Цими днями у Полтаві відбулася творча зустріч-концерт заслуженого і народного артиста України, кобзаря, бандуриста і лірника, очільника гурту «Хорея Козацька», неодноразового учасника фестивалю «Мазепа-фест» Тараса Компаніченка. Захід відбувся за ініціативи знаного краєзнавця Григорія Титаренка. Перед цим пан Тарас виступав перед воїнами ЗСУ, які боронять від російських варварів місто Куп’янськ на Харківщині. Обидва мистецькі дійства присвятили світлій пам’яті Героя України, видатного українського воїна Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла. 1 листопада йому могло б виповнитись 28 років.

Цьогоріч згідно із Постановою ВР та з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 150 років з дня народження «українського Мікеланджело» — архітектора, маляра, творця нового стилю в українській архітектурі, автора проєкту будинку Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей), автора Державного герба Української Народної Республіки (УНР) Василя Кричевського відзначається на державному рівні. Тож цими днями Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені Котляревського провели показ-презентацію документального фільму «Повернення. Василь Кричевський» за участю його творців.

У Комишнянській громаді Миргородського району здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 вулиць і провулків, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.

Щоразу, коли російському імперському проєкту був потрібен символ великої мілітарної перемоги — Полтавська битва обростала новими міфами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Серед іншого — міф про «оборону Полтаву від шведських загарбників». На своєрідній службі в цього міфу йспоруда, що звеличує прихвосня царя Петра I, військового діяча Московського царства полковника Алєксєя Келіна та його підлеглих — «оборонців Полтавської фортеці» на проспекті Першотравневому у Полтаві. Цей імперський маркер входить до комплексу споруд, які у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» будуть переміщені з публічного простору обласного центру до музейного — на територію Державного музею-заповідника «Поле Полтавської битви». Там варто створити кластер, присвячений російській монументальній пропаганді. Чому демонтаж і що натомість? Про це далі.

У Гоголівській громаді Миргородського району здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 об’єктів топонімії, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.

Це зроблено на вимогу Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно із розпорядженням облдержадміністрації за № 536 «Про демонтаж пам’ятних знаків (двох стел із назвою „Комсомольськ“ при в’їздах у місто Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області)». Демонтаж відбувся на виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»

Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) виконавчі комітети Котелевської селищної і Чутівської селищної, Щербанівської і Нехворощанської сільської, Кобеляцької міської рад Полтавського району, Градизької селищної ради Кременчуцького району, Гребінківської міської ради Лубенського району, також Шишацької селищної й Петрівсько-Роменської та Сергіївської сільських рад Миргородського району проводять громадські обговорення з перейменування ворожих російських і комуністичних назв вулиць, провулків та площ на території населених пунктів цих громад. За участю представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара відбулися засідання топонімічних Гребінківської, Кобеляцької, Петрівсько-Роменської, Сергіївської та Шишацької топонімічних комісій. На офіційних сайтах громад проводиться громадське опитування та здійснюється прийом пропозицій від установ та мешканців територіальної громади. Серед інших іншого, затверджено й низку ініціатив Олега Пустовгара. Більшість пропозицій Полтавський офіс УІНП запропонував задля виконання ст. 5 п. 4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».

Майстренко Яків Васильович народився 12 жовтня 1903 р. у селищі Опішне на Полтавщині в селянській сім’ї. Закінчив Вище початкове училище, педкурси, а 1926 р. юридичний факультет Харківського інституту народного господарства. Працював завідувачем підвідділу економіки праці при кондитерському тресті, народним слідчим прокуратури. 1930 р. поступив в аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Після закінчення займав різні посади в Українській філармонії, Київській і Дніпропетровській операх.

Любов Олександрівна Яновська (1861-1933) українська письменниця та громадська діячка народилася на Чернігівщині, виховувалася та навчалася у Варшаві, Полтаві та Кременчуці, але свідомою українкою стала на Лубенщині, де великий вплив на неї мали Володимир Шемет, Мусій Кононенко, а ще звичайні селяни з хутора Тарнавщина, де вона прожила близько 20 років.

33-тя сесія Козельщинської селищної ради 8-го скликання перейменувала 72 вулиці і провулки у населених пунктах громади. «Села цієї громади очищено від тих назв об’єктів топонімії, які порушували мовний і деколонізаційний закони і були символікою російської імперської політики», — повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Ухвалі депутатів передувала робота місцевої топонімічної комісії, яку було створено 29 липня 2022 рішенням виконкому селищної ради №42. До комісії входили волонтер і вихованець Козельщинського гуртка «Юний журналіст», а нині студент Інституту журналістики Київського національного університету Захар Зіненко, депутати місцевих рад, старости старостинських округів, краєзнавці, співробітники виконкому, вчителі історії, журналісти, директори шкіл, бібліотекарі та представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Очолював комісію Козельщинський селищний голова Олександр Троцький.