У Комишнянській громаді Миргородського району здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 вулиць і провулків, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.

Щоразу, коли російському імперському проєкту був потрібен символ великої мілітарної перемоги — Полтавська битва обростала новими міфами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Серед іншого — міф про «оборону Полтаву від шведських загарбників». На своєрідній службі в цього міфу йспоруда, що звеличує прихвосня царя Петра I, військового діяча Московського царства полковника Алєксєя Келіна та його підлеглих — «оборонців Полтавської фортеці» на проспекті Першотравневому у Полтаві. Цей імперський маркер входить до комплексу споруд, які у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» будуть переміщені з публічного простору обласного центру до музейного — на територію Державного музею-заповідника «Поле Полтавської битви». Там варто створити кластер, присвячений російській монументальній пропаганді. Чому демонтаж і що натомість? Про це далі.

У Гоголівській громаді Миргородського району здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 об’єктів топонімії, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.

Це зроблено на вимогу Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно із розпорядженням облдержадміністрації за № 536 «Про демонтаж пам’ятних знаків (двох стел із назвою „Комсомольськ“ при в’їздах у місто Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області)». Демонтаж відбувся на виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»

Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) виконавчі комітети Котелевської селищної і Чутівської селищної, Щербанівської і Нехворощанської сільської, Кобеляцької міської рад Полтавського району, Градизької селищної ради Кременчуцького району, Гребінківської міської ради Лубенського району, також Шишацької селищної й Петрівсько-Роменської та Сергіївської сільських рад Миргородського району проводять громадські обговорення з перейменування ворожих російських і комуністичних назв вулиць, провулків та площ на території населених пунктів цих громад. За участю представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара відбулися засідання топонімічних Гребінківської, Кобеляцької, Петрівсько-Роменської, Сергіївської та Шишацької топонімічних комісій. На офіційних сайтах громад проводиться громадське опитування та здійснюється прийом пропозицій від установ та мешканців територіальної громади. Серед інших іншого, затверджено й низку ініціатив Олега Пустовгара. Більшість пропозицій Полтавський офіс УІНП запропонував задля виконання ст. 5 п. 4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».

Майстренко Яків Васильович народився 12 жовтня 1903 р. у селищі Опішне на Полтавщині в селянській сім’ї. Закінчив Вище початкове училище, педкурси, а 1926 р. юридичний факультет Харківського інституту народного господарства. Працював завідувачем підвідділу економіки праці при кондитерському тресті, народним слідчим прокуратури. 1930 р. поступив в аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Після закінчення займав різні посади в Українській філармонії, Київській і Дніпропетровській операх.

Любов Олександрівна Яновська (1861-1933) українська письменниця та громадська діячка народилася на Чернігівщині, виховувалася та навчалася у Варшаві, Полтаві та Кременчуці, але свідомою українкою стала на Лубенщині, де великий вплив на неї мали Володимир Шемет, Мусій Кононенко, а ще звичайні селяни з хутора Тарнавщина, де вона прожила близько 20 років.

33-тя сесія Козельщинської селищної ради 8-го скликання перейменувала 72 вулиці і провулки у населених пунктах громади. «Села цієї громади очищено від тих назв об’єктів топонімії, які порушували мовний і деколонізаційний закони і були символікою російської імперської політики», — повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Ухвалі депутатів передувала робота місцевої топонімічної комісії, яку було створено 29 липня 2022 рішенням виконкому селищної ради №42. До комісії входили волонтер і вихованець Козельщинського гуртка «Юний журналіст», а нині студент Інституту журналістики Київського національного університету Захар Зіненко, депутати місцевих рад, старости старостинських округів, краєзнавці, співробітники виконкому, вчителі історії, журналісти, директори шкіл, бібліотекарі та представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Очолював комісію Козельщинський селищний голова Олександр Троцький.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та ГО «Декомунізація. Україна» 13-та сесія першого скликання Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області у межах виконання декомунізаційного та деколонізаційного законів схвалила рішення про демонтаж незаконного знаку «Борцям за радянську владу». Він розмішувався на території Шишак у вигляді скульптур трьох червоноармійців на тлі обеліска із радянською символікою та термінологією. Демонтували російсько-комуністичний імперський маркер працівники місцевого комунального підприємства «Техкомунбуд». А 18 жовтня споруду звеличення учасників встановлення радянської влади перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі.

Цьогоріч згідно з Постановою парламенту на державному рівні відзначається така пам’ятна дата, як 140-річчя із дня народження полковника Армії Української Народної Республіки (УНР) Петра Болбочана. Майбутній борець за незалежність народився 17 жовтня 1883 року за новим стилем. Тож з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті цими днями в Ромоданівській територіальній громаді Миргородського району провели низку меморіальних і просвітницьких заходів.