Співзасновник Української революційно-демократичної партії, діяч центру УНР в екзилі, журналіст, публіцист, історик, мемуарист, співробітник радіо «Свобода» Михайло Воскобійник народився у місті Миргороді рівно 105 років тому, 21 листопада 1918 року. Тож сьогодні розповімо про цього громадсько-політичного і культурного діяча.

Цьогоріч країна відзначає перший ювілей Революції гідності — 10 років. До Дня Гідності та Свободи, який щороку відзначають 21 листопада, Мінкульт, Український інститут національної пам’яті та Музей Майдану разом із партнерами представив програму заходів, ключове гасло та соціальну кампанію.

На виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» 37-ма позачергова сесія восьмого скликання Градизької селищної ради Кременчуцького району рішенням №18 перейменувала 80 об’єктів топонімії населених пунктів громади. Рішення підписав селищний голова Мирослав Носа. Ухвалі депутатів передувала активна і системна праця місцевої топонімічної комісії, яка активно консультувалася із Полтавським офісом Українського інституту національної пам’яті, краєзнавцями та громадським активістом Артемом Рясою.

У Лубенській міській громаді Полтавської області успішно триває виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». 16 листопада відбулася позачергова тридцять п’ята сесія восьмого скликання. Відповідно до ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» депутати ухвалили рішення про перейменування восьми вулиць та провулків у містіЛубни. У нових назвах увічнено пам'ять видатних борців за незалежність та діячів української культури і науки, життя і діяльність яких пов’язані із Лубнами.

Мистець світового рівня з Полтавщини Михайло Дмитренко є досить відомим у країнах поселення українців як видатний майстер станкового й монументального малярства. Сьогодні розповімо про його мистецький і життєвий шлях.

87-ій річниці від дня народження активної учасниці руху шістдесятників, правозахисниці, публіцистки, мемуаристки, філологині Надії Світличної було присвячено показ короткометражного документального фільму на полтавському телеканалі «Місто+». Трансляція відбулася у межах угоди про інформаційну співпрацю між цією телекомпанією та Українським інститутом національної пам’яті (УІНП).

Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія «Лубни» створили низку короткометражних просвітницьких відеороликів про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов’язане з Лубенщиною.

Цими днями під головуванням секретаря міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. У засіданні в режимі ZOOM-відеоконференції взяв участь член комісії, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар. Комісія розглянула низку важливих питань виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) передав до Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Котляревського та громадським активістам Оржицької громади Лубенського району друковані популяризаційні матеріали з історії визвольної боротьби українського народу за незалежність, проти російських загарбників.

Тривалий час процеси декомунізації у Гадячі дехто штучно стримував: протягом восьми років лишалися комуноназви вулиць, які мали бути перейменовані ще навесні 2016 року, декомунізували ж їх лише у квітні 2022 року, коли за наполяганням Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) було перейменовано 32 вулиці, провулки і площу, в тому числі й такі одіозні, як Дзержинського, Калініна, Комсомольську, Крупської, Радянську, Чапаєва. А старт деколонізації був зумовлений ухваленням Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Тож у липні, серпні і вересні відбулося громадське обговорення нових назв першої черги, згодом засідання топонімічної комісії, а потім депутати міської ради на сесії затвердили 17 нових назв вулиць Гадяча. До другої черги перейменувань увійшли 23 об’єкти топонімії, які звеличують росію і СРСР. Пропозиції щодо них прийматимуть по 30 грудня ц. р.