Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія «Лубни» створили низку короткометражних просвітницьких відеороликів про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов’язане з Лубенщиною.

Цими днями під головуванням секретаря міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. У засіданні в режимі ZOOM-відеоконференції взяв участь член комісії, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар. Комісія розглянула низку важливих питань виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) передав до Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Котляревського та громадським активістам Оржицької громади Лубенського району друковані популяризаційні матеріали з історії визвольної боротьби українського народу за незалежність, проти російських загарбників.

Тривалий час процеси декомунізації у Гадячі дехто штучно стримував: протягом восьми років лишалися комуноназви вулиць, які мали бути перейменовані ще навесні 2016 року, декомунізували ж їх лише у квітні 2022 року, коли за наполяганням Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) було перейменовано 32 вулиці, провулки і площу, в тому числі й такі одіозні, як Дзержинського, Калініна, Комсомольську, Крупської, Радянську, Чапаєва. А старт деколонізації був зумовлений ухваленням Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Тож у липні, серпні і вересні відбулося громадське обговорення нових назв першої черги, згодом засідання топонімічної комісії, а потім депутати міської ради на сесії затвердили 17 нових назв вулиць Гадяча. До другої черги перейменувань увійшли 23 об’єкти топонімії, які звеличують росію і СРСР. Пропозиції щодо них прийматимуть по 30 грудня ц. р.

Цими днями під головуванням секретаря міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. У засіданні у режимі ZOOM-відеоконференції взяв участь член комісії, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар. Комісія затвердила план заходів із відзначення 200-річчя Матвія Номиса (Матвій Терентійович Симонов, 17 (29) листопада 1823, с. Заріг — 26 грудня 1900 (8 січня 1901), Лубни) — етнографа, фольклориста, українського етнографа, укладача і видавця одного з найповніших і найавторитетніших зібрань — антології українського усного фольклору малих жанрів (прислів’я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо), письменника, педагога, життя і діяльність якого пов’язані з Лубенським та Оржицьким краєм.

Цими днями у Полтаві відбулася творча зустріч-концерт заслуженого і народного артиста України, кобзаря, бандуриста і лірника, очільника гурту «Хорея Козацька», неодноразового учасника фестивалю «Мазепа-фест» Тараса Компаніченка. Захід відбувся за ініціативи знаного краєзнавця Григорія Титаренка. Перед цим пан Тарас виступав перед воїнами ЗСУ, які боронять від російських варварів місто Куп’янськ на Харківщині. Обидва мистецькі дійства присвятили світлій пам’яті Героя України, видатного українського воїна Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла. 1 листопада йому могло б виповнитись 28 років.

Цьогоріч згідно із Постановою ВР та з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 150 років з дня народження «українського Мікеланджело» — архітектора, маляра, творця нового стилю в українській архітектурі, автора проєкту будинку Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей), автора Державного герба Української Народної Республіки (УНР) Василя Кричевського відзначається на державному рівні. Тож цими днями Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені Котляревського провели показ-презентацію документального фільму «Повернення. Василь Кричевський» за участю його творців.

У Комишнянській громаді Миргородського району здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 вулиць і провулків, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.

Щоразу, коли російському імперському проєкту був потрібен символ великої мілітарної перемоги — Полтавська битва обростала новими міфами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Серед іншого — міф про «оборону Полтаву від шведських загарбників». На своєрідній службі в цього міфу йспоруда, що звеличує прихвосня царя Петра I, військового діяча Московського царства полковника Алєксєя Келіна та його підлеглих — «оборонців Полтавської фортеці» на проспекті Першотравневому у Полтаві. Цей імперський маркер входить до комплексу споруд, які у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» будуть переміщені з публічного простору обласного центру до музейного — на територію Державного музею-заповідника «Поле Полтавської битви». Там варто створити кластер, присвячений російській монументальній пропаганді. Чому демонтаж і що натомість? Про це далі.

У Гоголівській громаді Миргородського району здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 об’єктів топонімії, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.