вступив до вишу та шукав можливості продовжити свою службу в українських військових частинах, які щойно-щойно створювались.