Сесія Лубенської міської ради прийняла рішення щодо перейменування стадіону Лубенської міської територіальної громади. У назві спортивної споруди увічнили полеглого військового, захисника України, футболіста, активіста Народного Руху України Володимира Малиха. 

За поданням Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті Міністерство культури і інформаційної політики у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» вивело з переліку об’єктів культурної спадщини радянський танк Т-34 у мікрорайоні Браїлки неподалік ТРЦ «Екватор». Тож сесія Полтавської міськради прийняла рішення про демонтаж і переміщення до музейного простору.

У Полтавській обласній військовій адміністрації відбувся брифінг представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара, Він поінформував журналістів про підсумки першого засідання робочої групи з виконання в Полтавській області закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Серед іншого на засіданні під головуванням заступника начальника Полтавської ОВА Антона Чубенка йшлося й про деколонізацію назв населених пунктів, ботанічних пам’яток й садово-паркового мистецтва, гідрологічних та ландшафтних заказників, лісових урочищ й балок.

Український інститут національної пам’яті (УІНП) продовжив створення просвітницьких слайдерів, присвячених територіям РФ, що були історично заселені українцями. Цього разу в УІНП розповіли про Жовтий Клин — території Поволжя-Астраханської, Волгоградської, Саратовської, Самарської областей сучасної РФ.

70 років тому, 16 травня — 26 червня 1954 р. в Казахстані відбулося Кенгірське повстання. Політв’язні зуміли зламати хребет тоталітарного насилля в концтаборах. Омелян Суничук тривалий час був відомим лише як член комітету політичних в’язнів під час Кенгірського повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Але завдяки відкритому доступу в Україні до архівів радянських спецслужб, в архіві СБУ Волині знайшлася кримінальна справа щодо Омеляна Суничука — члена ОУН і УПА, священника, політв’язня ГУЛАГу. У часи незалежності був неговірким, адже мешкав у місті Комсомольськ (нині Горішні Плавні) на Полтавщині, де бандерівців згадували в контексті радянської пропаганди як «ворогів народу». Велике інтерв’ю записав московський дослідник Кенгірського повстання Микола Формозов, але дозволу на публікування за життя Героя не отримав. За його біографією можна зняти блокбастер, і можна вивчати історію України у XX столітті. Уперше написати біографію Суничука вдалося завдяки архівним документам та уривками неопублікованого інтерв’ю-спогаду.

Просвітницьке онлайн-зібрання до 70-річчя Кенгірського повстання, про його значення в історії влаштував Український інститут національної пам’яті (УІНП). На офіційному ЮТУБ-каналі УІНП провели онлайн-захід «Танки проти жінок. До 70-річчя Кенгірського повстання», присвячений повстанням у таборах ГУЛАГ. Також співробітники Інституту означили чимало подій, які дають можливість провести паралелі з сучасною народною російсько-українською війною за незалежність України.

23 травня — День Героїв. Цього дня українці вшановують пам’ять про героїв національно-визвольних змагань усіх часі та поколінь, які поклали своє життя за волю та незалежність України.

22 травня, 145 років тому в Полтаві в багатодітній родині Василя та Ольги Петлюр народився майбутній голова Директорії, Головний Отаман військ УНР Симон Петлюра. З цієї нагоди Український інститут національної пам’яті (УІНП) створив просвітницький слайдер, щоб згадати цю непересічну постать в нашій історії. Також  просвітницький тест оприлюднили на офіційному сайті УІНП для усіх охочих перевірити свої знання про  видатного уродженця Полтави. 

22 травня 1861 року відбулося перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі, що неподалік Києва. З нагоди 210-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка та Дня перепоховання Український інститут національної пам’яті (УІНП) cтворив просвітницький слайдер «Поет. Художник» і пропонує вашій увазі кілька художніх робіт, які перегукуються з його віршами і поемами, деякі – є продовженням його слів, але більшість – це його бачення світу, лінза через яку він сприймав зовнішні подразники.

«Наука, освіта, ідеологія: пам’ять як культурний код і чинник розвитку нації» — так називався круглий стіл, який кафедра філософії і економіки освіти Полтавської академії неперервної освіти (ПАНО) ім. М.В. Остроградського присвятила Дням науки і Європи в Україні та Дню музеїв. Освітяни-науковці, методисти та вчителі-практики, філософи і викладачі історії, представники музеїв з Полтавщини та Харківщини, тренери з міжнародного гуманітарного права, музейники й Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті. (УІНП) мали на меті осмислити взаємозв’язки науки, освіти, ідеології та національної пам’яті як важливих складових культурного коду, який формує національну ідентичність та сприяє розвитку і процвітанню нації.