У новітній історії боротьби українського народу за незалежність від СРСР і росії вирішальну роль відіграли три Майдани.

Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради на пропозицію представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара надіслав звернення до АТ «Укрзалізниця» щодо усунення з публічного простору шляхом перенесення барельєфа на честь перемоги армії московського царя і ката Гетьманщини Пьотра I у Полтавській битві, що знаходиться на фасаді будівлі залізничного вокзалу «Полтава-Південна» з подальшою передачею його до Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Про це повідомляють у Полтавському офісі УІНП.

Про це повідомляють у редакції видання «Рідний край. Газета Гадяцького земства» та Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті. Проєкт ініціювала редакція медіа «Рідний край. Газета Гадяцького земства», яку свого часу редагувала Олена Пчілка за підтримки відділу культури і туризму Гадяцької міської ради Полтавської області.

130 років тому, 15 листопада 1894 року у селі Жорнокльови Золотоніського повіту Полтавщини, на теренах колишнього Переяславського полку Гетьманщини народився видатний український митець Іван Падалка.

Напад Росії на Україну зробив революцію у свідомості українців. У суспільстві зберігається значний інтерес до історії, а також зростає підтримка українців  державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті. Про це свідчать дані соцдослідження. У порівнянні з минулим роком зросла частка тих, хто повністю підтримує дії держави у цій сфері, з 31,4% (у 2023 році) до 36,1% (у 2024). Загалом же у 2024 році 89,1% респондентів цілком або частково підтримують політику держави у сфері відновлення та збереження національної пам’яті за останні 10 років. Підтримка декомунізації та деколонізації у суспільстві теж зростає. 

Сто років тому, 10 листопада (за іншими даними — 19-го) в селі Макухи (нині підпорядковане Зіньківській міській територіальній громаді Полтавського району) на Полтавщині народився видатний український кобзар Михайло Башловка. Він був останнім із могікан, носієм традиції сліпих кобзарів, яких практично повністю винищив російсько-комуністичний режим у 1920-1930 роках. Кобзар Михайло Башловка — один із тих, хто співав про звитяжну сторінку історії Української Народної Республіки-бій під Крутами. А ще говорив і співав про Голодомор тоді, коли всім було наказано мовчати про цей страшний злочин комуністичного режиму, моторошну трагедію українського народу.

На фасаді Полтавської загальноосвітньої школи № 24 відкрили меморіальну дошку Володимиру В’язуну (позивний «В’язь»), випускнику цього навчального закладу, полеглому сержанту 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» ім. Олега Куцина. Участь в урочистій події взяли рідні та близькі воїна-націоналіста, представники Ветеранського центру Полтавської міської територіальної громади, Українського інституту національної пам’яті (УІНП), педагоги й школярі школи № 24.

Протягом десятиліть у назві провулку Кременчука возвеличувалася Марина Раскова — співробітниця сталінського НКВД СРСР у 1937-1939 рр., уповноважена особливого відділу НКВД, старший лейтенант держбезпеки. Декомунізація розставила усе на свої місця: символічно, що провулок перейменовано на честь діячки Організації Українських Націоналістів (ОУН), організаторки і керівниці Червоного Хреста, зв’язкової Головнокомандувача Української Повстанської Армії Романа Шухевича Катерини Зарицької. Вона народилася 110 років тому, 3 листопада 1914 року. Тож сьогодні з нагоди пам’ятного ювілею розповідаємо про борця за незалежність у 20 столітті, чиє життя стало взірцем незламності та боротьби за Україну.

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики спрямував до Полтавської ОВА, Полтавської міської ради, Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України свої рішення та рекомендації про усунення з публічного простору Полтавської міської громади споруд звеличення російського імператора Пьотра I та так званої «слави руского оружія» в Полтавській битві. Також народні депутати прийняли ухвали й щодо створення кластеру російської монументальної пропаганди на території Державного заповідника «Поле Полтавської битви», перепрофілювання останнього на мазепинський музей Гетьманщини та масштабування популяризаційного проєкту «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди». Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

У ефірі полтавського телеканалу «Місто+» в межах угоди про інформаційну співпрацю демонструється відео Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Новий історичний ролик розповідає про різні етапи російського лінгвоциду, від заборони проповідей давньоукраїнською та знищення церковних книг, заборони українського книгодрукування і витіснення української з освіти та культури до фізичного знищення носіїв української ідентичності через Голодомор, репресії, окупацію культурного простору та підміну понять. У відео показано тяглість російського лінгвоциду і силу українського спротиву. В основу ролика лягли матеріали виставки «Мововбивство – складова рашизму». Виробництво: Prosto production.