З початком повномасштабного російського військового вторгнення 24 лютого 2022 року як в усій Україні, так і на Полтавщині зокрема, на рівні громад розпочався стихійний процес очищення публічного простору від усього російського, від століть зросійщення. Всенародна відраза до усього, що асоціюється з «русскім міром» дала потужний поштовх цьому процесу. На рівні громад почався активний процес перейменування топонімів у місцевих громадах, демонтажу комуністичних та російських імперських пам’ятників та пам’ятних знаків. Законні підстави продовження цього процесу оформилися у Закон України „Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні i деколонізацію  топонімії”, який Верховною Радою України був ухвалений 21 березня 2023 року. Місяць потому він був підписаний Президентом України та набув чинності 27 липня 2023 року. На виконання його основних завдань відводився рік, проте сам процес деколонізації на цьому не обмежується.

Нещодавно рішенням сесії Кременчуцької міськради ім'я класика української дитячої літератури Всеволода Нестайка присвоєно філії №3 Кременчуцької міської публічної бібліотеки.

Розпорядженням Полтавської ОВА вулицю Визволення (термін комуністичної пропаганди на позначення реокупації українських земель під час 2-ої Світової війни, тобто вигнання армії Гітлера і повернення сталінського комуністичного режиму) перейменовано на честь Артема Амеліна. 20 серпня на фасаді комунального закладу «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 19» відбулося відкриття меморіальної дошки військовослужбовцю, учаснику російсько-української війни, старшому солдату Національної Гвардії України, старшому кулеметнику, Герою України — Артему Амеліну. 20 серпня 2024 року йому виповнилося б 30 років…

16 серпня за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП), Департаменту культури та туризму Полтавської ОВА й кременчуцького молодіжного діяча, екскерівника об’єднання студентів з України у Любліні, волонтера, випускника університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, аспіранта Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету (Польща) Артема Ряси рішенням сесії Кременчуцької міськради перейменовано місцеву дитячу музичну школу №1. Дотепер вона носила ім’я російського композитора Пьотра Чайковського. Депутати міськради підтримали пропозицію нової назви від трудового колективу школи та Артема Ряси: Кременчуцькій музичній школі присвоєно ім’я Миколи Лисенка — уродженця Полтавщини, зокрема Кременчуцького краю, засновника української класичної музики.

16 серпня за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам'яті (УІНП) й кременчуцького молодіжного діяча, екскерівника об’єднання студентів з України у Любліні, волонтера, випускника університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, аспіранта Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету (Польща) Артема Ряси рішенням сесії міськради філії №2 Кременчуцької міської публічної бібліотеки присвоєно ім'я Павла Житецького. 

27 липня виповнилося 120 років з дня народження уродженки Полтавщини, видатної української шахістки та жіночої гросмейстерки Людмили Руденко. Вона народилася у містечку Лубни на Полтавщині. Дитинство майбутньої шахістки пройшло у Миколаєві, куди її батька - колезького радника Володимира Руденка направили на службу в органи юстиції. Саме він з десятирічного віку почав навчати Людмилу грати в шахи. 

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою Верховної Ради на державному рівні відзначається знакова дата — 80-річчя з часу проголошення створення Української головної визвольної ради (УГВР). Часто це формування називають «повстанський парламент» чи «підпільний парламент». Також існує більш нормативне визначення — передпарламент. Так чи інакше саме УГВР стала тією надпартійною політичною формацією, яка намагалась консолідувати українців різних політичних переконань у спільну боротьбу проти німецького нацизму та російського імперіалізму й радянського більшовизму. 80 років тому, 15 липня 1944 року було проголошено створення УГВР як головного органу воюючої України, який керував національно-визвольним рухом за незалежність з 1944 року і представляв всі патріотичні сили. Перший з’їзд УГВР можна без перебільшення назвати історичним. В умовах жорстокої війни, в якій УПА воювала як проти СРСР, так і проти гітлерівської Німеччини, об’єднати патріотів було складно.15 липня 1944 року уродженця селища Шишаки Миргородського повіту Полтавщини Кирила Осьмака обрали Президентом Української Самостійної Соборної Держави. Віце-президентами УГВР стали ексвіцеспікер польського сейму Василь Мудрий, священник о. Іван Гриньох та Іван Вовчук (справжнє прізвище Федір Вовк) — теж виходець із Полтавщини, з села Очеретувате Хорольського повіту. Також до УГВР належала уродженка села Старі Санжари (нині Ново-Санжарська громада Полтавського району) Катерина Мешко.

Рішенням №18 тридцять третьої сесії Оболонської сільської ради Кременчуцького району восьмого скликання перейменовано 32 застарілі і незаконні комуністичні та російські назви об’єктів топонімії у селах Оболонь, Наталенки, Погребняки, Дем’янівка, Іванівка, Горошине, Старий Калкаїв, Гаївка, Пузирі, Наріжжя, Матвіївка, Новий Калкаїв, Строкачі, Лукашівка та Худолївка. Рішення прийняли у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

Днями під головуванням заступника начальника Полтавської обласної військової адміністрації Антона Чубенка відбулося друге засідання робочої групи з виконання на Полтавщині закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Присутні заслухали, детально обговорили та затвердили пропозиції щодо перейменування розпорядженням голови Полтавської ОВА Філіпом Проніним 367 російсько-комуністичних назв вулиць у громадах Полтавщини. В тому числі вулицю Партизанську, одну із центральних вулиць селища Опішного, одноголосно вирішено рекомендувати начальнику ОВА Філіпу Проніну перейменувати на пошану державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата I — III скликань, одного із лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України В’ячеслава Чорновола. До речі, цю особистість дуже шанує очільник Опішнянської громади Микола Різник, адже портрет видатного борця за незалежність України у 20 столітті В’ячеслава Чорновола розміщено у його робочому кабінеті.