Рішенням сесії Горішньоплавнівської міської ради у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» перейменовано 22 об’єкти топонімії, які є символікою комуністичного режиму та російської імперської політики. З’явилися назви «Козацька, Гетьманська, Чумацька», але у більшості нових назв вирішено вшанувати рослини (бузок, волошки, каштани, калину тощо) й НЕ увічнювати пам’ять видатних історичних особистостей, пов’язаних із локальною історією, борців за незалежність України у 20 столітті та земляків-полеглих Героїв народної російсько-української війни за незалежність. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті.

850-років із часу першої писемної згадки про місто Полтаву (1174 р.) з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно із Постановою ВР «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-25 роках» відзначається на державному рівні. 29 червня — новий день міста Полтава. Саме ця дата — один із п’яти варіантів, якому віддали перевагу найактивніші мешканці Полтавської міської громади, котрі не полінувалися взяти участь у тематичному опитуванні — онлайн-голосуванні на платформі «ЕДЕМ». Саме на волевиявленні небайдужих полтавців і грунтувалося затвердження нової дати Дня міста на сесії Полтавської міськради, яка відбулася 1 травня цього року. Символічно і знаково, що новий день міста впроваджено саме у 2024 році-саме у 850-річчя з часу першої фіксації письмової літописної згадки про Полтаву. Вона датується 1174 роком і міститься в Іпатіївському літописі — давньоукраїнському (давньоруському) літописному зведенні. 23 вересня — вже не День міста Полтава. Згідно з ідеологічними канонами забороненої комуністичної партії — це день так званого «освобождєнія» Полтави. Насправді, це день вигнання з Полтави гітлерівського націонал-соціалістичного режиму і повернення комуністичного. Визначення іншої дати для Дня міста потребувало дискусії серед активних містян.

Спогади прессекретаря обласного громадського комітету на підтримку нової Конституції України про громадсько-політичний вимір конституційного процесу на Полтавщині у квітні, травні і червні 1996 року

Цими днями у Полтаві відбувся семінар «Як зберігати пам’ять про війну», організований Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) разом з Фондом «Партнерство за сильну Україну».

20 червня 1834 року, 190 років тому у селі Гирявка Конотопського повіту Чернігівської губернії (нині Шевченкове Конотопського району на Сумщині) народився Олександр Лазаревський — історик, генеалог, товариш Тараса Шевченка і один з перших його біографів.

«Перейменування закладів освіти, шкільні музеї як простір української ідентичності», -таку назву мав «круглий стіл», який відбувся за ініціативи Полтавської ОВА та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в обласному коледжі «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка» Полтавської обласної ради. Учасників зібрання привітали заступник начальника Полтавської ОВА, доктор юридичних наук, професор Антон Чубенко, секретар Кременчуцької міської ради Юрій Гриценко, директор Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Геннадій Москалик і директорка згаданого коледжу Леся Крупіна. Наголошувалося на важливості спротиву російській інформаційно-культурній агресії на освітньому фронті.

«Козацьке коріння Донеччини та Луганщини», - таку назву має нове документальне відео Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Цими днями відеопродукт УІНП демонстрували на полтавському телеканалів «Місто+». Показ відбувся у межах угоди про інформаційну співпрацю між УІНП та телеканалом.

У межах виконання Законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та ст. 5 п. 4 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 ст.» сесія Лубенської міської ради прийняла рішення про перейменування низки вулиць і провулків у селах старостинських округів Лубенської громади.

Спокійно, друже, спи! Будь певним: Ми всіх здолаєм ворогів!

«Співробітник НКВС, радянський педагог Антон Макаренко: публічний чи науковий і музейний простори?» — таку назву мав «круглий стіл», який 13 червня провели Полтавська обласна військова адміністрація, Український інститут національної пам’яті (УІНП) та Полтавська академія неперервної освіти.