На останній сесії Кременчуцької міської ради депутати затвердили нові назви для 29 вулиць і провулків, які перейменовують у процесі деколонізації. Серед нових назв — постаті і події народної російсько-української війни за незалежність. Детальніше про них розповіли у Полтавському офісі УІНП.

Після звернення Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та активістів ГО «Декомунізація. Україна» на урядову лінію Кабміну у низці громад Полтавщини демонтували комуністичну символіку.

Рішенням недавньої сесії Кременчуцької міської ради у межах процесів декомунізації/деколонізації перейменовано вулицю Молодогвардійську на честь борця за незалежність у 20 столітті, політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Під час онлайн-волевиявлення за варіанти нових назв саме ця пропозиція громадськості і експертів набрала серед мешканців наддніпрянського міста найбільшу кількість голосів.

Відбулася сесія Білоцерківської сільської ради Миргородського району. Серед іншого народні обранці схвалили рішення щодо перейменування 28 вулиць і провулків у селах громади, які звеличували, увіковічували, пропагували або символізували СРСР або Росію — терористичну державу-окупанта.

21 жовтня 1672 в селі Косуті (нині це територія Білорусі) в сім'ї родовитої шляхти чеського походження народився Пилип Орлик — український політичний і військовий діяч, Генеральний писар та гетьман Війська Запорозького (у вигнанні), публіцист і дипломат, співавтор «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» — конституційного акту, який вважається першою українською Конституцією. Життя і діяльність Пилипа Орлика пов’язані з Полтавщиною, на його честь названо одну із центральних вулиць Полтави, Гадяча, Кременчука, інших сіл і міст краю, а у музеї «Поле Полтавської битви» створено розділ експозиції.

Позиція тих хто, заперечує доцільність демонтажу пам’ятників московитського побєдобєсія і перенесення їх на територію музею Полтавської битви, дивує з трьох причин.

Сьогодні розповімо про одного із ідеологів українського націоналізму, полковника УПА, громадського діяча, письменника, лікаря, автора української геополітичної концепції, а ще — одного із засновників нового напряму української медичної науки — фітотерапії.

Директор Державного галузевого архіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик провів майстер-клас для громадських діячів Полтави, співробітників Державного архіву Полтавської області й архівного підрозділу УСБУ у Полтавській області, відділу краєзнавства Полтавської обласної наукової універсальної бібліотеки ім.Котляревського, ЗОШ №7 м.Полтава, студентів факультету історії та географії Полтавського національного педагогічного університету, також студентів і викладачів кафедр гуманітарних дисциплін інших вишів Полтави. На семінарі розповіли про пошук репресованих російсько-комуністичною владою у часи СРСР родичів, що особливо актуально під час цієї жорстокої російсько-української війни. 

Виконавчий комітет Великосорочинської сільської ради Миргородського району провів громадське обговорення проєкту нових назв топонімів у громаді замість тих, що звеличують Росію та СРСР. Обговорення тривало з 16 вересня по 15 жовтня і відбувалося на офіційному сайті громади та шляхом письмових пропозицій та зауважень до виконкому.

Побутує міф, що в Українській Повстанській Армії (УПА) за незалежність України воювали лише галичани чи волиняки… Але це зовсім не так, оскільки значний відсоток в УПА становили вихідці з центральної та східної України. Щоб вшанувати захисників і захисниць України та воїнів УПА Інститут нацпам’яті з нагоди 80-річчя УПА проводить просвітницьку кампанію під гаслом «Боролись! Боремось! Поборемо!». Сьогодні розповімо про уродженця Полтавщини, Миколу Лавріновича Савченка (псевдо — «Петро Миколенко», «Байда», «377»).