Міністерство культури і інформаційної політики у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» вивело з переліку об’єктів культурної спадщини радянський танк Т-34 у мікрорайоні Браїлки неподалік ТРЦ «Екватор». Тож цими днями відповідно до рішення сесії Полтавської міськради танк сталінської армії СРСР демонтували і перемістили до музейного простору. Про це сповістили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП)
Топонімічна революція відбулася у Кобеляцькій громаді Полтавського району. Відтепер 161 вулиця і провулки матимуть українські назви. Ухвалу про перейменування застарілих і незаконних комуністичних та російських назв місцеві депутати прийняли на 41 сесії Кобеляцької міської ради згідно із Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Також 4 топоніми перейменовано розпорядженням в.о. Кобеляцького міського голови. Були враховані результати громадських обговорень на інтернет-платформі «Едем», рекомендації представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара та профільної депутатської постійної комісії. Сесійному засіданню передувала копітка праця місцевої топонімічної комісії, що була сформована із місцевих краєзнавців, співробітника УІНП, виконкому міськради, старост старостинських округів, депутатів, вчителів історії, громадськості.
Топонімічна революція відбулася у Кобеляцькій громаді Полтавського району. Відтепер 161 вулиця і провулки матимуть українські назви. Ухвалу про перейменування застарілих і незаконних комуністичних та російських назв місцеві депутати прийняли на 41 сесії Кобеляцької міської ради згідно із Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Сесійному засіданню передувала копітка праця місцевої топонімічної комісії, що була сформована із місцевих краєзнавців, співробітника УІНП, виконкому міськради, старост старостинських округів, депутатів, вчителів історії, громадськості. У селі Кишеньки, на малій батьківщині патріотів Симона Наріжного та Івана Рудичіва на пропозицію представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара назвали вулиці на їх честь. Сьогодні розповідаємо про цих видатних Українців.
Топонімічна революція відбулася у Кобеляцькій міській громаді Полтавського району. Відтепер 161 вулиця і провулки мають українські назви. Ухвалу про перейменування застарілих і незаконних комуністичних та російських назв місцеві депутати прийняли на 41 сесії Кобеляцької міської ради згідно із Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Були враховані результати громадських обговорень на електронній інтернет-платформі «Едем», рекомендації представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара та профільної депутатської постійної комісії. У нових назвах пошанували захисників України різних поколінь — від мазепинців і петлюрівців до Героїв Майдану. Сесійному засіданню передувала копітка праця місцевої топонімічної комісії, що була сформована із місцевих краєзнавців, співробітника УІНП, виконкому міськради, старост старостинських округів, депутатів, вчителів історії, громадськості.
Топонімічна революція відбулася у Кобеляцькій міській громаді Полтавського району. Відтепер 161 вулиця і провулки мають українські назви. Ухвалу про перейменування застарілих і незаконних комуністичних та російських назв місцеві депутати прийняли на 41 сесії Кобеляцької міської ради згідно із Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Були враховані результати громадських обговорень на електронній інтернет-платформі «Едем», рекомендації представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара та профільної депутатської постійної комісії. У нових назвах пошанували земляків-захисників України. Сесійному засіданню передувала копітка праця місцевої топонімічної комісії, що була сформована із місцевих краєзнавців, співробітника УІНП, виконкому міськради, старост старостинських округів, депутатів, вчителів історії, громадськості.
У Диканському парку Конституції поруч із дубом гетьмана Івана Мазепи патріотична громадськість відкрила пам’ятний знак жертвам політичних репресій 1937-1938 років. На ньому увічнили пам’ять мешканців Диканського краю — невинно убієнних жертв російсько-комуністичного терору 1938 року.
Відзнаку «Літературна премія імені Григорія Сковороди» «Сад божественних пісень» у 2005 році заснували Волинське товариство «Світязь» і ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України та міжнародних громадських організацій. З 1 листопада 2014 року засновником цієї премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (президент Сергій Дзюба), котра об’єднує 170 відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із 70 держав. Цьогоріч серед лауреатів — науковець, доктор права та письменник Олександр Панченко (м. Лохвиця Полтавської обл.). Він отримає «сковородинівську премію» за визначну наукову, публіцистичну, видавничу та громадську діяльність на благо України.
Рішенням сесії Драбинівської сільської ради Полтавського району у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» з топонімії громади усунули радянські та російські назви. Місцеві депутати перейменували 14 вулиць і провулків у селах Драбинівка, Веселка, Варварівка, Дудкин Гай, Крута Балка, Галущина Гребля, Лугове, Мушина Гребля та Райдужне. З’явилися назви на честь Тараса Шевченка та Григорія Сковороди, але у більшості нових назв вирішено вшанувати рослини, скажімо, вишні й НЕ увічнювати пам’ять видатних історичних особистостей, пов’язаних із локальною історією, борців за незалежність України у 20 столітті та земляків-полеглих Героїв народної російсько-української війни за незалежність. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
Днями за ініціативи Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності, створеної при Полтавській обласній військовій адміністрації у межах популяризації ключових норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» відбулася зустріч зі студентами Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого теми «Важливість зміни назви топонімів».
Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія «Лубни» продовжують створювати короткометражні просвітницькі відеоролики про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов’язане з Лубенщиною. При підготовці текстів використано напрацювання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади та довідки-анотації, що надані краєзнавцями та представником Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олегом Пустовгаром. Відеопроєкт має назву «Повернуті із небуття». Зокрема, у Лубнах в межах відеопроєкту створили відеоролик про Федора Габелка.