Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики спрямував до Полтавської ОВА, Полтавської міської ради, Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України свої рішення та рекомендації про усунення з публічного простору Полтавської міської громади споруд звеличення російського імператора Пьотра I та так званої «слави руского оружія» в Полтавській битві. Також народні депутати прийняли ухвали й щодо створення кластеру російської монументальної пропаганди на території Державного заповідника «Поле Полтавської битви», перепрофілювання останнього на мазепинський музей Гетьманщини та масштабування популяризаційного проєкту «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди». Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

У ефірі полтавського телеканалу «Місто+» в межах угоди про інформаційну співпрацю демонструється відео Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Новий історичний ролик розповідає про різні етапи російського лінгвоциду, від заборони проповідей давньоукраїнською та знищення церковних книг, заборони українського книгодрукування і витіснення української з освіти та культури до фізичного знищення носіїв української ідентичності через Голодомор, репресії, окупацію культурного простору та підміну понять. У відео показано тяглість російського лінгвоциду і силу українського спротиву. В основу ролика лягли матеріали виставки «Мововбивство – складова рашизму». Виробництво: Prosto production. 

315-ій річниці україно-шведського союзу між гетьманом Іваном Мазепою та королем Карлом ХII у шведському місті Уппсала присвятили міжнародний круглий стіл за участю краєзнавців, істориків, науковців зі Швеції та з українських міст Київ, Одеса та Лубни Полтавської області.

На території Полтавської міської територіальної громади Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті та активісти ГО «Декомунізація. Україна» зафіксували низку незаконних застарілих вуличних покажчиків, які є символікою російської імперської політики та комуністичного тоталітарного режиму. Після звернень громадських активістів та представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара покажчики усунено з публічного простору. Про зазначає у офіційних відповідях міська інспекція з благоустрою.

140 років тому 23 жовтня (11 за старим стилем) в Полтаві народився один із досить неординарних діячів Української революції 1917-1921 років, співорганізатор Гайдамацького Коша Слобідської України, фундатор контррозвідки Армії УНР і особистий охоронець Симона Петлюри Микола Чеботарів.

На Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації надійшов лист від Українського інституту національної пам’яті (УІНП) як центрального органу виконавчої влади. У документі наголошено: монумент слави російській зброї ( у народі «орел) у центрі Полтави є символікою російської імперської політики. Лист підписав заступник голови УІНП, кандидат історичних наук Володимир Тиліщак.

Днями Полтаву відвідали Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, заступник голови Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир Тиліщак, заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак. Також у обласному центрі працював Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики України. У Полтаві народні депутати провели виїзне засідання, щоб детальніше вивчити питання реалізації законодавства про деколонізацію і перегляду реєстрів нерухомої культурної спадщини, що містять символи російської імперської політики.

У межах співпраці  Українського інституту національної пам’яті (УІНП) із Представництвом Президента України в Автономній республіці Крим  cтворено новий просвітницький слайдер про уродженку Полтавщини, видатну українську вишивальницю Віру Роїк.

Українська Головна Визвольна Рада (президент-уродженець селища Шишаки на Полтавщині Кирило Осьмак, віце-президент — Іван Вовчук, уродженець села Очерувате на Полтавщині) — керівний орган українського підпілля — у 1947 році прийняла постанову про визнання 14 жовтня 1942 датою створення Української Повстанської Армії та про введення цієї дати як святкового дня УПА. Впродовж літа-осені були прийняті рішення та звернення по лінії ОУН і УПА, так що 14 жовтня 1947 УПА вперше святкувала свою річницю — 5 років з дня створення.