22 травня, 145 років тому в Полтаві в багатодітній родині Василя та Ольги Петлюр народився майбутній голова Директорії, Головний Отаман військ УНР Симон Петлюра. З цієї нагоди Український інститут національної пам’яті (УІНП) створив просвітницький слайдер, щоб згадати цю непересічну постать в нашій історії. Також  просвітницький тест оприлюднили на офіційному сайті УІНП для усіх охочих перевірити свої знання про  видатного уродженця Полтави. 

22 травня 1861 року відбулося перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі, що неподалік Києва. З нагоди 210-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка та Дня перепоховання Український інститут національної пам’яті (УІНП) cтворив просвітницький слайдер «Поет. Художник» і пропонує вашій увазі кілька художніх робіт, які перегукуються з його віршами і поемами, деякі – є продовженням його слів, але більшість – це його бачення світу, лінза через яку він сприймав зовнішні подразники.

«Наука, освіта, ідеологія: пам’ять як культурний код і чинник розвитку нації» — так називався круглий стіл, який кафедра філософії і економіки освіти Полтавської академії неперервної освіти (ПАНО) ім. М.В. Остроградського присвятила Дням науки і Європи в Україні та Дню музеїв. Освітяни-науковці, методисти та вчителі-практики, філософи і викладачі історії, представники музеїв з Полтавщини та Харківщини, тренери з міжнародного гуманітарного права, музейники й Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті. (УІНП) мали на меті осмислити взаємозв’язки науки, освіти, ідеології та національної пам’яті як важливих складових культурного коду, який формує національну ідентичність та сприяє розвитку і процвітанню нації.

У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського Департамент культури і туризму ОВА, обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 19 травня презентували виставку «Тріумф людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ». Подію присвятили Дню пам’яті жертв політичних репресій. У церемонії відкриття виставки взяли участь посадовці ОВА, музейники, бібліотекарі, журналісти, громадськість.

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента Віктора Ющенка задля вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму. Сьогодні, 19 травня, представники органів влади, місцевого самоврядування та громадськості Полтавщини вшанували пам’ять невинно убієнних в урочищі Триби.

Ще у 2018 році ВР проголосувала за нову редакцію закону «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Навіть сама назва цього закону засвідчує часові рамки злодіянь комуністів та той беззаперечний факт, що безбожна антилюдська репресивна машина СРСР працювала на повну не лише при Сталіну… Концентраційні табори… Хтось вважає їх винаходом нацистів. У когось вони асоціюються із безкрайніми просторами Півночі рашистської імперії. І далеко не всі полтавці знають, що в їхньому місті теж існував комуністичний концентраційний табір — задовго до приходу до влади диктаторів Гітлера і Сталіна, задовго до війни між СРСР і Німеччиною. Тож з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій, який в Україні щороку на державному рівні відзначається згідно з Указом Президента у третю неділю травня, сьогодні розповімо про ленінський, більшовицький концтабір неподалік Полтави, на Шведській могилі (згідно з дослідженнями Леоніда Булави, цей населений пункт до 1929 року існував як окремішний, і не входив ні до складу Полтави, ні Яківців). Жертвами політичних репресій того часу, в’язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Згідно з рішенням 44-ої позачергової сесії 8 скликання Диканської селищної ради Полтавського району вулицю Крилова у Диканці перейменовано. Також рішенням двадцять четвертої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 10 березня 2023 року перейменовано й провулок Риночний (назва-русизм) у Полтаві. У нових назвах пошановано генерального суддю Української Народної Республіки (УНР), діяча УАПЦ, полтавської «Громади», очільника Полтавської філії Українського Національного Союзу, борця за незалежність України у 20 столітті, жертву комуністичних репресій Костя Товкача. Назви топонімів у Полтаві і Диканці-логічний вибір експертів і мешканців обох громад: Товкач починав громадську діяльність з Диканьки; у Полтаві ж назвали на його честь провулок на Павленках-у тій місцевості, де колись і мешкав діяч УНР.

У межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» на 49-ій сесії Гадяцької міської ради 8-го скликання депутати прийняли рішення №2128. Ним перейменовано 12 вулиць і провулків у місті Гадяч та селах Малі Будища, Сари та Харківці. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Український інститут національної пам’яті (УІНП) продовжив створення просвітницьких слайдерів, присвячених територіям РФ, що були історично заселені українцями. Цього разу в УІНП розповіли про Сірий Клин — сибірські території, які колонізували та освоїли українці.

Пошанування українських героїв та діячів української культури, без Висоцького, комуністів, більшовиків, совдепівських свят, військовиків СРСР, росії і Білорусі: рішенням 28-ої сесії селищної ради №26 та згідно із розпорядженням селищного голови Олени Сидоренко за №41 від 24.04. ц.р. в Оржицькій територіальній громаді перейменовано 40 російських і комуністичних топонімічних назв. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).