1 березня 1885 року, 140 років тому в Полтаві, у багатодітній сім’ї народилася акторка театру та кіно Явдоха Іванівна Верховинець-Костева, яка взяла собі псевдонім Доля.

Дмитро Нитченко народився 120 років тому, 22 лютого 1905 року в козацькому містечку Зіньків на Полтавщині, а закінчив свій життєвий шлях на далекому п’ятому континенті — в австралійському м. Мельбурн 15 вересня 1999 року. Тож у цей ювілейний рік шану митцю віддали як у Австралії, так і в Україні. Просвітницьке он-лайн зібрання «Під сонцем Австралії» організували «Союз Українок Австралії» (відділ «Мальви» у штаті Вікторія), Світовий конгрес українців, та Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського.

Полтава остаточно розпрощалася з культом совєтського педагога, денікінця, співробітника НКВС Антона Макаренка. У Полтаві налічувалося три меморіальні дошки, їх демонтовано. 2 березня прибрано останню, найганебнішу: фасад старого корпусу Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ) очищено від дошки антиукраїнському діячеві Макаренку. Про виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»повідомив ЗМІ перший проректор ПНПУ Олексій Гура.

У селі Мачухи, що поблизу Полтави, виконком місцевої сільської ради та представництво Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві за участю першого заступника голови Полтавської обласної ради Олександра Лемешка організували просвітницькі зібрання з нагоди 160-річчя Івана Липи — борця за незалежність України у 20 столітті, міністра віросповідань УНР, письменника, лікаря.

Згідно з розпорядженням Полтавської ОВА та за ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара й очільниці історико-краєзнавчого клубу імені Федора Борківського при Центральній бібліотеці Полтавської міської громади Ніни Кирпотіної у мікрорайоні «Авіамістечко» міста Полтава вулицю Сємьона Гетьмана (учасник встановлення влади ленінської росії на території України; учасник операції СРСР з вторгнення до незалежної держави Фінляндія, або Зимової війни у період від 30 листопада 1939 року до 13 березня 1940 року, коли Радянський Союз мав намір завоювати Фінляндію шляхом встановлення маріонеткового комуністичного уряду) перейменована на Уласа Самчука. Ще за життя зарубіжні дослідники назвали його «українським Гомером», відзначаючи, що він відкрив світові невідому досі Україну. 20 лютого минуло 120 років від дня народження Уласа Самчука.

26 лютого Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ щодо зміни найменувань місцевих загальних судів». Серед іншого перейменовано суди у Полтавській області: Ленінський районний суд міста Полтави на Подільський районний суд міста Полтави; Октябрський районний суд міста Полтави на Шевченківський районний суд міста Полтави; Комсомольський міський суд Полтавської області на Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області.

Згідно з рішенням виконкому Полтавської міськради фасад житлового будинку вулиці Семена Антонця (будівля колишнього Полтавського учительського інституту) очищено від дошки звеличення денікінця і співробітника НКВС, совєтського педагога Антона Макаренка. Демонтаж здійснили працівники ЖЕО №2 за дорученням управління ЖКГ Полтавської міськради. Нагадаємо, відповідно до фахового висновку Українського інституту національної пам’яті (УІНП) географічні об’єкти, назви юридичних осіб та об’єктів права власності, пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених совєтському письменникові та педагогу, керівникові дитячих виховних колоній Макаренку А. С. належать до символіки російської імперської політики.

Цьогоріч відзначаємо 160-річчя з дня народження відомого лікаря, літератора, громадського і політичного діяча Івана Липи (1865-1923). Ювілей видатного обстоювача і будівничого Української Народної Республіки та української національної культури за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. Іван Липа став яскравим виразником української ідеї зрізу ХІХ-ХХ століть, почавши від «Братерства тарасівців» і дійшовши до міністерської посади в уряді УНР. Водночас його біографія є цінною в контексті краєзнавчих студій, адже він народився в Керчі, навчався в Харкові, працював на Полтавщині та Одещині, а завершував земний шлях на Галичині. У цьому нарисі робимо наголос на маловідомому періоді його діяльності на Полтавщині в селі Мачухи.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до початку російсько-української війни та повномасштабного вторгнення РФ в Україну

У 1925 році на хуторі Каленівщина Роменського повіту на Полтавщині у селянській родині народився Петро Ротач — поет, письменник, літературознавець, енциклопедист, перекладач, член Національної спілки письменників України (1992), почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1998), лауреат премії імені Симона Петлюри. Ювілей видатного обстоювача і будівничого української національної культури за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. Низка заходів з нагоди сторіччя від дня народження Петра Ротача відбулася у Полтаві.