19 травня 2023 року рішенням сесії Полтавської міської ради з топонімічної мапи обласного центру прибрано російський маркер «вулиця Лютневої революції». Ця назва звеличувала політичну боротьбу у російській імперії поміж російським царатом та російськими революціонерами у формі страйків, демонстрацій, мітингів в лютому-березні 1917 року.

Для освітян Лубенської міської територіальної громади співробітниці Українського інституту національної пам’яті (УІНП) провели тренінг «Як говорити з дітьми про війну».

3 жовтня в Полтавській академії неперервної освіти (ПАНО) ім. М. В. Остроградського освітянам Полтавщини презентували четверту частину освітнього проєкту «Діалоги про війну», яку створено за ініціативи та координації Героя України Володимира Жемчугова. Підготував проєкт Український інститут національної пам’яті (УІНП) спільно з державним підприємством «Центр захисту інформаційного простору України» та Міністерством культури та інформаційної політики України.

1 і 2 жовтня у Полтавській міській територіальній громаді стартували покази-презентації виставки Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Воїни. Історія українського війська». Організатори — Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавського міськвиконкому, Центр культури та дозвілля, Полтавський офіс УІНП та Полтавський обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. У церемонії відкриття взяли участь в.о. міського голови Катерина Ямщикова, перший заступник міського голови Валерій Пархоменко, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, ректорка педуніверситету Марина Гриньова, завідувачка науково-дослідним експозиційним відділом новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Наталія Кузьменко, депутат міської ради Олександр Артеменко, керівник «Ветеранцентру» Полтавської громади Артем Ліфрідов та директорка Центру культури та дозвілля Оксана Михайленко.

1 жовтня в Україні відзначатиметься День захисників і захисниць. Це свято запроваджено 2014 року на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.

Горельєф встановлено у Львові на вул. М. Коцюбинського, 21, на колишньому Академічному домі, збудованого коштом Євгена Чикаленка. Про це повідомив президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль. Встановлення пам’ятки ініціював онук Михайла Гаврилка — заслужений лікар України, академік медицини Орест Абрагамович. У цьому будинку, де тепер один із навчальних корпусів Української академії друкарства, Михайло Гаврилко свого часу проживав і тут він закликав до боротьби за Самостійну Україну.

«Реалізація права на пам’ять: шляхи формування сучасної культури пам’яті в Україні». Таку назву мала міжнародна конференція, яку організували в Києві Український інститут національної пам’яті (УІНП) та Фонд «Партнерство за сильну Україну» (ФПСУ). Цей міжнародний форум відвідали і мали слово голова УІНП Антон Дробович, старша радниця з перехідного правосуддя представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з усієї України, історики, співзасновниця платформи пам’яті «Меморіал» Вікторія Чумак (Лєра Лауда), Софія Мілошевич-Пеле-Фейд (афганська ГО з прав людини). Полтавщину представляли громадські діячі та представник УІНП в Полтавській області, співробітник Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ УІНП Олег Пустовгар.

У межах просвітницького проєкту «Батьки-засновники» Українське радіо створило тематичну передачу про Юрія Немирича — автора проєкту знаменитого Гадяцького договору, державного і військового діяча Гетьманщини, полковника Війська Запорозького, автора праці «Міркування про війну з московитами». У п’ятому випуску подкасту «Батьки-засновники» радіожурналісти Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з дослідником Дмитром Шурхалом проаналізували життєпис та найважливіші ідеї непересічного українського політичного діяча та мислителя.

Постановою Верховної Ради (ВР) «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» усунено російські і комуністичні назви з 327 населених пунктів України, в тому числі й 11-ти сіл в Полтавській області. Як відомо, після набуття чинності Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Український інститут національної пам’яті (УІНП) підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики. До списку увійшли й ті села Полтавщини, де назви були похідними від назв російських міст та прославляли осіб й події, що повʼязані із утіленням російської імперської політики.

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП), відділ культури і туризму Гадяцької громади та місцевий історико-краєзнавчий музей влаштували експонування виставки УІНП «(Не)знана Леся Українка: повернення». У 2021 році з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки над її створенням  працювали фахівці УІНП та Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. «Леся Українка, як і вся її родина - приклад для усіх нас, для тих, хто боронить Україну від росіян на фронті і працює на Українську Перемогу в тилу», - наголошують організатори просвітницького проєкту. Усі охочі мешканці Гадяцької громади мають змогу переглянути виставку у Гадяцькому історико-краєзнавчому музеї. Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.