«Відновлення національної пам’яті через очищення топонімічного простору населених пунктів Полтавщини від назв і символіки, пов’язаних із державою-агресором» — таку назву мав «круглий стіл», який відбувся за ініціативи ОВА й Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

У межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» розпорядженням в. о. Зіньківського міського голови Олександра Прокопенка за № 36-ОД перейменовано 73 назви вулиць у Зінькові та селах Шилівка, Шенгаріївка, Троянівка, Тарасівка, Сулими, Ступки, Соколівщина, Свічкарівщина, Проценки, Пірки, Пишненки, Новоселівка, Миколаївка, Макухи, Лютенські Будища, Княжева Слобода, Кирило-Ганнівка, Загнурівка, Довжик, Дейкалівка, Дамаска, Власівка, Артелярщина, Бірки, Високе, Бобрівник, Велика Павлівка та Василе-Устимівка. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

У Полтавській обласній військовій адміністрації відбувся брифінг представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара. Він розповів про підсумки першого засідання робочої групи з виконання в Полтавській області закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Зокрема, йшлося й про демонтаж/усунення з публічного простору споруд звеличення СРСР і росії — так званих «пам’ятників».

Сесія Лубенської міської ради прийняла рішення щодо перейменування стадіону Лубенської міської територіальної громади. У назві спортивної споруди увічнили полеглого військового, захисника України, футболіста, активіста Народного Руху України Володимира Малиха. 

За поданням Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті Міністерство культури і інформаційної політики у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» вивело з переліку об’єктів культурної спадщини радянський танк Т-34 у мікрорайоні Браїлки неподалік ТРЦ «Екватор». Тож сесія Полтавської міськради прийняла рішення про демонтаж і переміщення до музейного простору.

У Полтавській обласній військовій адміністрації відбувся брифінг представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара, Він поінформував журналістів про підсумки першого засідання робочої групи з виконання в Полтавській області закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Серед іншого на засіданні під головуванням заступника начальника Полтавської ОВА Антона Чубенка йшлося й про деколонізацію назв населених пунктів, ботанічних пам’яток й садово-паркового мистецтва, гідрологічних та ландшафтних заказників, лісових урочищ й балок.

Український інститут національної пам’яті (УІНП) продовжив створення просвітницьких слайдерів, присвячених територіям РФ, що були історично заселені українцями. Цього разу в УІНП розповіли про Жовтий Клин — території Поволжя-Астраханської, Волгоградської, Саратовської, Самарської областей сучасної РФ.

70 років тому, 16 травня — 26 червня 1954 р. в Казахстані відбулося Кенгірське повстання. Політв’язні зуміли зламати хребет тоталітарного насилля в концтаборах. Омелян Суничук тривалий час був відомим лише як член комітету політичних в’язнів під час Кенгірського повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Але завдяки відкритому доступу в Україні до архівів радянських спецслужб, в архіві СБУ Волині знайшлася кримінальна справа щодо Омеляна Суничука — члена ОУН і УПА, священника, політв’язня ГУЛАГу. У часи незалежності був неговірким, адже мешкав у місті Комсомольськ (нині Горішні Плавні) на Полтавщині, де бандерівців згадували в контексті радянської пропаганди як «ворогів народу». Велике інтерв’ю записав московський дослідник Кенгірського повстання Микола Формозов, але дозволу на публікування за життя Героя не отримав. За його біографією можна зняти блокбастер, і можна вивчати історію України у XX столітті. Уперше написати біографію Суничука вдалося завдяки архівним документам та уривками неопублікованого інтерв’ю-спогаду.

Просвітницьке онлайн-зібрання до 70-річчя Кенгірського повстання, про його значення в історії влаштував Український інститут національної пам’яті (УІНП). На офіційному ЮТУБ-каналі УІНП провели онлайн-захід «Танки проти жінок. До 70-річчя Кенгірського повстання», присвячений повстанням у таборах ГУЛАГ. Також співробітники Інституту означили чимало подій, які дають можливість провести паралелі з сучасною народною російсько-українською війною за незалежність України.

23 травня — День Героїв. Цього дня українці вшановують пам’ять про героїв національно-визвольних змагань усіх часі та поколінь, які поклали своє життя за волю та незалежність України.