80 років тому на Волині відбулася Перша конференція поневолених народів Сходу Європи та Азії. Націоналісти закликали кавказців, білорусів і татар до спільної боротьби проти московських більшовиків.

Рішенням недавньої сесії Скороходівської селищної ради Полтавського району у населених пунктах громади перейменовано 48 вулиць і провулків. Так ухвалили відповідно до законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та «Про місцеве самоврядування в Україні». Про це сповістили у ГО «Деколонізація. Україна» та представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар.

19 грудня виповнюється 150 років від дня народження Миколи Філянського, нашого видатного земляка, поета, музеєзнавця, етнографа, історика архітектури, художника, природознавця, жертви сталінського комуністичного терору. Цьогоріч цей ювілей з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою ВР відзначається на державному рівні. Адже він зоставив яскравий слід по собі, його постать і зараз займає осібне місце в українській історії та культурі, але про все по-порядку.

17 грудня виповнюється 106 років від початку спротиву більшовицькій агресії у першій російсько-українській війні ХХ століття. Уряд УНР змушений був протистояти російській більшовицькій маніпулятивній інформаційній та військовій агресії. Боротьба з російською агресією та пропагандою триває й нині.

Цій темі була присвячена зустріч учнів полтавського державного навчального закладу «Елетрорадіотехнічний ліцей» з Олегом Пустовгаром, представником Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області. Просвітницьке зібрання організували дирекція ліцею та бібліотека-філія №5 Центральної бібліотеки Полтавської міської громади.

12 грудня в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Котляревського з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) відбулася популяризаційна акція про виставку «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». Експонування організували Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, Управління популяризаційно-просвітницької роботи УІНП, Полтавський осередок спілки археологів, Полтавський обласний краєзнавчий музей імені В. Кричевського, Полтавська облбібліотека. Ця виставка вже експонувалася у Києві, у Полтаві ж її показують вперше. Для ЗМІ, громадськості та студентів курсу «Історія і археологія» Полтавського національного педагогічного університету провели дві популяризаційні акції про цей виставковий проєкт.

Рішеннями 36 і 37 сесій VІІІ скликання Гребінківської міської ради Лубенського району у населених пунктах громади перейменовано 55 вулиць і провулків. Так ухвалили відповідно до законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та «Про місцеве самоврядування в Україні». Сесійному засіданню передувала праця робочої групи при постійній депутатській комісії міської ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту та засобів масової інформації. До цього дорадчого органу увійшли місцеві краєзнавці, вчителі, депутати, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, громадські діячі та старости старостинських округів Гребінківської громади.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Гадяцька громада Миргродьского району Полтавської області передала до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі (Сумська область) пам’ятники російсько-більшовицькому комдиву Чапаєву, одному із засновників ЧК та організаторів «червоного терору» Дзержинському, одному із засновників комуноідеології Марксу та трубадуру російської імперії Пушкіну. Передачу здійснили відділ культури виконкому Гадяцької міської ради Миргородського району та Гадяцький краєзнавчий музей.

Рішеннями 36 й 37 сесій VIII скликання Гребінківської міської ради Лубенського району у населених пунктах громади перейменовано 55 вулиць і провулків. Значну частину вулицю назвали іменами героїв-земляків, які полягли за незалежність України в російсько-українській війні. Так ухвалили відповідно до законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та «Про місцеве самоврядування в Україні». Сесійному засіданню передувала праця робочої групи при постійній депутатській комісії міської ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту та засобів масової інформації. До цього дорадчого органу увійшли місцеві краєзнавці, вчителі, депутати, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, громадські діячі та старости старостинських округів Гребінківської громади.

20 листопада — день народження УНР. А ще цього року виповнюється дві дати, тісно переплетені з історією нашого краю: 140 років тому народився генерал-хорунжий армії УНР Всеволод Петрів, який 105 років тому звільнив Лубни та Полтавщину від більшовицької окупації. Сталися ті події далекого 1918-го і, можливо, не мали б такого розголосу, якби пан Всеволод не лишив по собі детальних записів, де фігурує й наше місто. У мемуарах Петрів чесно та неупереджено описав і політичну обстановку, і самі бої, що точилися під Лубнами. Артилерія на «ВИДАХ» — територія нинішнього Молодіжного парку описана ну, дуже атмосферно…