З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у селі Малі Кринки Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області відділ культури, сім’ї та молоді місцевого виконкому провів огляд технічного стану споруди звеличення російсько-комуністичного військового злочинця Ніколая Ватутіна. З’ясувалося, що погруддя росіянина відсутнє повністю, лишилися тільки рештки бетонного фундаменту. До Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА направлено лист щодо вилучення неіснуючого пам’ятника з державного реєстру нерухомих пам’яток України. Про це повідомили представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара у офіційній відповіді із виконкому Глобинської громади.

Відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та згідно з рішенням 44-ої позачергової сесії 8 скликання Диканської селищної ради Полтавського району № 26 «Про найменування (перейменування) вулиць та провулків населених пунктів Диканської селищної ради» перейменовано вулиці та провулки населених пунктів Диканської селищної ради. Ухвалі депутатів передували консультації з Полтавським офісом Українського інституту національної пам’яті та праця місцевої топонімічної комісії. Чимало пропозицій щодо нових україноцентричних назв сформулював член комісії, уродженець Диканьки, професор, доктор культурології, кандидат історичних наук, завідувач кафедри музейно-туристичної діяльності Харківської державної академії культури Анатолій Щербань.

У межах заходів до 90-роковин Голодомору Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека (відділення «дитячий простір») та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) влаштували презентацію дитячої книги «Скриня». Нове видання зявилося друком завдяки підтримці УІНП. У основі сюжету книги історія однієї родини, дівчинки Ярини, які в лихоліття Голодомору врятувалися завдяки подвійному дну своєї скрині. Представили книгу дітям 3-х та 4-х класів шкіл Полтави.

У Полтавській академії неперервної освіти (ПАНО) ім. М.В. Остроградського відбувся обласний науково-методичний семінар «Формування культури пам’яті про Голодомор 1932-1933 років – геноцид Українського народу». Його організували Департамент освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська академія неперервної освіти ім. М.В. Остроградського, Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП), кафедра історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Державний архів Полтавської області. До участі у семінарі долучились керівники педагогічних спільнот учителів історії територіальних громад, учителі історії закладів загальної середньої освіти області.

Інформаційні матеріали «Пам'ятаємо! Єднаємося! Переможемо!». Українського інституту національної пам'яті до 90-х роковин Голодомору 1932–1933 років

Напередодні сумної дати-90 роковин кремлівського голодомору-геноциду Інститут журналістики Шевченкового університету оприлюднив імена лауреатів Відзнаки «Медаль Ґарета Джонса. Правда і Честь», заснованої в пам’ять відомого валлійського журналіста, який першим відкрив світові очі на трагічні події в Україні 1932-1933 років. 

З чого розпочалася десять років тому Революція Гідності? Якими були знакові періоди полтавського Майдану? Як вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні, а також яка роль Революції Гідності в історії України?

Співзасновник Української революційно-демократичної партії, діяч центру УНР в екзилі, журналіст, публіцист, історик, мемуарист, співробітник радіо «Свобода» Михайло Воскобійник народився у місті Миргороді рівно 105 років тому, 21 листопада 1918 року. Тож сьогодні розповімо про цього громадсько-політичного і культурного діяча.

Цьогоріч країна відзначає перший ювілей Революції гідності — 10 років. До Дня Гідності та Свободи, який щороку відзначають 21 листопада, Мінкульт, Український інститут національної пам’яті та Музей Майдану разом із партнерами представив програму заходів, ключове гасло та соціальну кампанію.