Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.

Розпорядженням начальника Полтавської ОВА Пилипа Проніна №416 від 22 серпня 2024 року вулицю Семьона Гетьмана (генерал-майор авіації армії СРСР, учасник встановлення ленінської радянської влади на території України та операції СРСР з вторгнення до незалежної держави Фінляндія) за ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара та очільниці історичного клубу імені Федора Борківського при Полтавській міській центральній бібліотеці Ніни Кирпотіної перейменовано на честь Уласа Самчука. Провулок Чистопрудний у Полтаві (русизм у назві, порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної) теж перейменовано рішенням сесії Полтавської міськради від 10 березня 2023 року. Депутати тоді підтримали ініціативу робочої групи при Інституті розвитку міста та он-лайн голосування на інтернет-платформі «ЕДЕМ» щодо нової назви провулку на пошану Гарета Джонса. Тож сьогодні з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду розповідаємо про згадані назви вулиці та провулку облцентру.

Таку назву мав «круглий стіл» у Полтавській академії неперервної освіти (ПАНО) ім. М. В.Остроградського. Лейтмотивом зібрання стала думка про необхідність донесення правди про геноцидний характер голодомору. Освітяни мають усвідомити, що наративи, які вони несуть в учнівську та студентську аудиторію, заходи та уроки з теми Голодомору мають бути наповнені не пафосом, а конкретикою, спираючись у викладанні теми на матеріали про ті страшні події на Полтавщині. Заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко підкреслив: «Необхідно максимально демонструвати інформацію про Голодомор на цифрових платформах, якими користується молодь, активізувати просвітницьку роботу з учнями, студентами. Свідки злочинів 1932–1933 років відходять у засвіти, натомість сьогодні бачимо нові злочини того ж ворога. Український народ століттями відчуває цю екзистенційну боротьбу з росією. Треба, щоб не тільки ми пам’ятали і відчували, як нам важко, треба, щоб ця інформація була мультиплікована для всіх. Наше завдання — освітян, Українського інституту національної пам’яті, краєзнавців, — максимально поширювати історичну правду».

У новітній історії боротьби українського народу за незалежність від СРСР і росії вирішальну роль відіграли три Майдани.

Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради на пропозицію представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара надіслав звернення до АТ «Укрзалізниця» щодо усунення з публічного простору шляхом перенесення барельєфа на честь перемоги армії московського царя і ката Гетьманщини Пьотра I у Полтавській битві, що знаходиться на фасаді будівлі залізничного вокзалу «Полтава-Південна» з подальшою передачею його до Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Про це повідомляють у Полтавському офісі УІНП.

Про це повідомляють у редакції видання «Рідний край. Газета Гадяцького земства» та Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті. Проєкт ініціювала редакція медіа «Рідний край. Газета Гадяцького земства», яку свого часу редагувала Олена Пчілка за підтримки відділу культури і туризму Гадяцької міської ради Полтавської області.

130 років тому, 15 листопада 1894 року у селі Жорнокльови Золотоніського повіту Полтавщини, на теренах колишнього Переяславського полку Гетьманщини народився видатний український митець Іван Падалка.

Напад Росії на Україну зробив революцію у свідомості українців. У суспільстві зберігається значний інтерес до історії, а також зростає підтримка українців  державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті. Про це свідчать дані соцдослідження. У порівнянні з минулим роком зросла частка тих, хто повністю підтримує дії держави у цій сфері, з 31,4% (у 2023 році) до 36,1% (у 2024). Загалом же у 2024 році 89,1% респондентів цілком або частково підтримують політику держави у сфері відновлення та збереження національної пам’яті за останні 10 років. Підтримка декомунізації та деколонізації у суспільстві теж зростає. 

Сто років тому, 10 листопада (за іншими даними — 19-го) в селі Макухи (нині підпорядковане Зіньківській міській територіальній громаді Полтавського району) на Полтавщині народився видатний український кобзар Михайло Башловка. Він був останнім із могікан, носієм традиції сліпих кобзарів, яких практично повністю винищив російсько-комуністичний режим у 1920-1930 роках. Кобзар Михайло Башловка — один із тих, хто співав про звитяжну сторінку історії Української Народної Республіки-бій під Крутами. А ще говорив і співав про Голодомор тоді, коли всім було наказано мовчати про цей страшний злочин комуністичного режиму, моторошну трагедію українського народу.

На фасаді Полтавської загальноосвітньої школи № 24 відкрили меморіальну дошку Володимиру В’язуну (позивний «В’язь»), випускнику цього навчального закладу, полеглому сержанту 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» ім. Олега Куцина. Участь в урочистій події взяли рідні та близькі воїна-націоналіста, представники Ветеранського центру Полтавської міської територіальної громади, Українського інституту національної пам’яті (УІНП), педагоги й школярі школи № 24.