Цими днями полтавський телеканал «Місто+» продемонстрував просвітницький відеоматеріал про уродженця Полтави Патріарха Мстислава з циклу «ІстФакт». Відео показали у межах угоди про інформаційну співпрацю між Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) і директором каналу Ігорем Кужиком.

Ще у 2016 році декомунізаційне розпорядження Полтавської ОДА назавжди викреслило з мапи Полтави Дмітрія Фурманова — російського більшовицького пропагандиста-письменника, героя совєтських анекдотів, творця брехливо-міфологізованого образу Чапаєва у літературі. Тож вже дев’ять років ця вулиця і транспортна зупинка має назву «Гетьмана Сагайдачного», гордо носить ім’я Петра Конашевича — Сагайдачного. 10 квітня помісна Українська Православна Церква вшановувала пам’ять благовірного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Здебільшого ця постать добре відома нам з історії, зокрема як організатор успішних походів Війська Запорізького проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Перше, що зробили російські окупанти в Криму — це демонтували пам’ятник Гетьману Сагайдачному. Обурлива витівка росіян засвідчує, наскільки важливий у час гібридної війни з російським імперіалізмом символьний простір для формування єдиної української нації і плекання патріотичних почуттів! Хіба не варто задуматися тим, які дотепер це вважають чимось другорядним? Ким же був і чим славний цей гетьман, за що його так люто ненавидить російська окупаційна влада?

У межах угоди про інформаційну співпрацю між Українським інститутом національної пам'яті (УІНП) та телеканалом «Місто+» глядачі з Полтавщини переглянули відео УІНП «Звідки з'явився міф про «братні народи»?». Спікером просвітницького відеоролика є голова УІНП у 2020-2024 рр. Антон Дробович. Про це сповістили у представництві УІНП в Полтаві.

У Терешківській громаді Полтавського району з назв вулиць у селах Заворскло і Минівка прибрано ім’я російського письменника Владіміра Каралєнка. Натомість увічнено пам’ять про воїна ЗСУ Максима Жушмана та письменника і основоположника української літературної мови Івана Котляревського. Про це повідомив представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Застарілі покажчики демонтували комунальні служби з низки будинків по вулицях Симона Петлюри, Героїв ОУН та Української Повстанської Армії у Полтаві. Зокрема, прибрали вуличні аншлаги із неактуальними російсько-комуністичними назвами «вул. Ковпака», «вул. Ватутіна» та «вул. Артема», які є символікою комуністичного тоталітарного режиму та російської імперської політики.

29 березня 2025 року куратор Українського Національного музею в Чикаґо пані Марія Климчак сповістила українську спільноту на чужині та Рідних землях, що у цьому північноамериканському місті відійшов у Вічність один із засновників й довголітній голова Фундації Українського ґеноциду у США Микола Семенович Міщенко, полтавець з походження. Дійсно, — «…найважче сприймати і повірити, що відійшов у кращі світи Великий Українець, мудрий і добрий батько для усіх, хто мав щастя бути поруч з ним. Тут, під чужим небом, багато років я почувала себе улюбленою дитиною, завжди захищеною плечами велетня. У мене нема слів, тільки сльози…»… — «…Спокійний і щасливий тоді, коли інші щасливі, завжди усміхнений й доброзичливий. Він дотримувався даного ним слова, справедливий і справжній. Працювати поруч з паном Миколою було в радість. Багато навчилася і дізналася від нього про життя в Бразилії. Відлетів назавжди, залишив про себе добру пам’ять…».

19 травня 2023 року на 30-й позачерговій сесії Полтавської міськради у межах процесів деколонізації перейменовано провулок, у назві якого звеличувався російський декабрист Бестужев. У новій назві пошановано Олександра Орлова — одного із фундаторів та директора Полтавської гравіметричної обсерваторії у 1926-34 рр та у 1938-51 рр., видатного українського астронома, академіка. Ухвалі міських обранців передувало он-лайн голосування полтавців на інтернет-платформі «Едем». Більшість учасників інтернет-волевиявлення підтримало увічнення пам’яті астронома. Ініціатива нової назви належить професору, учаснику міської топонімічної групи при Інституті розвитку міста Леоніду Булаві. Далі уривок з його книги «Павленки і Тарновщина».

4 квітня 1953 року народилася Квітка Цісик — американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна і блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень. У межах процесів декомунізації/деколонізації на її честь названо вулиці у Полтаві, Лубнах та селі Судіївка, що підпорядковане Мачухівській сільській раді.

Онлайн-відеоекскурсія «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди» — це спільний проєкт Українського інституту національної пам’яті та Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», який ставить собі за мету розвінчання російсько-імперських, совєтських міфів про Мазепу як, нібито, «зрадника, що мав намір віддати Україну на поталу Речі Посполитої» та брехню про те, що, начебто, гетьмана у його виборі не підтримало українське козацтво.

Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія «Лубни» продовжують створювати короткометражні просвітницькі відеоролики про видатних особистостей, на честь яких названо вулиці у громаді та життя і діяльність яких пов’язані з Лубенщиною. Веде ці передачі начальниця інформаційного відділу Лубенської міської ради Віта Коваленко. Проєкт має назву «Повернуті із небуття». Нещодавно у межах цього відеопроєкту створили відеоролик про Євгена Чикаленка -мецената, видавця, публіциста, члена Старої Громади, ініціатора заснування Товариства Українських Поступовців, учасника боротьби за незалежність України в XX столітті.