Рішеннями 36 і 37 сесій VІІІ скликання Гребінківської міської ради Лубенського району у населених пунктах громади перейменовано 55 вулиць і провулків. Так ухвалили відповідно до законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та «Про місцеве самоврядування в Україні». Сесійному засіданню передувала праця робочої групи при постійній депутатській комісії міської ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту та засобів масової інформації. До цього дорадчого органу увійшли місцеві краєзнавці, вчителі, депутати, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, громадські діячі та старости старостинських округів Гребінківської громади.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Гадяцька громада Миргродьского району Полтавської області передала до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі (Сумська область) пам’ятники російсько-більшовицькому комдиву Чапаєву, одному із засновників ЧК та організаторів «червоного терору» Дзержинському, одному із засновників комуноідеології Марксу та трубадуру російської імперії Пушкіну. Передачу здійснили відділ культури виконкому Гадяцької міської ради Миргородського району та Гадяцький краєзнавчий музей.

Рішеннями 36 й 37 сесій VIII скликання Гребінківської міської ради Лубенського району у населених пунктах громади перейменовано 55 вулиць і провулків. Значну частину вулицю назвали іменами героїв-земляків, які полягли за незалежність України в російсько-українській війні. Так ухвалили відповідно до законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та «Про місцеве самоврядування в Україні». Сесійному засіданню передувала праця робочої групи при постійній депутатській комісії міської ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту та засобів масової інформації. До цього дорадчого органу увійшли місцеві краєзнавці, вчителі, депутати, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, громадські діячі та старости старостинських округів Гребінківської громади.

20 листопада — день народження УНР. А ще цього року виповнюється дві дати, тісно переплетені з історією нашого краю: 140 років тому народився генерал-хорунжий армії УНР Всеволод Петрів, який 105 років тому звільнив Лубни та Полтавщину від більшовицької окупації. Сталися ті події далекого 1918-го і, можливо, не мали б такого розголосу, якби пан Всеволод не лишив по собі детальних записів, де фігурує й наше місто. У мемуарах Петрів чесно та неупереджено описав і політичну обстановку, і самі бої, що точилися під Лубнами. Артилерія на «ВИДАХ» — територія нинішнього Молодіжного парку описана ну, дуже атмосферно…

Після звернень Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та активістів ГО «Декомунізація. Україна» публічний простір Гадяцької, Решетилівської, Лохвицької, Горішньоплавнівській та Лубенської громад Полтавщини очистили від ворожої незаконної символіки. Так зроблено на виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»

Рішенням двадцять шостої сесії восьмого скликання Шишацької селищної ради Миргородського району у межах виконання законів «Про засудження і заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», «Про забезпечення української мови як державної» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» у населених пунктах громади перейменовано 113 об’єктів. При розробці рішення депутати врахували висновки та рекомендації Експертної комісії з реалізації держаної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Шишацької громади. До цієї комісії входять краєзнавці, старости старостинських округів, історики, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, бібліотекарі, місцеві депутати, громадські діячі.

За ініціативи краєзнавчої спільноти Полтавщини та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені Котляревського влаштувала вечір пам’яті видатного українця, уродженця Полтави, поета й письменника, першого міністра освіти Української Народної Республіки (УНР) Івана Стешенка, підступно вбитого більшовиками 105 років тому. На вечорі презентували книгу «Іван Стешенко. Твори, переклади, вибране листування» — єдине видання його творів, матеріали до якого впорядкував краєзнавець Григорій Титаренко. Окрасою вечора став виступ народного артиста України, відомого кобзаря, лірника, воїна ЗСУ, лідера гурту «Хореа Козацька», неодноразового учасника фестивалю «Мазепа-фест» Тараса Компаніченка.

Відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та згідно із рішенням 38 сесії 8 скликання Чутівської селищної ради Полтавського району перейменовано 25 об’єктів топонімії населених пунктів громади.

Нашого цвіту — по всьому світу, цей вираз давно уже став для мене аксіомою. Особливо полтавського цвіту. Неймовірно була подивована, коли дізналась, що автор знаменитого фото «Чукутиха з люлькою» — уродженець Полтавщини Микола Сеньковський. Цей знімок у 1931 році отримав гран-прі на міжнародній європейській виставці в Парижі. У цьому ж 31-му пан Микола виконує вперше в історії української фотографії фотометричну панораму Чорногірського хребта під назвою «Східні Карпати — Чорногора», зняту з гори Кострич. Триметрова копія її експонується в Музеї-садибі Михайла Грушевського у селі Кривовірні.

Відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та згідно із рішенням 43 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району перейменовано 26 об’єктів топонімії населених пунктів громади.