На території Полтавської міської територіальної громади Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті та активісти ГО «Декомунізація. Україна» зафіксували низку незаконних застарілих вуличних покажчиків, які є символікою російської імперської політики та комуністичного тоталітарного режиму. Після звернень громадських активістів та представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара покажчики усунено з публічного простору. Про зазначає у офіційних відповідях міська інспекція з благоустрою.

140 років тому 23 жовтня (11 за старим стилем) в Полтаві народився один із досить неординарних діячів Української революції 1917-1921 років, співорганізатор Гайдамацького Коша Слобідської України, фундатор контррозвідки Армії УНР і особистий охоронець Симона Петлюри Микола Чеботарів.

На Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації надійшов лист від Українського інституту національної пам’яті (УІНП) як центрального органу виконавчої влади. У документі наголошено: монумент слави російській зброї ( у народі «орел) у центрі Полтави є символікою російської імперської політики. Лист підписав заступник голови УІНП, кандидат історичних наук Володимир Тиліщак.

Днями Полтаву відвідали Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, заступник голови Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир Тиліщак, заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак. Також у обласному центрі працював Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики України. У Полтаві народні депутати провели виїзне засідання, щоб детальніше вивчити питання реалізації законодавства про деколонізацію і перегляду реєстрів нерухомої культурної спадщини, що містять символи російської імперської політики.

У межах співпраці  Українського інституту національної пам’яті (УІНП) із Представництвом Президента України в Автономній республіці Крим  cтворено новий просвітницький слайдер про уродженку Полтавщини, видатну українську вишивальницю Віру Роїк.

Українська Головна Визвольна Рада (президент-уродженець селища Шишаки на Полтавщині Кирило Осьмак, віце-президент — Іван Вовчук, уродженець села Очерувате на Полтавщині) — керівний орган українського підпілля — у 1947 році прийняла постанову про визнання 14 жовтня 1942 датою створення Української Повстанської Армії та про введення цієї дати як святкового дня УПА. Впродовж літа-осені були прийняті рішення та звернення по лінії ОУН і УПА, так що 14 жовтня 1947 УПА вперше святкувала свою річницю — 5 років з дня створення.

Цьогоріч виповнилося 110 років з дня заснування Легіону Українських січових стрільців - першого військового формування українців. З цієї нагоди полтавський телеканал «Місто+» продемонстрував для телеглядачів Полтавщини новий відеоролик Українського інституту національної пам’яті (УІНП) з циклу «Події епохи». Нове відео УІНП розповідає про історичний феномен УСС і його вплив на нашу історію, минулу і сучасну. Режисерка – Діана Горда. У ролику використані відео історичної реконструкції, надані директором військового музею «Штурм» Володимиром Правосудовим та засновником Товариства пошуку жертв війни «Пам'ять» Любомиром Горбачем, документальні фото. Ролик показали у межах угоди про інформаційну співпрацю між УІНП та згаданим телеканалом. Про це повідомляють у Полтавському офісі УІНП.

У межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (далі — Закон) мною надаються консультації органам місцевого самоврядування та виконавчої влади в Полтавській області щодо необхідності переміщення надгробних пам’ятників, пам’ятних знаків, що присвячені подіям та особам, пов’язаним із встановленням радянської влади, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, та відповідних перепоховань на територію найближчого комунального кладовища.

19 травня 2023 року рішенням сесії Полтавської міської ради з топонімічної мапи обласного центру прибрано російський маркер «вулиця Лютневої революції». Ця назва звеличувала політичну боротьбу у російській імперії поміж російським царатом та російськими революціонерами у формі страйків, демонстрацій, мітингів в лютому-березні 1917 року.