Рішенням сесії Драбинівської сільської ради Полтавського району у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» з топонімії громади усунули радянські та російські назви. Місцеві депутати перейменували 14 вулиць і провулків у селах Драбинівка, Веселка, Варварівка, Дудкин Гай, Крута Балка, Галущина Гребля, Лугове, Мушина Гребля та Райдужне. З’явилися назви на честь Тараса Шевченка та Григорія Сковороди, але у більшості нових назв вирішено вшанувати рослини, скажімо, вишні й НЕ увічнювати пам’ять видатних історичних особистостей, пов’язаних із локальною історією, борців за незалежність України у 20 столітті та земляків-полеглих Героїв народної російсько-української війни за незалежність. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Днями за ініціативи Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності, створеної при Полтавській обласній військовій адміністрації у межах популяризації ключових норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» відбулася зустріч зі студентами Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого теми «Важливість зміни назви топонімів».

Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія «Лубни» продовжують створювати короткометражні просвітницькі відеоролики про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов’язане з Лубенщиною. При підготовці текстів використано напрацювання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади та довідки-анотації, що надані краєзнавцями та представником Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олегом Пустовгаром. Відеопроєкт має назву «Повернуті із небуття». Зокрема, у Лубнах в межах відеопроєкту створили відеоролик про Федора Габелка.

Рішенням сесії Горішньоплавнівської міської ради у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» перейменовано 22 об’єкти топонімії, які є символікою комуністичного режиму та російської імперської політики. З’явилися назви «Козацька, Гетьманська, Чумацька», але у більшості нових назв вирішено вшанувати рослини (бузок, волошки, каштани, калину тощо) й НЕ увічнювати пам’ять видатних історичних особистостей, пов’язаних із локальною історією, борців за незалежність України у 20 столітті та земляків-полеглих Героїв народної російсько-української війни за незалежність. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті.

850-років із часу першої писемної згадки про місто Полтаву (1174 р.) з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно із Постановою ВР «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-25 роках» відзначається на державному рівні. 29 червня — новий день міста Полтава. Саме ця дата — один із п’яти варіантів, якому віддали перевагу найактивніші мешканці Полтавської міської громади, котрі не полінувалися взяти участь у тематичному опитуванні — онлайн-голосуванні на платформі «ЕДЕМ». Саме на волевиявленні небайдужих полтавців і грунтувалося затвердження нової дати Дня міста на сесії Полтавської міськради, яка відбулася 1 травня цього року. Символічно і знаково, що новий день міста впроваджено саме у 2024 році-саме у 850-річчя з часу першої фіксації письмової літописної згадки про Полтаву. Вона датується 1174 роком і міститься в Іпатіївському літописі — давньоукраїнському (давньоруському) літописному зведенні. 23 вересня — вже не День міста Полтава. Згідно з ідеологічними канонами забороненої комуністичної партії — це день так званого «освобождєнія» Полтави. Насправді, це день вигнання з Полтави гітлерівського націонал-соціалістичного режиму і повернення комуністичного. Визначення іншої дати для Дня міста потребувало дискусії серед активних містян.

Спогади прессекретаря обласного громадського комітету на підтримку нової Конституції України про громадсько-політичний вимір конституційного процесу на Полтавщині у квітні, травні і червні 1996 року

Цими днями у Полтаві відбувся семінар «Як зберігати пам’ять про війну», організований Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) разом з Фондом «Партнерство за сильну Україну».

20 червня 1834 року, 190 років тому у селі Гирявка Конотопського повіту Чернігівської губернії (нині Шевченкове Конотопського району на Сумщині) народився Олександр Лазаревський — історик, генеалог, товариш Тараса Шевченка і один з перших його біографів.

«Перейменування закладів освіти, шкільні музеї як простір української ідентичності», -таку назву мав «круглий стіл», який відбувся за ініціативи Полтавської ОВА та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в обласному коледжі «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка» Полтавської обласної ради. Учасників зібрання привітали заступник начальника Полтавської ОВА, доктор юридичних наук, професор Антон Чубенко, секретар Кременчуцької міської ради Юрій Гриценко, директор Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Геннадій Москалик і директорка згаданого коледжу Леся Крупіна. Наголошувалося на важливості спротиву російській інформаційно-культурній агресії на освітньому фронті.

«Козацьке коріння Донеччини та Луганщини», - таку назву має нове документальне відео Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Цими днями відеопродукт УІНП демонстрували на полтавському телеканалів «Місто+». Показ відбувся у межах угоди про інформаційну співпрацю між УІНП та телеканалом.