Низка громад Полтавщини отримали консультації від представництва Українського інституту національної пам’яті у Полтаві у межах Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні». Ним, як відомо, офіційно визнано Голодомор актом геноциду українського народу і зобов’язано органи місцевого самоврядування дбати про увічнення пам’яті жертв. Закон також передбачає, що публічне заперечення Голодомору є протиправним і є наругою над пам’яттю мільйонів жертв. Консультації щодо меморіалізації та збереження поховань надано Полтавській міській, також Кам’янопотоківській сільській (Кременчуцький район) та Лютенській сільській (Миргородський район) громадам. Про це повідомив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

317 років тому, у листопаді 1708 року за наказом московського царя Пьотра І (за Тарасом Шевченком: «це той перший, що розпинав нашу Україну») московитські військові злочинці знищили мазепинську гетьманську столицю Батурин разом з цивільним населенням. Цей акт ворожого геноциду був реакцією на повідомлення про антимосковський воєнно-політичний виступ гетьмана Івана Мазепи. З цієї нагоди у місті за підтримки Чернігівської ОВА у місті Батурин Чернігівської області на базі Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» влаштували низку меморіальних та просвітницьких заходів. До них долучилася і громадська делегація з Полтави на чолі із воїном ЗСУ, правозахисником Анатолієм Банним; першою головою управи Полтавського крайового Руху, вишивальницею, правозахисницею Зоєю Коваленко та керівником Міжнародного центру української мови при Полтавському національному педагогічному університеті Вірою Мелешко.

Уродженець села Ручки (тепер підпорядковане Петрівсько-Роменській громаді Миргородського району Полтавської області) Михайло Жовтобрюх був, є й залишиться назавжди знаковою постаттю в українській і світовій лінгвістиці.

На вебсайті Державного архіву Полтавської області з нагоди 120-річчя виходу у світ першої україномовної газети «Хлібороб» (м. Лубни) презентовано виставку: «Потужна сила рідного слова: «Хлібороб». На виставці використано документи Державного архіву Полтавської області та Центрального державного історичного архіву України. Серед документів: часопис «Хлібороб», який брати Володимир та Микола Шемети випустили «без пред’явлення законом встановленого дозволу, явочним порядком» у Лубнах 12 листопада 1905 року; рапорти повітових справників Полтавському губернаторові про вихід першого україномовного видання на наддніпрянській Україні; політичну неблагонадійність лубенських видавців-редакторів та протизаконну діяльність місцевої друкарні Іцковича; акти про обшуки у політично підозрілих осіб; окремі публікації часопису рідною мовою.

Під час відзначення знакових дат нашого минулого зазвичай згадуємо найвидатніших діячів. Водночас сотні достойників – борців за незалежність місцевого калібру, залишаються досі у затінку. Тож важливо не тільки повернути такі прізвища із небуття, а й всіляко популяризувати для широкого загалу. Ім’я співзасновника Української Демократичної Хліборобської Партії, діяча УНР і ЗУНР, товариства «Просвіта»; публіциста, письменника, педагога, комісара освіти Української Центральної Ради на Полтавщині громадського діяча та публіциста Віктора Андрієвського (1885-1967) упродовж останніх років вже згадувалося у ЗМІ. Цьогоріч 140-річчя із дня його народження за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно із Постановою ВР «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках» відзначається на державному рівні. Тож сьогодні розповім розлого про цю непересічну людину, яка жертовно і плідно працювала у різні історичні періоди задля розбудови української державності.

220 років тому, 12 листопада 1805 року у селі Сторожове Полтавського повіту (нині належить до Чутівської селищної громади Полтавського району Полтавської області) народився Дмитро Старицький — український театральний діяч, режисер-аматор і драматург, автор драми «Послідній кошовий запорізький» Дмитро Старицький. Цьогоріч 220-річчя із дня його народження за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно із Постановою ВР «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках» відзначається на державному рівні.

У межах Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Міністерство культури на підставі подань Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА та враховуючи рекомендації Українського інституту національної пам’яті (УІНП) видало наказ № 1062. Ним з Державного реєстру нерухомих пам’яток України серед іншого вилучено російсько-комуністичний об’єкт «Пам’ятний знак на честь моряків Дніпровської військової флотилії» у селі Сазонівка, що підпорядковане Оржицькій селищній раді Лубенського району. Тож із публічного простору цього населеного пункту прибрано згаданий знак як споруду звеличення моряків, які встановлювали владу ленінської росії, а стелу неподалік переозначили на символ полеглих борців із гітлерівським нацизмом. Відповідні роботи здійснили комунальні служби Оржицької селищної громади Лубенського району. Про це повідомили у представництві УІНП в Полтаві.

130-річчя із дня народження Миколи Божинського-Божка (1895-1918), воїна військових загонів Української Центральної Ради, учасника бою під Крутами, борця за незалежність України у XX столітті цьогоріч згідно з Постановою ВР «Про пам’ятні дати та ювілеї» відзначається на державному рівні. Народився у 1895 році в селі Калкаїв (нині — Старий Калкаїв Оболонської громади Кременчуцького району Полтавської області). Тож за ініціативи Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА та представництва Українського інституту національної пам’яті у Полтаві відділ освіти, культури, молоді та спорту Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області організував просвітницькі зібрання та презентації-перегляди тематичного відео у закладах освіти та культури громади.

«Вбивство Петлюри: як вбивця став «жертвою» — таку назву має новий випуску з мультимедійного проєкту «Правда чи міф», яке створюють Український інститут національної пам’яті (УІНП), державне агентство «Укрінформ» та радіо «Байрактар». Відстежувати проєкт можна на сайтах цих установ, слухати в етері згаданого радіо й у соцмережах та на Spotify.

За ініціативи Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА, представництва Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Полтаві та управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради до 140-річчя від дня народження Сергія Жука — уродженця міста Кобеляки, українського митця, педагога, літератора, діяча ОУН, борця за незалежність України у ХХ столітті — у Кобеляцькому музеї літератури та мистецтва імені Олексія Кулика відбулося просвітницьке зібрання «Гордість кобеляцького краю». Про це повідомив представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар.